В державній установі «Кременчуцька виховна колонія» для вихованців організували засідання Кіноклубу медіапросвіти з прав людини Docudays UA

#Полтавщина
#КременчуцькаВиховнаКолонія
# docudays.ua
# docuclub

В державній установі «Кременчуцька виховна колонія» для вихованців організували засідання Кіноклубу медіапросвіти з прав людини Docudays UA.
До перегляду та обговорення учасникам запропонували документальну стрічку польського режисера Мартіна Рата «Що написано пером». Сам документальний фільм був знятий у Польщі, але висвітлена в ньому проблема є надзвичайно актуальною для багатьох країн світу, в тому числі і для України. Це проблема соціальної адаптації громадян, які опинилися «на дні»: алкоголіки, безпритульні, колишні засуджені. Прекрасно знята документальна стрічка Мартіна Рата показує, як важко стерти з пам’яті події минулого, і водночас доводить, що будь-яке нове переживання визначає подальший плин нашого життя. Перед переглядом фільму для юнаків влаштували дискусію: чи чекають Вас на волі? чи є у Вас на волі вірні друзі? чи є люди, які Вам дуже потрібні? чи потрібні Ви комусь на волі? Під час перегляду юнаки стали свідками історії головного персонажу – безпритульного алкоголіка, що опинився на самому дні. Майже все тіло цього фаната татуювань розписане. Кожен символ має свою історію. Попри скрутну ситуацію, в якій він перебуває, герой фільму намагається знову взяти своє життя під контроль і виправити помилки минулого. Він робить спроби відновити стосунки з родиною, якої не бачив багато років. Сестра ігнорує його телефонні дзвінки, брат відмовляється з ним розмовляти, все ж таки він не втрачає надії на те, що в житті щось таки зміниться. Переглянувши фільм, підлітки відповіли на запитання модераторів: які причини того, що життя головного героя склалося саме так? Чи здатен він змінити ситуацію? чому від героя відвертаються близькі люди? Чого бракує людині в такій життєвій ситуації? Які права героя фільму порушуються? Як можна їх захистити? Чи винен сам герой у такому ставленні до нього? Виконали вправу «Мій перший день на свободі», під час якої записали три добрі речі та три погані речі, які можуть трапитись в їхній перший день на свободі. Особливу увагу приділили кризовим випадкам, зокрема: що робити при втраті житла? що робити при втраті соціально-корисних зв’язків? куди звертатися за допомогою тощо. З`ясували, що для кожного із вихованців означають такі слова, як «адаптація», «свобода», «самостійність», «соціальне середовище», «суспільство», «реальні можливості», «взаємодія». Дійшли висновку, що всі ці терміни висвітлюють можливості для достойного життя в спільноті. Юнаки усвідомили, що перші кроки після звільнення не такі легкі, як здається на перший погляд. Це – моральні, психологічні, соціальні, фінансові і побутові проблеми, які треба буде практично вирішувати в перші дні на свободі. Учасники заняття обрали 12 головних тез, завдяки яким вони зможуть ефективно взаємодіяти із соціальним середовищем і які допоможуть знову не попасти за грати. Головні із них: відповідальність за власні вчинки, позитивне мислення, керування своїми емоціями, позбавлення шкідливих звичок, визначення найважливіших потреб, допомога родині, уникнення поганих компаній, влаштування на роботу чи навчання, не використовування жаргонних слів тощо.
Першорядне завдання співробітників - допомогти вихованцям передбачити можливості та проблеми, із якими вони зіштовхнуться в новому соціальному просторі та вміти конструктивно їх вирішити.