Величний Гелон- наша історія і гордість Підоблікові Котелевського РП КВІ відвідали виставку археологічних знахідок заповідника «Більськ»

На початку травня у Котельві діяла виставка археологічних знахідок з Більського городища під промовистою назвою «Більське городище. Унікальність. Величність. Сучасність». На Котелевщині про Більське городище знає кожна людина. Дуже багатьом відома ця древня історико-культурна пам’ятка в усій Україні та за її межами. За своєю площею (більше 5 тис. гектарів) Більське городище є найбільшим у Європі. Чимало археологів ототожнюють його з величним містом Гелон, котре згадується «батьком історії» Геродотом.
Одними з численних відвідувачів досить незвичайної виставки стали і засуджені, що перебувають на обліку кримінально-виконавчої інспекції Котелевського району. Спеціаліст « Історико-культурного заповідника
«Більськ» Лариса Цьомкало ознайомила присутніх з експозицією виставки, яка налічує близько чотирьохсот предметів із фондів Харківського національного університету , Полтавського педуніверситету та заповідника «Більськ». Всі експонати викликали неабиякий інтерес у відвідувачів, адже вони могли побачити на власні очі предмети чи їх фрагменти, якими користувалися наші пращури 2,5 тис. років тому. У ході розповіді екскурсанти ставили питання про вік знахідок, їх призначення, походження і та ін. Виявилось, що і серед них є шанувальники старовини та історії рідного краю.
Захоплююча розповідь знавця своєї справи дала можливість «доторкнутися» до древньої історії рідного краю. Завершальним акордом зустрічі стали зворушливі поетичні рядки видатного історика-археолога Бориса Мозолевського , які зачитала для присутніх екскурсовод.
Все проходить, мужніє, вмирає, неповторно,без вороття,
тільки в пам’яті смерті немає , мов у ній є сутність життя.
То ж звідкіль ми, куди і для чого - в незбагненній жорстокій цій грі.
Пам’ятаю, неначе учора, тут стояли ще скіфські царі.
Звичайно, переважна більшість підоблікових осіб мають вузьке коло інтересів, тому метою подібних заходів є розширення їх кругозору, збагачення знаннями історії рідного краю, спонукання до більш високоорганізованого та культурного життя у суспільстві.