Співробітники Кременчуцької виховної колонії управління ДПтС України в Полтавській області відвідали культурні місця Полтавщини

23 травня дружній колектив співробітників Кременчуцької виховної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області відвідав славетні та історичні місця Полтавщини: Державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви» , туристично-інформаційний центр «Полтавські сувеніри та музей-заповідник Миколи Васильовича Гоголя. Екскурсію організували за ініціативи начальника колонії Юрія Величка та профспілкового комітету установи.


В музеї Полтавської битви для співробітників провели оглядову екскурсію та ознайомили з історичним значенням Полтавської битви, яка відбулась в 1709 році. Ознайомили з сучасними залами , які містять унікальні експонати кінця XVII століття та періоду Північної війни (1700-1721): портрети українських гетьманів, гравюри, медалі, живописні полотна, бойові прапори, обмундирування, старовинні книги, карти, грамоти та інші історичні документи 1-ї половини XVIII століття. Зацікавила відвідувачів колекція холодної та вогнепальної зброї європейського та східного зразків та особисті речі Петра І. У найбільшій залі музею до уваги екскурсантів представили величну діораму із зображенням останніх хвилин Полтавської битви. На території компактного музейного містечка оглянули і місця поховання загиблих царських солдатів — Братську Могилу і бронзовий пам’ятник Петру І та інші об’єкти.
Вівідали і Сампсоніївську церкву, яка побудована за заразком старослов’янських візантійських храмів на полі Полтавської битви на честь перемоги російської армії над шведським військом короля Карла XII 27 червня 1709 року. Вразили співробітники художньо-образні характеристики розписів та іконостасу Сампсоніївського храму, які дають всі підстави класифікувати їх як унікальний високохудожній зразок храмового монументального мистецтва.
Особливим подарунком чудової подорожі стало відвідання музею-заповіднику Миколи Васильовича Гоголя, який вперше відкрив свої двері для відвідувачів у 1984 році. Знайомство з музеєм почалося з екскурсії в батьківський будинок письменника. Де інтер’єр кожної кімнати, робочого кабінету, вітальні, спальні, їдальні з максимальною точністю відтворює оригінальний вигляд. На книжкових полицях виставлені книги, які читав ще дідусь письменника та фотокопії робіт, які написав батько Миколи Гоголя. У будинку відвідувачі побачили багато особистих речей М. Гоголя та «зустрілися» з його ріднею та близькими для письменника людьми. В невеликому парку, оперезаному дивно мальовничим затягнутим ряскою ставком, оглянули і інші компоненти заповідника-музею, без яких не обходився в ті часи жодний парк - альтанку і грот.
Надовго в пам’яті кожного екскурсанта залишиться нічна екскурсія заповідником та перегляд театралізованої вистави «Чи знаєте Ви українську ніч…?» Міфологія в часи Гоголя була невід’ємною частиною українських селян. Цієї ночі сплелося все воєдино: і містичність Гоголя, і магнетизм родового дворянського гнізда класика світової літератури. Співробітники зустрілися з відьмами, русалками, домовиками, і, навіть, чортами, які в давнину жили серед людей в подобі людській. Вдихнули весну на повні груди, відчули легкий вітерець, насолоджуючись мелодійним співом вечірніх птахів.