ХУДОЖНІ ВИРОБИ ЮНАКІВ КРЕМЕНЧУЦЬКОЇ ВИХОВНОЇ КОЛОНІЇ БУЛИ ПРЕДСТАВЛЕНІ НА ВИСТАВЦІ В М. ПОЛТАВА

В рамках спільного проекту з Міжнародним благодійним фондом по захисту прав засуджених «Освобождение», за активної підтримки Полтавського міського управління культури та дієвої допомоги начальника управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області Миколи Ісаєва, 1 квітня в приміщенні літературно-меморіального музею імені І.П. Котляревського в м. Полтава було відкрито виставку художніх виробів талановитих юнаків Кременчуцької виховної колонії «Творчість, духовність, крок до свободи».
На урочисте відкриття завітали заступник начальника управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області Олег Ковальчук, Голова Міжнародного благодійного фонду по захисту прав засуджених «Освобождение» Ілля Ківа, керівництво колонії, представники творчих спілок та Полтавського союзу народних майстрів, громадських, державних та релігійних організацій, вищих навчальних закладів, студентська та учнівська молодь міста Полтави.
На виставці представлено понад 50 творчих робіт юнаків виховної установи, що виконані у різних техніках: вишивка бісером та хрестиком, ізонитка, квілінг, паперова пластика, модульне орігамі, бісероплетіння, плетіння гачком, ліплення із солоного тіста та ін.
Відкрив захід Ілля Ківа: «Підтримка суспільством розвитку талантів дуже важлива для вихованців. Доброта і милосердя – головні стержні людського співіснування. Роблячи добрі справи, укріплюючи у хлопців, які відбувають покарання, віру в завтрашній день, ми віримо, що це принесе свої плоди».
- Творчість, впливаючи на морально-естетичне сприйняття юнаками дійсності, допомагає їм усвідомити свою провину за скоєний злочин і виправити свою поведінку. Засуджені, захоплені творчістю, швидше усвідомлюють, що їх справжнє покликання полягає не в порушенні закону і режиму утримання в колонії, а в розкритті власного творчого потенціалу: створенні вишитих картин, ікон, паперових скульптур та інших виробів, - зазначає начальник Кременчуцької виховної колонії Юрій Величко.
Детальніше про виставку «Творчість, духовність, крок до свободи» розповіли наставники хлопців, справжні майстри своєї справи Наталя Іваненко та Любов Солошенко:
- Переважна більшість робіт – це зроблені під час шкільної гурткової роботи, за рахунок власної ініціативи та творчості учнів. Перебуваючи в умовах ізоляції, відчуваючи психологічний дискомфорт, душевне напруження, вихованці підсвідомо шукають джерело креативності, толерантності, чуйності та інших позитивних емоцій. І знаходять їх у дільності гуртків школи колонії. Діти, які володіють унікальними здібностями, вони навколо себе гуртують друзів, які хотіли б володіти такою майстерністю. І от за рахунок власного досвіду педагогів, власних умінь хлопців ми і отримуємо справжні витвори мистецтва. Вже кілька років поспіль вихованці не просто розвивають свої таланти, а й неодноразово стають учасниками та переможцями міських, регіональних, всеукраїнських та міжнародних творчих виставок і конкурсів. В свою чергу співробітники виховної установи створюють умови для розвитку творчої особистості, художнього смаку, залучення підлітків до народних традицій та культури, формують здатність із зацікавленням сприймати оточуючий світ, переносити свій погляд і своє відношення у творчі роботи.
Наукові співробітники музею розповідають, що ще жодного разу не було подібної виставки в стінах закладу. Своєю оригінальністю, неповторністю та високою майстерністю відвідувачів вразили роботи, виконані руками вихованців колонії. З перших розмов із керівниками та наставниками хлопців з’ясовуємо, що Євген круглий сирота. Виріс в дитячому будинку, не відчував маминого поцілунку, не чув татової поради. Зразу став дорослим, але не зумів знайти своє місце в житті. Тільки в колонії він зрозумів, який жорстокий сучасний світ, як він поглинає отаких обездолених і невпевнених у собі юнаків, які легко піддаються спокусі криміналу. Тут, в колонії він повірив у себе, у свої можливості, переглянув цінності і повірив у Бога. Саме в церкві колонії в січні цього року прийняв обряд Хрещення. Найулюбленішою справою Жені зараз є вишивка бісером. А от Максима бабуся віддала в інтернат, бо маму вітчим порубав на куски на очах у хлопця. І досі не може забути ту жахливу мить. Саме в інтернаті його улюблена вчителька навчила вишивати хрестиком, аби мовою вишивки передати те, що не можна сказати словами. Любить Максим роботу в двох кольорах: чорним по білому, бо говорить, що це кольори його дитинства. Дмитро ж від народження мав все у житті. Виріс в столиці. Навчався в престижному ліцеї, в якому з’являвся все рідше і рідше. І чомусь не чув порад вчителів, не бачив сліз мами. На терезах життя віддав перевагу друзям, які закрутили колесо жорстокого світу. Зараз Діма любить вишивати картини великого розміру. Є час подумати, переосмислити скоєне, змоделювати майбутнє, де бачить себе зовсім іншим.
За словами клірика Полтавської Єпархії ієрея Андрія участь творчих робіт юнаків у даній виставці – це прекрасна можливість, щоб дарування підлітків були оцінені суспільством, і чудовий стимул для їх подальшої творчості, розвитку духовності.
Так розпорядилася доля талановитих підлітків виховної колонії, що не рідні батьки розвивають здібності власних дітей, а співробітники. У своїй роботі педагоги поєднали воєдино: дитину, творчість, духовність. Отже кожний талановитий підліток, виправляючи себе зсередини, виправляє і свою поведінку.
Завершився 1-й день виставки виступом талановитих студентів історичного факультету Полтавського педагогічного університету. Свої вокальні здібності присутнім демонстрували тріо «Гармонія» під керівництвом Ірини Цебрій, які виконали твори Джеймса Хорнера, Алессандра Страделли.