Город Чернигов за 01-11-2023

Город Чернигов : за 01-11-2023

Все регионы | Киев и область | Харьков и область | Днепропетровск и область | Донецк и область | Запорожье и область | Винница и область | Житомир и область | Ивано Франковск и область | Кропивницкий и область | Луганск и область | Луцк и Волынская область | Львов и область | Николаев и область | Одесса и область | Полтава и область | Ровно и область | Симферополь и Крым | Сумы и область | Тернополь и область | Ужгород и Закарпатская область | Херсон и область | Хмельницкий и область | Черкассы и область | Чернигов и область | Черновцы и область
Местные новости | Акции и скидки | Объявления | Афиша | Пресс-релизы | Бизнес | Политика | Спорт | Наука | Технологии | Здоровье | Досуг | Помогите детям!
Все регионы > Украина > Чернигов и область : Последние новости
Лента вестей

Гриби з ізюмської траси

Отак виглядає один кілограм польських грибів з ізюмського лісу, куплений вранці біля траси в Ізюмі. 50 гривень. Чищені. Жодного червивого. Мию їх, ріжу, і чомусь сльози починаються. Ізюмський ліс. Де все заміновано. Ізюмські люди, серед яких залишилися лише ті, в кого нема грошей і сил виїхати. 50 гривень. Це чашка кави в Києві. І це великі гроші в Ізюмі. Якби знала, попросила б родичів скупити там все, що було, і не по 50, а дорожче, і роздала б тут в Києві всім сусідам і колегам як символ… Це не браслет з азовськоі сталі, звичайно. Але ізюмські гриби точно не менш значимі, ніж херсонські кавуни. Олена КОНОПЛЯ

 

Хроніки Широкої війни: Бек

Про нього хай розкажуть ті, що добре його знали. Я ж можу розказати тільки про його неймовірну іронію до всього на світі - навіть до смерті, не кажучи вже про своїх одноплемінників (він часто повторював: "Коли мої родичі коня у канаві догризали"). У нього не було іронії тільки до України і в одному з останніх дописів написав, що Україна - це донька Полінка, це любов, це свобода вибору. Віе був казахом, але став українцем. Андрій Кудабеков воював в АТО 2014 року, заснував у Чернігові центр підготовки "Вовкулака", якому багато хлопців завдячують виживанню на полі бою. Воював і зараз. Пишуть - загинув. Не пишуть ще - як... Може це помилка? ... Пригадую, він був дуже здивований, коли я запитав до якого Жусу він належить. Так і не відповів. Але, певно, до Молодшого, бо він найбільш войовничий серед трьох казахських жусів- родів. Андрій був воїном. І загинув зі зброєю в руках. Захищаючи те, що любив - Україну. Василь ЧЕПУРНИЙ

 

Хто відповість за Рєзнікова?

Рахункова палата підтвердила розкрадання на харчах в Міноборони часів Резнікова - ЗМІ 31 жовтня 2023 ***** Рахункова палата затвердила результати аудиту в Міноборони, який повністю підтвердив дані журналістського розслідування щодо суттєвого завищення цін на продукти харчування для військових... Звіт Рахункової був проведений за зверненням антикорупційного комітету Верховної Ради й стосується першого півріччя 2023 року. Узагальнені результати аудиту засвідчили непродуктивне використання бюджетних коштів у сумі 7, 439 млрд грн.(❗️) Придбання найбільш вживаних продуктів харчування здійснювалося за цінами, які в середньому були на 30% вище ринкових... (❗️) От вам і беспілотніки.. От вам і броніки.. Зате скрізь з різних "утюгів" мов мухи на "мед" лунає що різні фонди збирають на "супутники помсти" Віктор КОВТУН

 

Після ночі усіх святих

Все було так, як повинно бути… Бо я молилася і чекала. Знову дорогі і рідні люди, що тепер у Потойбіччі, приходили до мене. І водили мене, маленьку, квітучими і пахучими долинами мого чарівного дитинства. А Коханий знову розсипав переді мною золотий пісок необмежених і прекрасних можливостей недавньої юності…. І так було легко, затишно , спокійно і ніжно… Як буває тільки в цю неповторну пору людського буття… Бачила ще багатьох незнайомих людей. Вони теж гуляли в тих чарівних оксамитових долинах. Гармонійні і красиві - дужі чоловіки, вродливі жінки, маленькі діти. Гадаю, це ті, що складали наш рід задовго до мене. І обʼявилися лише у Велесову ніч.А можливо, ті, що відлетіли у вирій зовсім недавно - наші мужні захисники і невинні жертви цієї страшної війни. Це теж тепер наш рід. Наше рідне небесне воїнство. В цю ніч я всіх вас бачила, дорогі люди! Все було так, як і повинно бути, коли між життям і смертю така тонесенька межа… Я всіх вас памʼятаю і люблю. Дякую за гостину. Вічний спокій вашим безсмертним душам… Але, будь ласка, міцніше тримайте межі наших світів! Дуже боляче втрачати… Антоніна ПАЛАГНЮК

 

Атрошенко став почесним громадянином Чернігова

Рішення затверджене Чернігівською міською радою сьогодні, першого листопада. Відзнаку «Почесний громадянин міста Чернігова» отримали троє бійців 1-ої окремої танкової Сіверської бригади, які брали участь в обороні міста з перших днів широкомасштабної російсько-української війни та відзначилися під час бойових дій. Почесними громадянинами Чернігова стали: Стефурак Микола Миколайович, майор ЗСУ — заступник командира механізованого батальйону. Під його командуванням бійці тримали оборону на новоселівському напрямку. Зокрема, 9 березня 2022-го він першим помітив ворожу ДРГ і відкрив вогонь. Росіяни ні тоді, ні після, не досягли жодної стратегічної цілі. Зараз Микола Стефурак продовжує захищати країну на запорізькому напрямку. Олефіренко Артур Олександрович, капітан ЗСУ — командир 8-ої танкової роти 3-го танкового батальйону. Боронив Чернігів на білоруському напрямку (н.п. Пакуль, далі — район вул. Кільцева — аеродром Півці — ТЦ «Епіцентр»). В одному з боїв Артур Олефіренко демілітаризував ворожий танк Т-72, в якому знаходився командир танкового батальйону ЗС рф Леонід Щьоткін та БМП, яка згоріла разом з екіпажем та десантом. Після втрати командування ворожий наступ вдалося швидко зупинити. Зараз продовжує захищати країну на донецькому та луганському напрямках. Приходько Олексій Михайлович, старший сержант ЗСУ — командир гранатометного відділення гранатометного взводу механізованого батальйону. Учасник АТО/ООС. З 24 лютого у складі гранатометного ...

 

Розділені брати

Сьогодні роковини смерті Митрополита Андрія Шептицького. Недавно в Польщі вийшла книга "Розділені брати". Це про Андія і Станіслава Шептицьких, що були рідними братами, але алегорично про українців і поляків. Станіслав Шептицький був офіцером Польських Легіонів, дослужився до генерала і в 1923 р.став міністром оборони Польщі. Митрополит Андрій не просто був головою української церкви в Австрії а потім в Польщі. Митрополит Шептицький, фактично, створив неформальну українську державу всередині австрійської, а потім польської держави. І ця незалежність від офіційної влади Польщі була створена не стільки через церкву, а через український бізнес, через українські банки і кооперативи, каси взаємодопомоги, професійні спілки. Які, в свою чергу, фінансували українські школи, профучилища, спортивні і культурні товариства, "Просвіту". Масштаби українського бізнесу в Галичині демонструє той факт, що творений Митрополитом"Маслосоюз" контролював 50% польського експорту молочної продукції. Вони нічого не просили і не вимагали в держави, бо то була не їх держава, вони самі створювали і забезпечували свої культурно-політичні потреби всупереч державі. Його брат Станіслав теж був людиною високої шляхетності. Коли Пілсудський в 1926 р.здійснив державний переворот в Польщі, він... викликав пана Пілсудського на дуель. Пілсудський не був настільки шляхетний, він був прагматичний і відмовився від дуелі. Генерал Станіслав Шептицький подав в відста...

 

На Чернігівщині збили російську ракету

Минула ніч була не тільки з традиційною тривогою, але й з результатом: над Чернігівщиною наші воїни збили кацапську ракету. Це керована авіаційна ракета Х-59. Де збили і уди впали уламки з вибухівкою не повідомляють з метою безпеки. Проте відомо, що мова йде про Ніжинський район. Заодно подякуймо Кучмі, який передав Росії стратегічну авіацію.

 

Запрошуємо у "Лігво"!

Сезон листопадових екскурсій у Природничий центр "Міжрічинська Пуща" відкрито! Дні коротшають, листя осипається і знайомі пейзажі набувають меланхолійної романтичності. У природі вже відчувається близькість зими. Проте осінь цьогоріч напрочуд тепла. Пряно пахне опале вологе листя. У лісах ще по-жовтневому яскраво. А ось на вітряних берегових кручах вже стає незатишно. Останні журавлі полетіли наприкінці минулого тижня. Нині у нас триває проліт гусей. У вільшняку сьогодні підняли нічного лісового кулика - вальдшнепа. Сутеніє рано. Тож екскурсію довелося закінчувати у повній темряві. При світлі вогнища наше "Лігво" виглядає досить містично. Отож, чекаємо у наших болотах усіх, хто любить пізню осінь! Андрій САГАЙДАК

 

Відповіді Залужного

Кожна, така рідка та довгоочікувана стаття Залужного в західному медіа — це завжди точність, своєчасність, конструктив, а головне: це відстоювання національних інтересів України, а не самопіар.В кожній своїй колонці, інтервʼю тощо Залужний дає чіткий огляд, аналіз і план дій щодо війни росії проти Україні. Кожне слово Головнокомандуючого: це констатація, сигнал, заклик до наших партнерів — у питаннях допомоги Україні, а також зображення реальних подій на війні — без прикрас, популізму та патетики. Основні месседжи статті Залужного в The Economist: - Війна росії проти України переходить на новий етап — позиційна боротьба зі статичними, виснажливими боями. Така війна може піти на користь росії, але не нам. - Програма воєнної допомоги України має бути комплексною: пілотовані літаки, безпілотники, засоби радіоелекторонної боротьби, контрбатарейні засоби, мінно-вибухові техлогії, нарощування резервів (можливість тренування на території партнерів) тощо. - Не варто недооцінювати росію: вони мають перевагу в зброї та боєприпасах, їх оборонна промисловість збільшує обсяги виробництва, незважаючи на санкції. Безсумнівно, це історично потрібний, важливий текст, що підсумовує довгі 20 місяців великої війни — виснажливої боротьби України за свій суверенітет. Ця стаття також — виклик західним партнерам: наскільки і як вони готові допомагати Україні в майбутньому, щоб створити умови для воєнного відно...

 

Кроки і Вавилон

Дещо про кроки «Чому не збираєшся до церкви?» – питає недільного ранку онучку Федорцьо. «Це так далеко…» «А ти йди великими кроками». Іншим разом вона до нього: «Діду, до автобуса ще пів години, а ти вже вирушаєш із дому». «Я піду дрібними кроками…» Природолюбство Липень. Сидимо під деревом, відмахуючись від комашні. «Тобі треба тут посадити кущ бузини, – каже Федорцьо. – Комар не любить бузину». «Якось посаджу», – мляво згоджуюся. «А на ніч поклади в узголів’ї гілочку з помідорового куща». «Покладу», – невпевнено обіцяю. «А мене мошва не кусає – мабуть, кров квасна…» – не докінчує Федорцьо, бо об тім’я його гупає яблучко. Мовчимо якусь хвилю, дослухаючись до настирливого дзуміння мошви. «Давно тебе хочу запитати, – озивається нарешті Федорцьо, чухаючи лисину. – Чому ти обрав наше глухе село, та ще й цей відрубний куток під лісом?» «Люблю природу», – відповідаю, щоб довго не розвозити. «Я теж її люблю, але… що я подумав… Ми ж ніколи не питаємо, чи вона нас любить…» Згадуючи Вавилон… Торкнулися якось ми з Федорцьом питання мови. Нашої русинської говірки. «А ти знаєш, – питає він, – чому в давнину так і не завершили Вавилонську вежу?» «Чому?» «Все йшло добре, доки не приїхали туди на заробітки закарпатці зі своєю бесідою. І все так переплуталося, що будівництво зайшло в тупик… Ти смієшся. От мій д...

 

На гойдалках

Дивлюся, як гойдалки гойдаються – від оптимізму до депресії, від сподівань на краще до страху перед майбутнім. Навіщо ці гойдалки, якщо ми ніяк не зупинимо поїзд, котрий везе нас у майбутнє? Запам’ятайте: війни однаково бувають безжальні і до палкої віри, і до смертельної зневіри. Війни починаються раптово, всупереч пихатим спробам нашого розуму їх осягнути. Далі вони норовливо ідуть своїм шляхом, з тріском ламаючи не тільки похмурі прогнози циніків, але і рожеві сподівання наївних. Так, ця війна сповнена чудес, добрих для нас див. Такими дивами були деблокада Києва, наступ на Харківщині. Але навіть у чудес є своя межа, за яку вони ніколи не сягнуть. Найболючіше – бачити можливості, як ми можемо перемогти, але не мати сили примусити країну і людей навколо їх використати. Я бачу багато людей, котрі знають, які зміни нам потрібні – кожен з них занурений у свою галузь і глибоко там розібрався – але їх не чують. *** Весь наш поїзд, палаючи, несеться, летить у сторону безодні, його не зупинити. Але якоюсь дивною мелодією звучить стукіт його коліс, заспокоює мене, спонукає миритися і з сьогоднішнім вогнем, і з завтрашнім проваллям. Божество танцює танець руйнування – тож хто ми такі, щоб вчити його іншим танцям? Останні дні я бачу навколо зорі – вони світять вдень і вночі, крізь каміння, листя, дерева і асфальт. Це і є секунди мого справжнього життя, коли срібне сяйво йде крізь предмети поруч – і т...

 

Різниця воєн в Україні та Палестині

Снайдер пояснив, чим конфлікт у Ізраїлі відрізняється від російської війни в Україні Ми поговорили з американським істориком, дослідником тиранії Тімоті Снайдером після перегляду фільму «Гартовані гнівом», що демонструвався у Нью-Йорку з 27 жовтня по 2 листопада. Я попросив професора коротко сформулювати, що, на його думку, спільного і відмінного у двох нинішніх воєн. «Війна в Україні, з точки зору моральної оцінки – одна з найменш складних воєн, які тільки можна собі уявити. Агресія і геноцид – все з одного боку. Жахлива пропаганда і тероризм – все це одного боку. Війна ж між Ізраїлем і Газою – зовсім інше», – сказав він.За словами професора, «вона набагато більш неоднозначна і складніша». «Думаю, ще одна відмінність полягає в тому, що війна в Газі з набагато більшою ймовірністю приведе до швидкого політичного вирішення, тоді як війна між Росією та Україною не переросте в політичне рішення найближчим часом, оскільки хтось має перемогти, а хтось програти». Відповідаючи на запитання глядачів фільму під час його обговорення, Снайдер зазначив, що «дуже скептично» ставиться до здатності Сполучених Штатів, Європи або взагалі будь-кого безпосередньо впливати на російську політику. «Найкраща політика щодо Росії – це добра політика щодо України. Єдиний спосіб, яким ми справді можемо вплинути на Росію в правильному напрямку, – це підтримувати Україну . Думаю, ми чинимо правильно, коли намагаємося зробити так, щоб ...

 

Помстимося за Батурин, Бучу...!

«СПАСИ ГОСПОДИ І ПОМИЛУЙ БЛАГОЧЕСТИВИХ І БОГОЛЮБИВИХ ГРАЖДАН БАТУРИНСЬКИХ» - такий запис буде зроблено за здоров’я та спасіння батуринських містян у 1706 році до монастирського Пом’яника. 2 листопада 1708 р. московські війська під командуванням Меншикова захопили Батурин – столицю України. Знищення міста стало особистою помстою гетьману Іванові Мазепі. Гарнізон та населення було вирізане, місто спалене. Саме Батуринська трагедія стала Дамоклевим мечем над головами наступних гетьманів. Варварська руйнація Батурина та страти стали причино психологічного травми Гетьманщини на подальші роки. Гетьмани та козаки відчули, що вони заручники нових батуринів. А нам, нині, мстити за Батурин, Бучу, Ізюм та всіх знаних і не знаних! Олександр АЛФЬОРОВ

 

Як росіяни польських православних совєтизували...

Радянські більшовики, які створили для керівництва Польщею прокомуністичний режим у повоєнний період, прагнули залучити цю країну в свою політичну орбіту. Це залучення передбачало радянізацію й русифікацію різноманітних інституцій у цій країні, у т. ч. й церковних. Зокрема, більшовики прагнули перетворити православні церкви у підвладних їм соціалістичних країнах у сателітів РПЦ. Стосувалося це й Польської автокефальної православної церкви (ПАПЦ). У 1948 р. польська «соціалістична» влада усунула митрополита варшавського Діонісія (Валединського) від управління цією церквою. Його помістили під домашній арешт. Було створено, всупереч канонічному праву, тимчасовий орган управління ПАПЦ в складі двох архієреїв та п’яти священиків. Однак для функціонування церкви треба було обрати предстоятеля. У 1951 р. польське Управління в справах релігії, створене рік тому, запропонувало тимчасовому керівництву ПАПЦ звернутися до РПЦ з проханням прислати їм архієрея, який би міг стати кандидатом на цю посаду – що й було зроблено 19 квітня 1951 р. У зверненні йшлося «про надання канонічного дозволу особі, яка перебуває в духовному сані, гідної зайнятиї митрополитської кафедри та посту Першого Єпископа і Глави Церкви для переходу в юрисдикцію Польської Автокефальної Православної Церкви, - особи, яка в міру можливості добре знайома з особливим уладом церковно-релігійного життя в Польщі (з традиціями і звичаями), до якої православний народ нашого краю звик протягом століть».

 

Зрадницю засудили на 8 років тюрми

Завдяки доказовій базі Служби безпеки реальний термін ув’язнення отримала інформаторка спецслужб рф, яка передавала окупантам розвіддані про переміщення підрозділів ЗСУ в Чернігівській області. За даними слідства ворожа поплічниця збирала інформацію про розташування Сил оборони, місця зберігання озброєння та військової техніки, розміщення блокпостів та рух військових колон. Зібрані розвіддані зловмисниця передавала окупантам за допомогою додатку «Telegram». Контррозвідники СБУ затримали ворожу агентку у вересні минулого року. Слідством встановлено, що мешканка Чернігівського району після початку повномасштабного вторгнення рф на територію України почала підтримувати постійний зв’язок з військовими рф, які розмістилися в населеному пункті, де вона проживала. Після деокупації території регіону зловмисниця продовжила співпрацю із загарбниками. За грошову винагороду вона систематично надавала ворогу розвіддані стосовно переміщення й розташування Збройних Сил України та інших військових формувань. Під час затримання у фігурантки було вилучено мобільний телефон, який вона використовувала для листування з представником спецслужб рф. На підставі зібраних слідчими СБУ доказів, суд визнав зловмисницю винною за ч. 3 ст.114-2 Кримінального кодексу України (несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення ЗСУ чи інших утворених в...

 

Запитання єговістам, на які не почуєте ствердної відповіді

(Задайте хоч кілька з цього ряду запитань і ви будете вражені їх реакцією!) - Чи любите ви свою Батьківщину Україну? - Як чоловіки мають послужити Богу і ближнім у випадку ворожої збройної агресії? - ЩО сьогодні необхідно робити, щоб увійти у Царство Боже? - Як сьогодні українцям НА ДІЛІ виконати заповідь любові до своїх ближніх? - Хто на нас напав? - Чи Росія є агресором? - Чи добре роблять наші воїни, коли женуть ворога з нашої землі? - Чи маємо право ми захищати своїх ближніх зі зброєю в руках? - Чи є українські воїни вашими ближніми? - Чи молитеся ви за наших воїнів як за своїх ближніх? - Чи молитеся ви за перемогу України? - Чи донатите ви волонтерам на дрони і авто? - Скільки ваш міський (сільський) "зал царства" купив дронів (авто) для наших Захисників? - Чи виконують БОЖУ волю наші воїни, захищаючи нас від російського вторгнення? - Як ваша конфесія допомагає українській армії? - Чи потрібно захищати Україну від Росії? - Чи, згідно вашого віровчення, потрібно нам захищатися від російської агресії? - Чи є для вас Героями воїни, що віддали життя в бою, захищаючи вас і ваш добробут? - Чи хочете піти зі мною в госпіталь провідати наших поранених захисників? - Скажіть "Дякую нашим воїнам, які нас захищають!" - Слава Україні! ... Чому не відповідаєте? - Слава Ісусу Христу! ... Чому ви знову мовчите? ***

 

Україна - не прихисток для "хороших русских"!

Це була перша книга, яку я прочитав білоруською. Не білоруського автора, поляка, не володіючи ще тоді польською. Не про Білорусь, про імперію. Про російську імперію, видатного репортажиста Капусцінського. З усіх останніх подій, новин і матеріалів у західних медіа, нам слід було б зрозуміти, що одним нашим фронтом не обійтися. Ця війна надовго, імперія не готова розпадатися так, як нам того хотілося б, російський натовп не став і не стане суспільством, допоки пожиратиме нові народності і ми майже прогавили, як вони окупували Білорусь. Днями бачив як російські ліберали обсирають білоруську мову, університет Шевченка закриває білоруську програму, а ми радіємо, бо з території Білорусі по нам летять ракети і дрони. Розумію, це емоції. Але якщо ми не станемо взлітною смугою для відновлення незалежності Білорусі, появи на мапі Дагестану, Ічкерії і Бурятії — усі сили на розвалення імперії так і будуть покладені на нас. «Без вільної України — немає вільної Польщі» колись взяла на прапор польська «Солідарність», у той час мало хто вірив у справжню незалежність України. Цей розрахунок був прагматичний, оскільки якби цього не сталося тоді, сьогодні б проти поляків у складі російської армії воювали б ми з вами так, як мій батько воював під Брно у 1968-му, а багато хто з ваших батьків і родичів — ув окупаційній війні в Афганістані. А ще на крок назад — наші діди були мʼясом в російській армії, яким штурмували Дніпро. Тому абсолютно хибний...

 

Із записок провінційного читача: Терезія

Чесно кажучи, читати романи про війну не хочеться, бо вона ось недавно відійшла від власного порогу, але продовжує кривавицею знищувати нашу Україну. Болить. А роз' ятрювати біль кому охота? Проте роман Леоніда Ісаченка «Гонитва на виживання», хоча й вийшов у воєнній серії видавництва «Апріорі», не про війну. Він про вічну тему& #92; проблему стосунків чоловіка і жінки. Ця тема настільки стара, що ще античні автори називали її в числі основних. І, звісно, обписали її всі видатні і не дуже автори з усіх сторін. Що б, здавалося, можна сказати нового? Проте Леонід Ісаченко, можливо, у підсвідомості вихованця радянської школи (це нейтральне визначення, бо ж і я з тієї школи вийшов, та й усі, хто знає на власній шкурі слова «ранець», «політінформація» тощо) тримаючи вислів не нашого класика про те, що всі щасливі сім’ї однакові, а нещасливі – по-різному, виповів свою романну історію. Вона заграла новими фрашками (одне з улюблених буковинських слів автора книги) все ж таки з огляду на війну. Бо якби не війна, то шість щасливих років співжиття головного героя Антона із Терезією тривали б і, власне, розповідати, можливо, не було б про що з огляду на той класичний вислів, що вище. Війна не тільки привідкрила таємниці Терезії, але й кинула героїв у втечу з розбомбленого Ірпеня після полювання на них кадировців – окупантів. Антон доволі несподівано для Терезії повівся як самостійний чоловік, як мужчина, який приймає різкі рішення на ходу, зразу, без прислуховуванн...

 

Чому ми переможемо

Скільки? 150 000... 300 000... чи мільйон? Скільки треба знищити московитів, щоб московія зупинилась? Дехто стверджує, що московити незнищенні, бо вони не рахують втрат. А людського ресурсу у них багато... Тільки такі роздуми спростовуються історією. Під час другої світової у них ресурсу людей було набагато більше, ніж зараз. Але вони ледь не зазнали поразки і перемогли лише завдяки тому самому ленд-лізу з США. Хтось каже, що вони вміють воювати так, як ніхто інший. Дехто навіть Суворова згадує як приклад "руцкава ваєннава гєнія". Але найбільше досягнення Суворова - перехід через Альпи, коли він втратив половину свого війська і, чомусь історики не згадують, що цей самий перехід був звичайною втечею з ганьбою..., з втратою всієї артилерії та обозу. Тому вміння воювати у московитів ніколи не було. Вони перемагали випадково, обманом, підкупом та брехнею. Та й перемоги їх здебільшого над мало цивілізованими народами. І єдиний народ, який вони справді перемогли - українці.Та історичні документи не згадують, як саме вони перемогли українців. Навіть самі українці не дуже уявляють цей історичний процес. Нема фактів, доказів, документів, артефактів... Та є дещо, що вони навіть зараз намагаються використати. Цю "зброю" вони вважають найголовнішою та найдієвішою. І ця зброя - братерство. Саме братання, з подальшою зрадою та обманом є зброєю, яка перемогла українців колись дуже давно. Але тепер ця зброя тане і...

 

Залужний сплутав карти ОП

Думаємо, і так зрозуміло, що в офісі президента України есе генерала Залужного, опубліковане англійським журналом "Економіст", викликало обурення та лють. Діапазон заяв стрибав від "Залужний вдарив на попередження" до класичного "англійка гадить". Що так обурило офіс Єрмаку? Стаття Залужного вийшла підозріло синхронно з матеріалом Саймона Шустера в журналі "Time", де Зеленський зображений форменим невдахою, що зірвала мобілізацію і оточила себе типами, які самі не вірять у його успіх. Ще есе Залужного вийшло практично того ж дня, коли конгресмени з Республіканської партії США зажадали від президентів Байдена та Зеленського дати їм чітку відповідь, якою вони бачать перемогу України, що для неї потрібно і в який термін ця перемога може бути досягнута? Залужний, за фактом, відповів на запитання американських парламентаріїв - замість Зеленського. Зрозуміло, звичайно, що есе своє Залужний написав не в ніч перед публікацією, його матеріал якийсь час лежав в "Економіст" і чекав свого часу. А це означає, що Залужний давно дав оцінку ситуації на фронті, і ця оцінка сильно відрізняється від оцінки Зеленського. Адже що у своєму есе сказав Залужний? Потрібна інтенсивніша мобілізація - а вона рейтинг Зеленського поховає. Потрібен ривок промисловості для створення технічних засобів, які забезпечать успіх на фронті. Для офісу Єрмака-Зеленського це означає, що треба йти на зустріч усім, хто може забезпечити промисловий ривок - тобто до Пашинськог...

 

Ікона російської пропаганди

Сьогодні в моїй Авдіївці - храм. Парафія досі належить до московського патріархату і живе, звісно, за старим большевицьким календарем. Тобто сьогодні там храм на честь Казанської ікони Божої Матері. Якщо так, як колись, то буде ярмарок - від мосту до школи чи й до Ковалівки. Будуть храмові, буде традиційний захолод, як у нас називають холодець. Буде спогад про півників на паличці з дитинства. Але колись мене здивував земляк Іван Захарович Чех (із Лузіків), який, будучи атеїстом, висловив думку, що історично не могла бути в Авдіївці церква на честь російської ікони. Я зацікавився і знайшов, що дійсно: наша церква є свідченням русифікації. Адже трохи більше ста років тому в Авдіївці був дерев' яний храм Різдва Христового і стояв він біля економії Скоропадських, тобто в кінці Надточїівки. І там було євангеліє, подароване якимось Яковом Мазепою - про нього згадує архієпископ Філарет Гумілевський. Церква згоріла (випадково?). І побудували цегляну, нинішню. Проте за наказом синоду РПЦ (до речі, абсолютно неканонічного, як і вся російська церква після смерті патріарха Адріана) новий храм посвятили вже не на честь Різдва Христового, а на честь Казанської ікони БМ. Чому? Бо ця ікона - символ російської окупації. За легендою вона була знайдена 9- річною дівчиною Мотроною на згарищі. Це часи Івана Грозного. А чому на згарищі? Бо московский князь захопив татарську Казань і вирізав татар незчислимо та спалив місто. Це ще не в...

 

Патріарху Кірілу Гіндяєву СБУ повідомила про підозру

Служба безпеки України повідомила про підозру патріарху Російської православної церкви (РПЦ) Кирилу, який благословив росіян на вбивства українців.Про це повідомляє пресслужба СБУ. Зазначається, що Служба безпеки та Офіс Генерального прокурора зібрали доказову базу на очільника РПЦ Володимира Гундяєва (відомого як Кирил), який сприяє збройній агресії РФ та заперечує воєнні злочини окупантів. Служба безпеки України повідомила про підозру патріарху Російської православної церкви (РПЦ) Кирилу, який благословив росіян на вбивства українців. Про це повідомляє пресслужба СБУ. Зазначається, що Служба безпеки та Офіс Генерального прокурора зібрали доказову базу на очільника РПЦ Володимира Гундяєва (відомого як Кирил), який сприяє збройній агресії РФ та заперечує воєнні злочини окупантів. За даними слідства, московський патріарх входить до найближчого оточення вищого військово-політичного керівництва Росії. Він одним із перших публічно підтримав повномасштабну війну проти України. "Для поширення пропаганди він масово використовує підконтрольні йому релігійні громади РПЦ на території РФ, а також представників УПЦ (МП) в Україні. Крім того, Гундяєв регулярно розповсюджує наративи Кремля у вигляді онлайн-проповідей або власних відеокоментарів", — зазначили в СБУ. Зокрема задокументовано, що у березні 2022 року на сайті РПЦ опублікували "статтю" про літургію, де клірик благословив командуючого Росгвардії РФ Зол...

 

Глущенко, Винниченко і НКВС

Унікальне фото. Франція, 30-ті роки. Зліва – колишній Голова Директорії УНР Володимир Винниченко з дружиною Розалією Винниченко (до шлюбу – Ліфшиць). Справа – художник Микола Глущенко з дружиною Марією Глущенко (до шлюбу – Браунштейн). Винниченко вже підозрює колишнього друга, як мінімум – у нещирості й у тому, що радянське посольство приставило до нього Глущенка у якості наглядача. Глущенко – на шляху до визнання (як художника) й уже працює на НКВС. У середині 30-х НКВС мало цікавить Винниченко – на той час збіднілий літератор, практично без засобів до існування. НКВС цікавлять військові секрети Франції та Британії, у скупці яких бере участь Глущенко. Останнє вирішило усі його фінансові проблеми, але тепер він щодня ризикує потрапити на гільйотину за шпигунство (гільйотинування у Франції було скасоване тільки у кінці 1970-х). Учора було 46 років із дня смерті Миколи Глущенка. На похороні були присутні керівники УРСР і КДБ УРСР. Станіслав СТЕЦЕНКО

 

Що я не почула від Зеленського?

На бріфінгу Зеленського та Урсули фон дер Ляйн для ЗМІ, президенту України поставили питання: — Залужний у своїй статті для Economist пише, що війна перейшла в позиційну стадію. Що ви думаєте з цього приводу? Чи обговорювали ви це на ставці, і які кроки треба зробити Україні задля технологічного прориву у війні? Що я б хотіла почути у відповіді президента (загально-ключове): — Я прочитав статтю нашого Головнокомандуючого — він написав про важливі речі та зробив правильні акценти. Звісно, ці питання обоворюються на ставці Верховного Головнокомандувача, ми робимо все можливе задля забезпечення наших Сил Оборони новітніми технологіями, і дуже вдячні за допомогу в цьому нашим західним партнерам, зокрема США. Щодо кроків, які треба зробити для технологічного прориву: це важливе питання, яке наразі є одним з ключових у побудові нашої стратегії оборони та контрнаступу, і як правильно зазначає у своїй статті Залужний: цю війну неможна виграти зброєю минулого покоління, тож для прориву та зламу у війні нам потрібно більше новітньої зброї та більш своєчасного її отримання. Щиро сподіваюсь, що це почують наші західні партнери. В свою чергу, ми також розвиваємо свій військовий потенціал для кращого забезбечення наших військ новітніми видами озброєння. Що я почула: — Памʼятаєте, 24-го числа всі нам сказали, скільки нам залишилось? Дійсно, не всі лідери комунікували з нами, казали, що вся країна скоро буде захоплена, були ті ...

 

Чому тривога була так довго?

Вдень у суботу, 4 листопада, повітряна тривога через зліт ворожого винищувача МіГ-31К, який є носієм ракет "Кинджал", тривала довше, ніж зазвичай, а саме 2, 5 години. Причина цього полягає в тому, що в небо піднявся не один російський літак, а цілих три. Вони злітали з різних аеродромів на території РФ. Про це в ефірі телемарафону "Єдині новини" повідомив речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат. "Ми розуміємо, що в небі був не один МіГ, а було одразу три МіГи з двох аеродромів базування – з північного аеродрому, а також з Моздока. Ну, як і Путін обіцяв, будуть робити вони патрулювання – МіГ-31К, які є носіями ракет "Кинджал", – сказав він. Нагадаємо, що коли росіяни піднімають у повітря МіГ-31К, тривогу вмикають одразу по всій Україні. Як каже Ігнат, так буде тривати доти, доки ці літаки перебуватимуть у повітряному просторі, звідки вони можуть загрожувати нашій державі по дальності та радіусу застосування ракетного озброєння. "Тому треба реагувати. "Кинджал" летить лічені хвилини, швидкість ракети вище атмосфери досягається, як її називають, гіперзвукової. Уже на фініші, коли вона йде по балістиці, по балістичній траєкторії, вона знижується – там близько 3800 кілометрів на годину. Але все ж таки летить вона надзвичайно швидко", – пояснив Ігнат. Колаж 24 каналу

 

Росія вбила 22 українських військових

Доки в українській армії будуть рудименти армії совєтської з друнуватими офіцерами, помішаними на построєніях і нагородах, ми не переможемо... Російська армія завдала удару по українських воїнах в прифронтовому селі Запоріжжя, яких, ймовірно, зібрали в одному місці, щоб нагородити на честь Дня артилерії, попередньо може йтися про понад 20 загиблих. У соцмережах з' явилося відео одного з військових, який повідомив, що у бригаді, яка стоїть у Запорізькій області, сталася надзвичайна подія. За його словами, один з офіцерів вирішив провести урочисте нагородження бригади у прифронтовому селі. Військовий додав, що загинуло "дуже багато" захисників та цивільного населення.Дослівно: "03.11.2023 року близько 10:00-11:00 години під час вручення нагород бійцям ЗСУ на території прифронтової зони Запорізької області внаслідок влучання ракети в місце, де власне відбувалось нагородження, загинуло попередньо понад 20 військових, в тому числі колишній керівник Хмельницького обласного РТЦК Возний Володимир Миколайович, нещодавно переведений на службу в РТЦК Запорізької області". Пише про це "Українська правда". За даними військових, росіяни влучили ракетою "Іскандер-М" по особовому складу 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади, внаслідок чого загинули військовослужбовці, також поранення різного ступеня важкості отримали й місцеві мешканці.

 

Цьогорічний грибний сезон завершено!

Звісно деякі популярні шапинкові гриби ще потроху ростимуть. Ще траплятимуться поодинокі польські та бабки-підберезовики. До самого снігу сидітимуть у піску "зелінки" (рядовки зелені) і виглядатимуть із моху волохато-лускаті їжовики. Але основна грибна пора вже позаду. Вона традиційно завершилася у жовтні, разом із останніми теплими ночами. Цьогоріч урожай їстівних грибів був слабенький, а період їх "плодоношення" - короткий. Дались взнаки спекотний серпень і аномально теплий і сухий вересень. Та для справжніх любителів природи гриби у лісі знайдуться завжди. Правда не для їжі, а скоріше щоб ними помилуватися. Численні трутовики, різноманітні слизькі желеподібні субстанції та інші їх дивні родичі радуватимуть око до самої весни. У лісі завжди цікаво. Отож, хто полюбляє лісові прогулянки без задоволення гастрономічних бажань, чекаємо у гості у нашому Природничому центрі "Міжрічинська Пуща" Андрій САГАЙДАК

 

Запускаємо виробництво потужних РЕБ-систем

Ми починаємо виробництво потужних українських систем радіоелектронної боротьби. «РЕБ — ключ до перемоги у війні безпілотників», — сказав Валерій Залужний у The Economist. Саме тому ми вже багато місяців шукали спеціалістів, тестували техніку, купували деталі. Скажу відверто, у цей проєкт мало хто вірив. Хоч на папері все сходилося, але виглядав він нереально, допоки ми не побачили його в дії. Проєкт реалізувала одна з найкращих в Україні команд, яка ще з початку російського вторгнення — з 2014 року — виробляла системи РЕБ. Їхні системи і зараз стоять на озброєнні. Але кількість дронів значно зросла, і тепер нам необхідні потужніші системи. Тому, коли я побачив на папері, що цей РЕБ може «задавити» російські БПЛА на відстані до 20 (!) кілометрів, засліпити «Зали» та «Орлани» так, щоби вони більше не могли коригувати ланцети по наших позиціях, а наші дрони водночас могли спокійно діставати ворога — то це видавалось фантастикою. Але наша команда повірила розробникам. Тому я не просто побачив, як цей РЕБ з креслення перетворився на випробувальний зразок, не просто побачив його випробування на полігоні — тепер ми інвестуємо у цей проєкт 150 мільйонів гривень. Ви правильно зрозуміли — ми запускаємо виробництво потужних РЕБ-систем, які прикриватимуть наше військо на найбільш гарячих напрямках — під Авдіївкою, Роботиним і на лівому березі Дніпра. Петро ПОРОШЕНКО

 

Нєвскій і шолом арабською в' яззю

Штош. Тут схоже завдяки путєну, знов мощі А. Нєвського повспливали. Тож, кому це цікаво: Є дата - 1240 рік. І є лише один!!! історичний факт тих часів - Новгородська лєтопісь, яка власне й описує всі оці "глобальні" сражєнія "мірового масштабу", які "назавжди змінили хід держави" мацковської, та й взагалі хід історії. А якщо пропустіть всі прикраси, властиві тогочасним текстам, вона (тобто лєтопісь) нам гласіт: - Прішлі на кораблях свєї (шведи) та муруманє (фіни) і сталі оні лагєрєм на бєрєгу Іжори. До Новгорода дошлі слухі , чьто ідуть к Ладогє, послє чєго Алєксандр напад на ніх і побєділ.. - В станє протівніка був убіт воєвода Спірідон (досить дивне шведське ім' я як на мене), а новгородців погібло тогда : Константін Луготіниц , Гюрята Пінішиніч і Дрочіла Нєзділов - син кожєвніка(с) Всєго 20 мужєй вмєстє с ладожанамі. Ілі мєньше.. Ну от. Ось, власне, і всі згадки про цю глобальну перемогу в літописі. В інших вона взагалі не згадується. Тобто це все що є.. Після цієї "епічної" битви Алєксандр і став, так-би-скзть князєм Нєвськім. Але вже в 1547 році, самопроголошена московська церква прічісляє єго к ліку святих та починається звична російська справа - фальсифікація історії , яка триває й понині. Сама полководчєская кар' єра Алєксандра завершилась вже в 24 роки. Окрім Нєвской бітви він провів ще одне , не менш міфологізоване "Лєдовє побоїще" на Чудському озєрі в 1242 році. При якому, точно відомо, що 20 лицарів лівонського ордену п...

 

Шевченківські фейки майора імперії

А тепер, любі друзі, поговоримо про т.зв. "шевченківські фейки". Це явище трохи іншої природи, ніж приписувані Ленінові чи Черчілю цитати про інтернет. Склепані в стилістиці малописьменного графомана й вкинуті в мережу як буцімто належні перу ТГШ, з припискою, для заохоти поширювачам, в дусі "ах як актуально, і справді пророк!", - це не просто "розвод лоха", це ще й спеціалізоване "опускалово х@хла" за старим імперським рецептом: як казав персонаж Тургенєва, нема нічого простішого, ніж бути малоруським поетом - напиши "грає-грає, воропає", х@хол прочитає й заплаче! Ги-ги. За кожним таким фейком стирчить морда якого-небудь умовного майора ФСБ, який разом з колеґами регоче, аж за живіт держиться, з того, як легко йому вдалося вчергове обдурити тупих х@хлів і вказати їм на їхнє місце біля параші: оце вам ваш Шевченко, кугути! "Дурак і п' яніца" (с), як 170 років працьовито намагалась довести охранка руцями своїх найманих працівників, від нєістового Віссаріона до бідолашного Бузини. І є різні, в т.ч. доволі витончені способи "закріпити" цю інформацію вам у свідомості в неподразливий спосіб, сказати б - "удушіть Шевченка посрєдством об' ятій" (с). Не забуваймо, спецоперація "Шевченко", почата охранкою 5 квітня 1847 р. на дніпровській переправі, звідтоді НІКОЛИ не припинялась. І нинішній розгін чергового бездарного віршилища під Шевченковим іменем теж навряд чи випадковий. Минулого тижня в глобальній презентації української культури трапилась по...

 
| 1-30 | 31-60 | 61-90 | 91-120 | 121-150 | 151-171 |
Календарь
Новых вестей сегодня: 11
Новых вестей вчера: 11

Сегодня | 7 дней | 30 дней

<<

Ноябрь 2023

>>
Вс Пн Вт Ср Чт Пт Сб
01 02 03 04
05 06 07 08 09 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30
Комментарии

Кировоград-25: история в погонах

Стрелец. 15-08-2023 08:45
Грязь там осталась, а не офицеры.. ...

Підвищення кваліфікації вчителів онлайн: оптимальний вибір

КатеринаШ. 23-02-2023 10:52
Порадьте зручний LMS для викладання онлайн, бажано не англомовний. . ...

Polly Group Ukraine

Avenue17Ru. 21-10-2022 14:16
Мне кажется это очень хорошая идея. Полностью с Вами соглашусь.
. ...

На дачу едут на одной ноге!
Но на этом испытания пенсионеров не заканчиваются – впереди пешие марш-броски по 3-5 километров

ОbMalv. 19-11-2021 11:51
Спасибо, ваш сайт очень полезный!
. ...

Закупівля нових «Пакунків малюка» під загрозою зриву

Ольга. 11-05-2021 18:00
Господи... Неужели у нас не один процесс не обходится без коррупционных схем? Нормально же выпускали эти бейби боксы до 2020-го года. Что потом пошло не так? Такое ощуще. ...

Что делать, если шиномонтажник сорвал резьбу на шпильке авто?

MSCLYPE. 31-03-2021 15:52
Группа компаний "Азия-Трейдинг" предлагает услуги таможенного оформления в морских портах Владивостока и порт Восточный. Вместе с таможенным оформлением мы оказываем услуги международной перевозки сборных и контейнерных грузов. ...

IT сервисы Google Cloud для рядового сотрудника от Wise IT

Наталушко. 31-10-2020 04:47
На заметку! Полезная статья как обезопасить личные данные в интернете. Актуально, как никогда ранее. Имхо. ...

Человек-легенда Лев Абрамович Наймарк

Андрей Александрович Снежин. 23-10-2020 17:24
Я бывший ученик Льва Абрамовича Наймарка. Благодаря ему я успешно поступил в Харьковский авиационный институт, успешно его окончил. Работал в авиации в г. Ульяновске на АО "Авиастаре - СП", бывший УАПК. ...

DINERO підсумовує результати року

Тимофій. 16-01-2020 15:17
Стабільне положення команії Дінеро на ринку МФО красномовно підтверджує 2 аспекти: по-перше, що банківські методи підходу до кредитування фізичних осіб віджили себе, і їх однозначно потрібно змінювати. ...

Після голкотерапії люди стають сильнішими

Анна. 06-10-2019 21:22
надайте контактні дані Марії Миськів. ...

Что такое ВсеВести.com?

ВсеВести.com - это система поиска региональных новостей и объявлений, где вы сможете найти ежеминутно обновляемую информацию из тысяч источников, опубликовать свои новости и объявления, обсудить события или, за считанные минуты, создать собственную ленту новостей. Подробнее...

Подписаться на эту страницу

RSS
RSS Google
RSS Yandex

Погода

Книга жалоб Казахстана

Книга жалоб - это сайт для подачи жалобы или отзыва на государственые учреждения, бизнес, на определенных людей и на государственных служащих на территории республики Казахстан. Жалобная книга Казахстана EGOV.PRESS не является официальным ресурсом. Например, для подачи жалобы на незаконные действия прокуратуры или суда, необходимо авторизаваться через социальные сети. Также мы рекомендуем доску объявлений.

Чернигов



Курсы валют

Курсы валют







О проекте | Контакты | Реклама на сайте | Карта сайта