Україна - не прихисток для "хороших русских"!

Це була перша книга, яку я прочитав білоруською. Не білоруського автора, поляка, не володіючи ще тоді польською. Не про Білорусь, про імперію. Про російську імперію, видатного репортажиста Капусцінського.

З усіх останніх подій, новин і матеріалів у західних медіа, нам слід було б зрозуміти, що одним нашим фронтом не обійтися. Ця війна надовго, імперія не готова розпадатися так, як нам того хотілося б, російський натовп не став і не стане суспільством, допоки пожиратиме нові народності і ми майже прогавили, як вони окупували Білорусь.

Днями бачив як російські ліберали обсирають білоруську мову, університет Шевченка закриває білоруську програму, а ми радіємо, бо з території Білорусі по нам летять ракети і дрони.

Розумію, це емоції. Але якщо ми не станемо взлітною смугою для відновлення незалежності Білорусі, появи на мапі Дагестану, Ічкерії і Бурятії — усі сили на розвалення імперії так і будуть покладені на нас. «Без вільної України — немає вільної Польщі» колись взяла на прапор польська «Солідарність», у той час мало хто вірив у справжню незалежність України. Цей розрахунок був прагматичний, оскільки якби цього не сталося тоді, сьогодні б проти поляків у складі російської армії воювали б ми з вами так, як мій батько воював під Брно у 1968-му, а багато хто з ваших батьків і родичів — ув окупаційній війні в Афганістані. А ще на крок назад — наші діди були мʼясом в російській армії, яким штурмували Дніпро.

Тому абсолютно хибний...

Источник: Всеукраїнська тижнева газета "Сіверщина" | Прочитать на источнике