Василь Яременко - шанс для Шевченківського комітету

А таки є машина часу! Реально! Після занять зі студентами-грінченківцями стрімголов реінкарнуєшся з Оболоні у центр Києва, ближче до родимого Жовтого корпусу Шевченкового університету, щоб у музейній залі колишньої Галаганової колегії, яка дише премудрістю української літератури, послухати півторагодинну лекцію свого університетського професора точнісінько з таким же щирим юнацьким захопленням, з яким слухали його 43 роки тому. Бо це Василь Васильович Яременко. Академічний інститут літератури в одному тілі! Разючий приклад дивовижної невідповідності повносилля енергії, інтелекту, працездатності зовнішнім фізичним знакам поважного віку. Чоловік, який рухається майже навпомацки (сказати, що має серйозні проблеми із зором, - це нічого не сказати), зумів видати лише за останні кілька років опасисту бібліотечку книжок. І яких! Томи спадщини Бориса Грінченка, Ганни Барвінок, Григорія Чупринки. І нарешті фундаментальне та справді прецікаве документальне дослідження "Борис Грінченко - національної ідеї смолоскип". В одній зі своїх книжок професор Яременко написав: "Коли б ми знали про Грінченка все те, чого не знаємо, або чого нам не давали знати, то ми мали б іншого Бориса Грінченка і перед нами постала б справді священна вершина нашої науки, культури і, зокрема, публіцистики". Смію запевнити як читач, що нова монографія Василя Васильовича, його науковий, дослідницький внесок у видання багатотомного зібрання Грінченкових творів, яке організацій...