СТАТТЯ Демократія по-українськи: стороннім вхід заборонено

Антон Фролов


«Можливість приховувати відомості про державне управління - це можливість зруйнувати саму систему управління».

Звіт урядового комітету США про свободу інформації, 1976 р.

За даними авторитетної міжнародної організації Transparency International, яка щороку оголошує рейтинги корумпованості різних країн, а також рівень сприйняття корупції населенням, Україна, за підсумками 2009 року, займає 146 місце у списку з 180 країн – безпосередньо між африканським Сьєрра-Леоне і Зімбабве. Перше місце у списку у Нової Зеландії, за нею йдуть Данія, Сінгапур, Швеція і Швейцарія. Замикають список Сомалі, Афганістан і Бірма, від яких Україна – демократична держава з центральноєвропейською прихильністю і виходом до моря, ринковою економікою з дуже багатим потенціалом та розвинутим трудовим ресурсом – ненадовго відкотилась з точки зору свавілля влади. Процес побудови громадянського суспільства в Україні завмер на рівні ембріона, інформаційна відвертість відсутня, а поле корупційного органу давно вже вросло корінням у верхівку системи, звідки й поширює своє гниття.

Не зважаючи на всі заяви українського уряду про появу політичної стабільності і економічної рівноваги, керованості в Україні як не було – так і немає, добрі наміри окремих депутатів просто не можуть бути виконаними через корумпованість вертикалі влади і відсутність контролю за діями чиновників. Дискредитуючи право як основний інструмент регулювання життя держави і суспільства, корупція руйнує демократичні інститути і несе реальну загрозу національним інтересам країни.

У жодній країні світу політики не дозволяють собі настільки грубо маніпулювати даними, щоб приховати свою справжню діяльність. Показова прозорість насправді лише завуальовує ситуацію і збиває з пантелику, приховує важливу інформацію і захищає чиновників від відповідальності.
Вступивши до СОТ, де-юре ми взяли на себе зобов’язання забезпечити цю прозорість органів виконавчої влади. Це означає, що в Україні, на законодавчому рівні, має бути прописаний порядок участі пересічних громадян і ЗМІ в процесі ухвалення тих або інших управлінських рішень (мається на увазі повний доступ до інформації). Схожий закон є у багатьох європейських країнах і у США – батьківщині однієї з найрозвинутіших демократичних систем у світі. У 60-х роках американцям на своєму досвіді вдалося змінити саму культуру стосунків в урядових органах з метою створення максимально відкритого уряду. Конгрес США прийняв Федеральний закон про свободу інформації (FOIA), відповідно до якого офіційна інформація має бути доступною для суспільства і для суспільного контролю; окрім цього в законі прописаний процес публічного захисту в судовому порядку подібної інформації від державних чиновників, які можуть протистояти виконанню розпоряджень. Цей закон створив ланцюгову реакцію з боку окремих урядових структур, які намагалися обійти, або перешкодити йому при першій-ліпшій нагоді, – внаслідок чого стався природний відбір і нове покоління чиновників стало лояльнішим до надання будь-якого роду інформації і вільному доступу до державних архівів. На інформаційному полі відбувся прорив, а новий виток демократії лише зміцнив позиції цивільного суспільства і держави.

У нашій країні, де індустрія ЗМІ породила глибинну симуляцію «інформаційної насиченості» – не плутати з адекватною прозорістю і відкритим доступом до управлінської інформації – подібний закон необхідний, як повітря. На сакральне питання «чи є в Україні свобода слова?» можна вже не відповідати ні президентові, ні опозиції: досить простежити за розвитком всепоглинаючого вірусу скандальних хронік, метастази якого змили етичні кордони між публічним і приватним, об'єктивним і прихованим, тим, що має сенс і є абсолютно даремним. Політична преса залучена до процесу формування хворого інтересу публіки – що, загалом є елементом іншого вигляду прозорості і навряд чи служить демократичним принципам. Про це потрібно пам'ятати, оскільки політики завжди маніпулюватимуть гучними фразами і використовуватимуть їх для досягнення своїх цілей, втікаючи від відповідальності перед країною, яка вже заблукала у тумані. Тумані брехні під грифом секретності із всього того, що має лежати на долоні.

Стаття підготовлена для фонду «Спочатку люди»
.



Фонд «Спочатку люди» – це відкритий фонд демократії, некомерційна, неполітична організація, метою якої є побудова демократії шляхом діалогу, активного спілкування, підтримки громадської думки посередництвом ефективної громадської експертизи.

Ми прагнемо створити таку реальність, за якої розвиток України спиратиметься на волю народу і універсальні демократичні принципи: рівність, свободу, справедливість.

Роботу над проектом було розпочато у грудні 2008 року. Зараз у стадії формування Рада директорів та Рада експертів фонду. Команда з 45 фахівців забезпечуватиме його діяльність. Фонд відкритий для співробітництва з усіма, хто поділяє його цінності та мету.


За більш детальною інформацією прохання звертатися до:

Бєлова Юлія
Медіа директор
Фонд «Спочатку люди»
Телефон: +38 044 536 1508
Моб.тел.: +38 050 330 88 34
Email: julia.byelova@peoplefirst.org.ua

Источник: VseVesti.com | Прочитать на источнике