Пенсійна реформа не має альтернативи

16 червня 2011 року Верховна Рада України прийняла за основу законопроект № 7455 ”Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи”, який доопрацьовано Урядом з урахуванням результатів громадського обговорення, думки представників профспілок, міжнародних експертів та світового досвіду. Які особливості проведення пенсійної реформи в Україні? Для чого вона потрібна? Яким чином вона проводитиметься та які очікувані результати реформи? На ці та ряд інших запитань, що хвилюють сьогодні черкащан, відповідає начальник Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, депутат обласної ради Володимир Багрійчук.
– Володимире Петровичу, зрозуміло, що реформування пенсійної системи є вкрай необхідним процесом, та хотілось би почути Вашу думку з цього приводу. Чому пенсійна система потребує кардинальних змін?
– Зволікати з пенсійними реформами далі не можна. І цьому сприяє ряд факторів. Ще зовсім недавно в Україні співвідношення тих, хто працює, до пенсіонерів було два до одного, а нині – майже один до одного. У Черкаській області на 2-х працюючих припадає 3 пенсіонери.
Бюджет Пенсійного фонду – незбалансований. За 6 місяців поточного року пенсіонерам Черкащини буде виплачено пенсій на суму 2 млрд. 930 млн. грн. У той же час, сума коштів, зібраних органами Пенсійного фонду в області, становитиме 1 млрд. 330 млн. грн., або 45% потреби на пенсійні виплати.
Середній рівень пенсійної виплати в Україні та області постійно збільшується. Зокрема, в області станом на 1 червня 2011 року він становить 1080,50 грн., що на 91,49 грн. більше минулого року.
Проте кількість літніх людей, котрі отримують виплати на рівні менше 1 тис. грн., є доволі значною і становить 290 тис. осіб, або майже 70% загальної кількості пенсіонерів області.
Отже, якщо держава має намір гарантувати людям забезпечену старість, потрібно вживати кардинальних кроків і не розтягувати реформу на десятиліття. Адже ті європейські країни, які не зволікали з пенсійною реформою, нині демонструють світу стабільну роботу пенсійної системи.
– Згаданим законопроектом пропонується з року, в якому буде забезпечено бездефіцитність бюджету Пенсійного фонду, запровадити обов’язкову накопичувальну систему пенсійного страхування. Що саме передбачає другий рівень пенсійної системи?
– Учасниками цієї системи будуть особи, яким на дату запровадження системи виповнилося не більше 35 років. Передбачається встановити розмір страхового внеску 2% із подальшим його щорічним підвищенням на 1% до досягнення 7%.
Адміністрування страхових внесків накопичувальної системи здійснюватиметься Пенсійним фондом України. Через 2 роки після початку сплати страхових внесків до накопичувальної системи її учасники матимуть право обирати недержавні пенсійні фонди, в яких накопичуватимуться їх пенсійні кошти.
– Чи планується внесення змін до порядку обчислення "спеціальних" пенсій?
– Так, законопроектом передбачаються ітакі зміни. З цією метою запропоновано обмеження максимального розміру пенсії на рівні 10 розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (з 01.04.2011 - 7640 грн.), з поширенням цього обмеження на пенсіонерів, яким пенсію призначено до набрання чинності законопроектом;
Пропонується зменшення розміру пенсії з 90 до 80 відсотків заробітної плати державних службовців. Виплату дострокової (за півтора року) пенсії державним службовцям, депутатам, прокурорам, суддям передбачається проводити лише непрацюючим пенсіонерам.
Запропоновано також обмеження заробітку для призначення пенсії народним депутатам, суддям, прокурорам, військовослужбовцям сумою заробітної плати, на яку нараховується єдиний соціальний внесок, як для інших категорій пенсіонерів.
Пенсійний вік для чоловіків – державних службовців – має підвищитись до 62 років (починаючи з 2013 року, поступово – за 4 роки). Цей вік буде граничним. Інститут продовження перебування на державній службі буде скасовано.
Дострокові пенсії народним депутатам, у разі закінчення їх депутатських повноважень, призначатимуться не за два роки до досягнення пенсійного віку, а за півтора, як термін, який застосовується для інших категорій пенсіонерів.
Для працівників бюджетної сфери (освіти, культури, охорони здоров’я та соціального захисту) при виході на пенсію пропонується запровадити одноразову допомогу у розмірі 10 призначених їм пенсій. Крім того, законопроектом збережено право на пенсію за вислугу років, тобто за наявності необхідного спеціального стажу незалежно від віку.
–На військовослужбовців теж чекатимуть зміни?
– Для призначення пенсії військовослужбовцям (та деяким іншим особам) передбачається поступово, протягом 10 років, збільшити необхідну вислугу з 20 до 25 років, запровадивши при цьому її календарне обчислення. При цьому, буде збережено порядок визначення розмірів пенсій за вислугу років з урахуванням пільгового (для окремих категорій військових) обчислення вислуги та порядок виплати пенсії у разі працевлаштування на цивільну роботу колишніх військовослужбовців. Допомога при звільненні зі служби буде виплачуватися у раніше встановлених розмірах, але для осіб, які мають вислугу 10 років і більше.
– Чи передбачається щось для зацікавлення осіб до більш тривалого трудового життя та їх стимулювання до більш пізнього виходу на пенсію?
– Звісно, так. Буде ціла низка змін. Це і спрощення механізму збільшення розміру пенсії за вибором особи при відстроченні терміну виходу на пенсію. В межах перших 5 років будуть підвищувати пенсії на 0,5% за кожен місяць більш пізнього виходу на пенсію, у разі роботи понад 5 років - збільшуватимуть на 0,75% при виході на пенсію. При цьому, при досягненні пенсійного віку від особи не вимагатиметься звернення до пенсійних органів про відстрочення призначення пенсії.
Крім того, має підвищитись мінімально необхідний страховий стаж для одержання пенсії за віком з 5 до 15 років.
Планується також підвищити для новопризначених пенсій нормативну тривалість страхового стажу для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі для жінок з 20 до 30 років та для чоловіків з 25 до 35 років.
Буде підвищено і пенсійний вік для жінок, які отримують пенсію відповідно до загального закону, з 55 до 60 років, починаючи з 1 вересня 2011 року, поступово збільшуючи його протягом 10 років.
– У зв’язку із підвищенням пенсійного віку законопроектом передбачені компенсатори для жінок?
– А як же! За кожні півроку більш пізнього виходу на пенсію жінка одержить збільшену на 2,5 відсотки пенсію (за 5 років відстрочки пенсія збільшиться на 25 відсотків).
Також тимчасово, до 2015 року, пропонується надати можливість добровільного виходу на пенсію непрацюючим жінкам при досягненні 55 років за таких умов:
- наявність страхового стажу не менше 30 років;
- звільнення з роботи (при подальшому працевлаштуванні на час роботи виплату пенсії припиняти);
- зниження розміру пенсії на 0,5 % за кожний місяць більш раннього виходу на пенсію;
- можливість відновлення повного розміру пенсії після досягнення пенсійного віку працюючим при відмові від отримання пенсії на відповідний період.
– Порядок призначення пенсій теж зміниться? Яким він буде?
– Для зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки, порядок призначення, перерахунку пенсій пропонується переглянути.
А саме: для призначення пенсії братиметься розмір середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а перерахунок пенсії проводитиметься із середньої заробітної плати, з якої призначено (перераховано) пенсію.
Перерахунки пенсій працюючим пенсіонерам, які отримують пенсію за вислугу років, проводитимуть тільки після досягнення пенсійного віку.
Призначатимуть пенсії ж із заробітної плати лише за даними персоніфікованого обліку, а за бажанням особи, тимчасово, в період до 1 січня 2016 р., - із урахуванням заробітної плати за 60 місяців до запровадження персоніфікованого обліку - до 1 липня 2000 року, за умови, що зарплата підтверджується первинними документами.
Передбачається удосконалити механізм обчислення коефіцієнту заробітної плати для осіб, які одержували допомогу по безробіттю, або здійснювали догляд за дитиною до 3-х років, дитиною-інвалідом, або за 80-річним.
– Якщо порівняти вік виходу на пенсію в Україні та світі, яку картину можна спостерігати?
– Чинна межа пенсійного віку в Україні була встановлена ще у 1930-х роках і з того часу не переглядалася. Серед країн СНД лише Білорусь, Російська Федерація, Узбекистан та Україна залишили пенсійний вік незмінним (55 для жінок та 60 років для чоловіків). У європейських країнах звичайний вік переходу від працездатного до пенсійного періодів життя становить 62-65 років. У більшості країн постсоціалістичного простору упродовж 1989-2006 рр. пенсійний вік було підвищено на 1,5-5 років в середньому.
Іншою світовою тенденцією є встановлення однакової межі пенсійного віку для жінок і чоловіків.
За оцінками експертів в Україні не існує жодних об’єктивних фізіологічних, економічних чи соціальних підстав для утримання нижчої межі пенсійного віку для жінок. Більше того, нижча межа пенсійного віку та, відповідно, менша тривалість стажу зумовлюють істотно нижчий розмір пенсій, зумовлюючи більший ризик бідності жінок в старості. Нині середній розмір пенсії жінок становить лише 67% пенсії чоловіків, тоді як співвідношення середніх розмірів заробітної плати жінок і чоловіків становить 75%.
– Володимире Петровичу, на Ваше переконання, підвищення пенсійного віку – це оптимальний варіант?
– Результати розрахунків показують, що найбільш раціональним способом є поступове підвищення пенсійного віку.
Підвищення пенсійного віку в Україні можна проводити у два етапи:
перший етап – підвищення пенсійного віку жінок до рівня, встановленого для чоловіків (60 років);
другий етап – підвищення пенсійного віку жінок і чоловіків до звичайного для європейських країн порогу пенсійного віку – 62-65 років.
Реформа не має альтернативи. Якщо нічого не змінювати, дефіцит пенсійної системи зростатиме, почнуться затримки з виплатами, що остаточно розбалансує солідарну пенсійну систему.
Дефіцит Пенсійного фонду у 2010 році склав 34,4 млрд. грн., або 17,5 % потреби у пенсійних виплатах.
Є три шляхи вирішення проблеми:
– збільшувати дотації з державного бюджету;
зменшувати розмір пенсії;
просити громадян працювати довше.
Україна обрала третій варіант.
Підвищення пенсійного віку дає змогу наростити обсяги зайнятості та
виробництва. За умови незмінної продуктивності праці кожен відсоток збільшення кількості зайнятого населення по праву може вважатися внеском у створення додаткового ВВП. Позитивний ефект підвищення пенсійного віку для державного бюджету полягатиме у збільшенні кількості платників податків та надходжень від податку з доходів фізичних осіб до бюджету країни, економію бюджетних коштів на видатках, пов’язаних з різного роду пільгами для пенсіонерів, зокрема на безкоштовний проїзд у міському та приміському транспорті. Важливе значення матиме також підтримка показників тривалості страхового стажу. Загалом, підвищення пенсійного віку в умовах, коли генеральним демографічним трендом є процес старіння населення, є абсолютно природним і найбільш адекватним кроком.
Управління інформаційної політики та зв’язків із засобами масової інформації облдержадміністрації

Источник: Черкаська обласна державна адміністрація | Прочитать на источнике