Дорога редакціє, розкажіть, будь ласка, про людину, яка багато чого знала наперед. Ім’я її – Вольф Мессінг.
Степан Шпак, с. Токарівка Жмеринського району
У кінці 60-х років Вольф Мессінг виступав у Вінниці, в Літньому театрі у парку. В сірому костюмі, огрядний, розтріпане сиве волосся… І незвичайні очі – пронизливо-чорні, обведені темними колами! Він поводився дуже розкуто, розмовляв з легким акцентом, відгадував, де знаходяться сховані речі, миттєво перемножав великі цифри. Вимагав тиші в залі, дратувався, коли був шум… Ми, молоді, сприймали його як майстерного фокусника. Про телепатичні, екстрасенсорні здібності Мессінга ми і гадки не мали, як і про його дивовижну долю…
Народився Вольф Мессінг 10 вересня 1899 р. у містечку Гора-Кальварія біля Варшави. Батько намірився віддати його в рабини і вдався до хитрощів: найняв жебрака, який в ролі «посланця Неба» наказав Вольфу піти у священнослужителі. Екзальтований хлопчик погодився. Але…
Випадково побачивши на вулиці того жебрака, він зрозумів, що батько його обманув. Пішов на найближчу станцію, сів у вагон. Як виявилось, цей потяг йшов до Берліна. Кондуктор зажадав квитка. Нерви Мессінга були на межі... Він схопив з підлоги якийсь клаптик і простягнув його кондукторові, усією душею бажаючи, щоб його не викидали з потягу. Їхні погляди зустрілися. Кондуктор узяв папірець, прокомпостував і простягнув Вольфу. Так, у хвилину максимальної душевної напруги, уперше проявилися здібності Мессінга до гіпнозу.
У Берліні Вольф влаштувався посильним в будинку приїжджих, носив речі, пакети, мив посуд, чистив взуття. Це були нелегкі часи, він постійно голодував. Голодний підліток на вулиці втратив свідомість, його привезли в лікарню і констатували смерть. Але в морзі якийсь студент випадково помітив, що серце хлопця все-таки б’ється! Професор Абель, талановитий психіатр і невропатолог, пояснив Вольфу, що той був у стані летаргії через недокрів’я, нервові потрясіння. Абель відкрив, що Вольф здатний повністю управляти своїм організмом і назвав його «дивним медіумом».
Абель влаштував Мессінга у берлінський паноптикум. Там Вольф лягав у кришталеву труну і вводив себе в каталептичний стан. Протягом 3-х діб — з ранку до вечора — він повинен був лежати нерухомо, як справжній небіжчик. Платили за таку роботу п’ять марок за добу — величезні гроші на той час для підлітка.
А у вільний час Мессінг вчився виділяти з «хору думок», що звучали в його свідомості, саме той «голос», який йому треба було почути. Через 2 роки він почав виступати у вар’єте. Коли Вольфу виповнилося 16 років, він поїхав у турне зі своєю програмою психологічних дослідів. У Відні він показував їх Ейнштейну і Фрейду.
У 23 роки, призваний в польську армію, Мессінг був удостоєний аудієнції польського правителя Юзефа Пілсудського, виконав його прохання, але яке — зберіг у таємниці.
Після закінчення військової служби Вольф знову повернувся до психологічних дослідів у Парижі, Лондоні, Римі, Берліні, Стокгольмі...
Один з випадків Вольф Григорович згадував довгі роки: його запросив у свій старовинний родовий замок граф Чарторийський. Пропала фамільна коштовність — діамантова брошка. І ніяких підозр! Мессінг уважно послухав думки слуг і переконався у їхній чесності. У замку був недоумкуватий хлопчик, син одного із слуг. Вольф залишив свій золотий годинник і став спостерігати: хлопчик погрався блискучим годинником, підійшов до опудала гігантського ведмедя і кинув годинник до широко відкритої пащі звіра. Опудало розпороли і знайшли позолочені ложки, ялинкові прикраси, і, найголовніше, брошку!
Замість нечуваної нагороди (250 тис. злотих) Мессінг просив графа, щоб польський сейм скасував постанову, котра утискала права євреїв. За два тижні ця постанова була скасована.
Були і «помилки». Прочитавши листа з фронту, медіум упевнено сказав, що людина, яка його писала, мертва. Збожеволіла від горя жінка пішла, стискуючи в руках останню звісточку сина. А через місяць Мессінга назвали шарлатаном, оскільки солдат виявився живим. Розгадка була простою: у госпіталі хлопець попросив написати листа сусіда по палаті, який через декілька днів несподівано помер.
Ще в 1937 р. в одному з театрів Варшави Вольф Григорович передбачив загибель Гітлера, якщо той поверне на схід. Про це пророцтво Гітлер знав, оскільки воно було надруковане у багатьох польських газетах, і оцінив голову Мессінга в 200 000 марок. Коли німецькі війська увійшли до Польщі, великого екстрасенса схопили. Але в тюрмі Мессінг призвав свій дар і примусив зібратися у себе в камері всіх поліцейських, які в цей час були у приміщенні. У тісняві він вийшов у коридор, закрив засув обкованих залізом дверей і зник… Рятуватися від німців Мессінг вирішив у Радянському Союзі. Тут йому було нелегко. Він погано говорив російською, та й до людей з екстрасенсорними здібностями тут ставились, м’яко кажучи, прохолодно. Проте Мессінга узяли в бригаду артистів.Таємниці і легенди оповили його життя. Начебто Мессінгу дали завдання отримати 100 тис. рублів у Держбанку без документів. Він подав касиру аркуш з шкільного зошита… Касир подивився на папірець, розкрив касу, відрахував сто тисяч... Для Мессінга це було неважко, він просто повторив випадок з дитинства із залізничним кондуктором. Кажуть, що Вольф Мессінг зумів вийти з будівлі на Луб’янці, минувши усі пости, хоча був наказ його не випускати. Перед війною в клубі НКВС у Москві йому надіслали записку з питанням: «Що ви думаєте про радянсько-німецький пакт?» Питання було животрепетним, оскільки незадовго до цього був підписаний договір про ненапад. Мессінг, не встигнувши подумати про наслідки, озвучив картинку, яку побачив уявним поглядом: «Я бачу танки з червоними зірками на вулицях Берліна»! Зал завмер. Ті, що сиділи поряд з виходом, почали тихо крастися до дверей... Сталін віддав наказ не чіпати Мессінга.
Війна почалась… Вольф Григорович виступав, роз’їжджав по різних містах. У 1943-му Мессінга на сцені Новосибірського оперного театру запитали: «Коли скінчиться війна»? Сталося те ж, що і кілька років тому в клубі НКВС: «пішла картинка», і він чітко побачив дату «8 травня». Але року не бачив. Він виступав у цехах заводів, інколи просто неба. Заробляв багато, але усі гроші віддав на створення двох літаків: першого — у 1942-му, другого — у 1944 році. І все ж з роками Вольф Мессінг усе більш скептично ставився до навколишнього світу. Грошей він не накопичував, взагалі ніщо його вже не радувало, він замикався в собі. Особливо цьому сприяла смерть улюбленої дружини Аїди, з якою він прожив довгі роки і був дуже щасливий. Дату її смерті він знав заздалегідь. Дату своєї — теж. Останній його виступ відбувся в Москві у кінотеатрі «Жовтень» у 1974 р. Цього вечора Мессінг був, як мовиться, «в ударі» — увесь виступ пройшов під бурхливі овації. А незабаром Вольф Мессінг помер. Свої таємниці він забрав у могилу.
Источник: Вінницька обласна щотижнева газета "33 канал" | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "
МЕССІНГ ПРИЇЗДИВ У ВІННИЦЮ В 60-Х. Феномен цього найзагадковішого ясновидця світу не розгаданий і сьогодні
"