ДЯДЬКО ХВОРОСТОВСЬКОГО ЖИВЕ У ВІННИЦІ. Баритон №1 у світі має подільське коріння

Сьогодні мало хто знає, що всесвітньовідомий оперний співак, «король романтичної опери і найкращий голос сучасності», як його називає світова преса, народний артист Російської Федерації, котрий зажив слави на рівні Паваротті, — Дмитро Хворостовський, — по батьковій лінії родом із Хмельниччини.

А у Вінниці живе його дядько - Володимир Бондарчук, засновник відомого в області та за її межами турклубу «Меркурій». Нашій редакції він розповів чимало цікавого і невідомого широкому загалу про свого племінника.

Світова преса не може натішитись 47-річним російським оперним співаком Дмитром Хворостовським: «Варто йому вийти на підмостки – і зал вибухає оплесками… Суцільне захоплення – і у вас не залишається сумніву в тому, що перед вами один із великих співаків нашого часу» — пише «The Guardian» (Великобританія). «Його кар’єра одна з найблискучіших міжнародних вокальних кар’єр за останні роки. Його голос розкішний: прекрасний тембр, бездоганна інтонація, елегантне, темпераментне виконання» — «New York Times» (США). «Дмитро Хворостовський – одна з тих нових зірок, завдяки яким опера знову увійшла в моду. Сольні концерти принесли йому славу суперзірки скрізь – від Москви до Лондона, від Буенос-Айреса до Токіо» — пише американський журнал про розкіш і культуру «Town&Contry»

ОПЕРНА МЕГАЗІРКА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ

У чому секрет таланту Дмитра Хворостовського? Можна сказати, що 70, якщо не всі 90% тут грає роль його походження. Усі офіційні видання розповідають, що Дмитро — корінний сибіряк, росіянин, який народився в Красноярську.

- Це правда, — розповідає дядько видатного баритона, вінничанин Володимир Бондарчук. — Але лише частково. Бо по батьківській лінії Дмитро – українець. Його коріння в сусідній області – на Хмельниччині, в селах Деражня та Чорноострів, де народився а потім жив його дід Степан Хворостовський і моя мати Тетяна Хворостовська. Її рідний брат (дід Дмитра) Степан Іванович Хворостовський переїхав до Красноярська, де жив і працював на залізниці, а потім директором інституту. Там, у Сибіру, у т. ч. в Красноярську, і я пропрацював 8 років на гігантських новобудовах, там народилась моя донька Оксана через рік після народження Дмитра, з якою він тепло рідниться і сьогодні.

Мама Дмитра Хворостовського Людмила – росіянка. З моїм двоюрідним братом Олександром (батьком Дмитра) вони познайомились у Красноярську, там одружились і живуть й по сьогодні. Щоправда, на зиму їдуть жити в Москву, в Дмитрову квартиру, яку йому надав уряд Москви. Мама Дмитра, Людмила, за фахом акушер-гінеколог. Коли Дмитро і Оксанка народились, ми постійно збирались, а діти наші, як мовиться, на одному горщику сиділи. Я кілька фотографій зробив, де вони разом ще немовлята.

Дитиною батьки кілька разів привозили Дмитра у м. Вінницю. Але пройшов час, ми років зо 20 не бачились. Почали знову зустрічатись, коли Дмитро став мега-зіркою і приїжджав з Лондона, де він живе, у Київ на концерти. Там і бачимось. Знову зустрівшись, я посадив Діму, Оксанку і ще одного їхнього брата разом і «сфоткав» – як колись, 40 років тому.

Спілкувався Сергій БАРАНЧУК

Шлях до кар’єри оперного співака Дмитру несподівано підказала сама Її величність Доля.

— У дитинстві Дмитро був бешкетником, — продовжує Володимир Микитович. — Пам’ятаю, сидимо з братом — батьком Дмитра — на дачі, збираємо малину. І тут Шура раптом як закричить в інший бік дачі, де в цей час Діма був: «Дімка! Не можна! Ти чуєш мене? НЕ МОЖНА!» Тобто він ще нічого не вкоїв, але батько вже знав, що може щось накоїти і в такий спосіб застерігав його. І так кілька разів за той час, поки ми збирали ягоди. Потім був трохи вплив вулиці, почав курити і т.д. Тоді брат мій, аби не втратити дитину, почав з ним активно займатись музикою і вокалом. Хоча Олександр за фахом був хімік і працював на хімічному заводі, та мріяв бути піаністом, але зламав колись палець… Всеж професійно навчися грати на фортепіано і співати, добре вивчив теорію музики. Він виступав разом з сином на Красноярському ТБ і радіо. В Дмитрові Олександр розпізнав здібності, і всю увагу зосередив на тому, аби син займався творчістю. Найняв для хлопця вчителя, віддав його до музичної школи. І якщо у звичайній школі він ще був трохи бешкетником, то в музичній буквально перевтілювався, ставав світлою, лагідною дитиною. Далі Дмитро закінчив педучилище і Красноярський інститут мистецтв. Вже на третьому курсі вузу він був ведучим солістом Красноярського оперного театру.

Одного разу, коли я приїхав до них у Красноярськ у 1987 році, він збирався на конкурс ім.Глінки і вони мені з батьком зробили у себе в квартирі концерт. Це було грандіозно. Діма каже: «Підійди-но до балкона…» Я підійшов, бачу – на вулиці стоїть багато людей і слухає наш імпровізований концерт… Вже тоді його там добре знали і шанували.

«МАЛОСІМЕЙКА» ДЛЯ ВОКАЛЬНОГО ГЕНІЯ…

А далі були перемоги Дмитра Хворостовського, які окреслили усю його подальшу долю. В 1987 році він здобуває 1 премію на Всесоюзному конкурсі співаків ім. М. Глінки, в 1988 р. – Гран-прі на Міжнародному конкурсі співаків в Тулузі (Франція). Світове визнання до Дмитра приходить у 1989 році, коли він переміг на конкурсі Бі-бі-сі «Співак світу» в Кардіффі (Великобританія). Газета «Таймс» тоді написала про нього: «Він прийшов, він заспівав, він переміг». З цього часу Дмитро Хворостовський стає одним із найзатребуваніших баритонів у світі, постійно виступає в найкращих оперних театрах Лондона (де потім і поселився), Мюнхена, Венеції, Берліна, Мілана, Відня, Парижа, Нью-Йорка й багатьох інших. Є бажаним гостем найкрупніших музичних фестивалів у Зальцбурзі, Празі, Санкт-Петербурзі й інших.

Після перемоги 1988 року на Дмитра посипались запрошення до співпраці з Москви, Києва, Ленінграда.

— Діма з радістю погодився, — розповідає його дядько, — але запитав: «А як з житлом?..» «Звичайно, звичайно, — відповідали йому в оперних театрах колишнього Союзу. І додавали: через рік поставимо на чергу на «малосімейку», ти працюй…» Слідом було звернення від Ла Скала (Італія). Дмитру одразу запропонували віллу біля моря, всі умови, транспорт і т.п. Племінник був приголомшений. Але, як він сам зізнався – добре знав, що почнуться заздрощі, плітки і т.п. І тому відмовився й вирішив працювати сам, не прив’язуючись ні до жодного театру. Тоді ж йому запропонувала на 10 років контракт фірма «Філіпс», з якою він записав 20 дисків, з’явилась потужна продюсерська компанія, яка займається продюсуванням його виступів.

ХВОРОСТОВСЬКИЙ ПОГОДИВСЯ ВИСТУПАТИ У ВІННИЦІ…

З Дмитром Володимир Бондарчук бачиться протягом останніх трьох років, коли той приїжджає виступати в Києві у Палаці «Україна». Одного разу пан Володимир запропонував Дмитру виступити у… Вінниці в театрі ім. Садовського. Той охоче погодився.

- Діма навіть відмовився від гонорару, — розповідає Володимир Микитович. – Але його продюсери сказали, що він, як хоче, хай відмовляється, а хтось має заплатити фірмі кругленьку суму за його виступ. Таких грошей у місті знайти не вдалось, і концерт не відбувся.… А виступати без дирекції він не має права… Акомпанувати йому мала наша «Арката».

У СПІВАКА ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНА СІМ’Я

Особлива сторінка у житті Дмитра Хворостовського його сімейне життя. Він має 2 дітей від першого шлюбу, яких постійно підтримує матеріально і з якими постійно спілкується. Живуть вони, як і він, у Лондоні, відвідують як англійську, так і російську школи.

— Взагалі Діма розмовляє дома в основному російською, хоча володіє багатьма європейськими мовами, - розповідає Володимир Бондарчук. – От і другу свою дружину Флоранс він теж навчив розмовляти російською. Хоча Флоша, як на російський манер ласкаво називає Дмитро Флоранс, за походженням наполовину італійка (по матері), наполовину француженка (по батькові). Живуть вони вже більше 10 років, познайомились на сцені Женевського театру, де Флоша виступала. Також вона знімалась у кіно. Флоранс теж співачка, але повністю присвятила себе сім’ї, постійно супроводжує Дмитра у його поїдках, бо знає, що він більше за все цінує сім’ю, домашній затишок і вона йому дуже потрібна. У них 2 діток: Максим - 10 років і Ніна 2 - роки.

ПРОСТИЙ І НЕ ГОНОРОВИТИЙ

- З Дімою ми не бачились 20 років, і тому мені було цікаво, який він зараз, коли пізнав смак слави, — ділиться враженнями Володимир Микитович. – Виявилось, що він не гоноровитий, цим мене здивував і дуже мені сподобався. Він не п’є і не курить. Щодня зарядка, пробіжка. В побуті він не капризний, спокійний, веселий. Розуміє українську мову, є пісні, які він співає українською мовою з батьком, але сам співати не наважується поки що, бо батько критикує… Взагалі батько для нього — великий авторитет і він до нього дуже прислухається.

Источник: Вінницька обласна щотижнева газета "33 канал" | Прочитать на источнике