ЮНА СПОРТСМЕНКА З ЯМПОЛЯ ВИСТУПАТИМЕ НА ЧЕМПІОНАТІ ЄВРОПИ ЗА ЗБІРНУ АНГЛІЇ

Недавня учениця першої Ямпільської школи — багаторазова переможниця найпрестижніших всеукраїнських та міжнародних турнірів, майстер спорту України, триразова чемпіонка України серед дівчат, срібний призер чемпіонату Європи, член нашої збірної, чемпіонка Великої Британії серед жінок 2009 року Настуся Бурятинська мала б цього літа відзначати в Ямполі ювілей — десятиріччя свого членства у місцевому спортивному клубі вільної боротьби «Олімп».

Ним керує тренер, що живе у селі Русаві Ямпільського району – Степан Потапович Омельчук. Але цього не станеться з поважної причини. Вона у цей час захищатиме спортивну честь Англії на чемпіонаті Європи у складі спортивного клубу міста Манчестера.

У великих амбітних кабінетах Вінниці кажуть, що її туди “продав” Степан Потапович, бо він, мовляв, не патріот України, а заробляє на своїх спортсменах. Якби ця гірка неправда і була правдою, то і тоді його важко було б у чомусь звинувачувати. Бо він продавав би своє...

Настусю – малесеньку непоказну ученицю першого класу – він сам колись відібрав і досі, можна сказати, як батько, веде її важкенним спортивним і життєвим шляхом. Вона — плід його педагогіки, тренерського таланту. Майже десять років щодня, по шість годин, каторжних, до сто першого поту, тренувань. Та ще й в умовах, дуже далеких від ідеальних, коли про повноцінне харчування, відпочинок, відповідне спортивне спорядження можна лише мріяти.

Таких, як Настя, борчинь-українок зараз в Англії аж три і чотири наших борці. Всі вони потрапили, так би мовити, під англійську спортивну мобілізацію 2009 року. Наприклад, Настя там живе в одному будинку і тренується з чемпіонкою Європи серед юніорів 2009 року українкою Яною Стадник із Хмельницького, яка теж у цьому році підписала контракт і виступає за Великобританію.

Сім українських неабияких спортивних талантів – майстри спорту України, майстри міжнародного класу. Чому вони там? Хто їх туди відправив? Чи, насправді, не та держава, яка зветься Україною? До чого тут С.П. Омельчук – виходець із багатодітної селянської сім’ї, який чудом закінчив інститут фізкультури в Києві і, заробляючи на життя сторожуванням садків в ямпільському радгоспі, осів на цій периферії десять років тому?

Тут, в Ямполі, Настю викохали, виростили, а там пожинатимуть плоди, зароблятимуть на ній славу для своєї держави.

Найбільше болить тренера, коли його спортсменів спорткомітет відправляє на змагання європейського, світового рівня, а він не має за що поїхати разом з ними.

А виступати там без тренера — це все одно, що битися наосліп. Не одна бронзова, срібна медаль стала б золотою, якби він на тих змаганнях завжди був поряд із своїми вихованцями.

Настя (виступає у ваговій категорії до 55 кілограмів) – це нестримний вулкан, згусток енергії.

Степан Потапович розповідає мені чисту правду про те, що в Україні вільна боротьба, незважаючи ні на що, на дуже високому рівні завдяки, в першу чергу, простим ентузіастам, патріотам, таким, як батьки Насті.

Україна на чемпіонатах Європи стабільно виступає серед

24-25 основних європейських команд і нижче п’ятого місця не опускається.

Тренер розповідає про те, як Настю, яка вже тренувалася на олімпійській базі під Києвом і мала прекрасні результати, скандально, принизливо не хотіли включати в збірну команду Вінницької області на чемпіонаті України з надуманих підстав. Ось чому він віддав свою вихованку до Львова. Захищаючи спортивну честь міста Лева, Настуся досягла у 2009 році вершин європейського Олімпу. Та у Львові вона не вступила в училище фізичної культури і спорту, а відтак у подальшому і про тамтешній інститут фізичної культури і спорту їй було годі й мріяти.

І тоді, у той важкий для неї час, вона потрапила у поле зору Федерації вільної боротьби Великої Британії. То чи можна, чесно кажучи, нарікати на цю країну, яка, по суті, врятувала її?..

Дивовижно, але головним тренером збірної Англії з цього виду спорту там працює… теж наш — Микола Сергійович Корнєв, товариш Степана Потаповича Омельчука, з яким вони разом працювали колись у київському спортивному товаристві «Динамо», тренували, зокрема, видатних борців — братів Білоглазових. Зрозуміло, Корнєв дуже добре знає якість роботи Омельчука. Проте діяв за принципом — довіряй, але перевіряй. Запросив Настю на чемпіонат Англії 2009 року. І влучив, як кажуть, у десятку.

– Настусю, а ти змогла б виступати на Олімпіаді в Лондоні у 2012 році за Великобританію?

– Звичайно, але я ще не маю права. Потрібно в країні прожити п’ять років, щоб включили до олімпійської збірної, а я лиш недавно підписала контракт зі спортивним клубом Манчестера.

Цього року на чемпіонатах Європи та світу, думаю, не раз під час нагородження ось таких, українських, по суті, спортсменів звучатиме гімн і здійматиметься вгору прапор, але не нашої держави. Боже, скільки ж того нашого безцінного цвіту по всьому світу приносить славу іншим народам?!.

Источник: Вінницька обласна щотижнева газета "33 канал" | Прочитать на источнике