«Хохми» почались з самого початку розшуку вищезгаданої вулиці. «Добрих сусідів?! Дівчатка, а ви з якої планети? Вперше чую, хоч багато років курсую на Старе місто», - не приховував здивування водій «маршрутки».
Все-таки ризикнули і сіли – «авось пощастить». Не пощастило! Цілий день блукали лабіринтами, опитали половину мешканців району. Хтось не приховував посмішки, дехто вибачався, що нічим не може допомогти, були й такі, які радили звернутися до психіатра.
Спроба друга. Наступного ранку сіли у «бусик», в якого кінцева зупинка в іншій частині Старого міста. Цього разу підключили до пошуків пасажирів, як поділились на два «ворожі» табори – одні запевняли, що така вулиця є, але де - точно не знають, інші твердили, що подібного «чуда» у природі не існує. Через годину безрезультатних блукань вирішили застосувати «важку артилерію» – викликали таксі. Опускаємо всю нецензурну лайку шофера, пачку його випалених цигарок і періодичні вигуки: «Де ви на мою нещасну голову взялись? Як звідси вибратись?» Врешті-решт, коли на очі від безсилля навернулись сльози, наче у казці, випадково прочитали на одному з будинків: «Добрих сусідів, 30». Еврика!
- Це єдина вивіска на всі будинки, – хвалиться господар дому Іван Дзюбенко, поряд задоволено посміхається його син Сергій. – Про такі оригінальні зміни нам лише нещодавно сповістили, а до цього ж була імені Василя Ілика. От моя жінка Раїса як це почула, то одразу прибігла і захотіла нову табличку. Я спеціально поїхав у місто, щоб замовити. Там ще майстри дивувались незвичній назві і по десять разів перепитували, де та чудернацька вулиця. Всі інші сусіди поки старі вивіски мають, не спішать їх знімати. А чого, мені теперішня назва більше подобається – гарно звучить, а головне - закликає до доброти.
По вулиці з колясочкою прогулюється місцева жителька Наталя Бондар.
– А мені ця назва – не дуже, – зізнається молода мама. – Якась дивна вона, тим паче, я звикла до попередньої. Нічого особливого про своїх сусідів сказати не можу. Зараз всі масово будинки приватизують. Раніше вважали, що тут одні самобуди, то тепер законно оформляємо, щоб подібні наклепи не звучали.
Свого онука до школи випроводжає і Катерина Василівна.
– З цією назвою у нас добряче проблем виникає, – розповідає жінка. – Викликаєш таксі, то, буває, слухавку кидають – думають, що хтось “прикалується”. Живу тут 30 років. Як тільки поселились тут, то був четвертий провулок Серафимовича, згодом – Ілика і, нарешті, торік – Добрих сусідів стала. Вулиця довгенька, десь близько 80 хат. Знаєте, сусіди в мене дійсно від Бога.
Але останнім часом мало спілкуємось, усе ніколи – діти, внуки. А раніше, як молоді були, то геть вечорниці спільні влаштовували. Хоча і зараз бігаємо один до одного і за цукром, і за хлібом, і грошима, як треба в позику.
Вулиця Добрих сусідів існує – доведено «33-м каналом». І люди там справді добрі й привітні. Не вірите? Переконайтесь самі.
Источник: Вінницька обласна щотижнева газета "33 канал" | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "
ВУЛИЦЯ ДОБРИХ СУСІДІВ - НАЙЗАГАДКОВІША У МІСТІ. Як на ній живеться і чи назва відповідає дійсності?
"