Молодий і активний «старожил» вінницької влади Сергій Татусяк знову в епіцентрі політичного життя. І це не дивно, адже у вирішальний для країни момент вибору нового Президента він відкрито заявив про підтримку кандидатури Віктора Януковича…
А про причини свого вибору, євромайбутнє Вінниччини і власну родину голова обласної парторганізації «Єдиний центр» відверто розповів «33-му каналу».
– Сергію Пилиповичу, чому Ви знову агітуєте вінничан за Януковича? Як змінився Віктор Федорович з 2004-го року?
– Для мене Янукович завжди був професіоналом своєї справи, господарником і ефективним державним менеджером. Не треба бути великим економістом, щоб порівняти ріст ВВП, рівень інфляції за різних урядів і самостійно розібратись, хто є хто. Я впевнений, що за останні 5 років «помаранчевої ситуації», перебуваючи в опозиції та працюючи у владі, він набув серйозного досвіду. Відтак, починаючи з мобільної зовнішньої політики і включаючи ефективність роботи у всіх галузях, Віктор Федорович налаштовує свою команду професіоналів до праці на благо України з першого дня після обрання його Президентом. Також я не сумніваюсь, що саме навколо нього згуртується більшість у парламенті.
– Ви задоволені 15-відсотковим результатом свого кандидата у першому турі на території Вінниччини?
– До запланованих 18% нам не вистачило мізерної похибки. Причину недобору цих голосів вінничан ми вбачаємо у недостатньо ефективній роботі штабів на місцях. Тому до 7-го лютого налагоджено якісно кращу агітаційну роботу на Вінниччині, досягнуто єдності в штабах – і всі ці заходи дадуть новий, підвищений результат. Адже недарма 67 партій, громадських організацій та рухів об’єднались в області «за» Януковича!
– У чому феномен Сергія Тігіпка, який посів у Вінниці друге місце за симпатіями виборців? Кому відійдуть його голоси в другому турі?
– Тігіпко не новачок у політиці, він знаний в Україні та за її межами діяч, ефективний банкір та економіст. А його результат – це, перш за все, технологічно вдала рекламна кампанія плюс підбір у місцеві команди поміркованих, авторитетних людей, лідерів громадської думки. І ми очікуємо 7-го лютого на суттєву – на рівні 75%, згідно із соціологічними прогнозами, підтримку симпатиків Тігіпка саме кандидатури Віктора Януковича.
– Це правда, що Вам двічі пропонували посаду губернатора Вінниччини? Чому Ви не стали головою ОДА?
– Скажу вам чесно – я ніколи не хворів владою і висока посада для мене не самоціль! Я завжди працював над тим, щоб від мого перебування на тій чи іншій відповідальній ділянці роботи була користь громаді та землякам. Тим більше ви знаєте, що у владу мене занесло ситуативно з бізнесу, з футбольного клубу на вимогу однопартійців.
А щодо пропозицій, то найбільш вірогідною була посада голови обласної ради. Та я сам не погодився обійняти її в 1998-му році через особисті плани щодо участі у бізнесі…
– Ваше прізвище називають у числі 3-х головних претендентів на посаду губернатора в разі перемоги Януковича? Якщо Ви станете головою ОДА, хто буде у Вашій команді управлінців?
– Успішний результат нашої команди під час виборчої кампанії не підлягає сумніву, але вже сьогодні обговорювати можливість отримання посад, я вважаю, ніхто не має морального права. Бо особисто я налаштований працювати в напрямку євроінтеграції Вінниччини та України, і це – моє життєве, професійне кредо. Також маю серйозні бізнесові плани, але ніякого розподілу посад у нашому штабі не було і не буде на цьому етапі. А якщо хтось і стукає до мене з цих питань, то отримує однозначну відмову – Татусяк нічого тут не ділить!
– Наскільки реальне проведення в Україні найближчим часом адміністративно-територіальної реформи? Які кошти і політична воля потрібні, аби Вінниця стала столицею Поділля?
– Безперечно, для України така реформа назріла давно і вона вкрай необхідна. Але всі президенти дотепер лише обговорювали цю реформу, та не зробили жодного реального кроку в цьому напрямку… Україна вже задихається через відсутність чіткого розподілу повноважень між Президентом, парламентом і урядом! Так само давно на часі такий перерозподіл повноважень між центром і регіонами – областю, районом і територіальною громадою на користь останньої… Бо це та європейська модель влади, яка дає соціальні гарантії добробуту людей. І працює, перш за все, на людей, а не на чиновника!
У наших реаліях потрібно спершу провести адміністративну, а лише згодом – територіальну реформу. І слід зазначити, що цей шлях надзвичайно важкий, фінансово затратний і не зовсім популярний. Я впевнений, Віктор Янукович зі своєю командою однозначно проведуть ці реформи.
А щодо досвіду подібних реформ, то не потрібно його шукати у далеких краях – приклад сусідів-поляків більш ніж переконливий. Скажу більше, ці зміни на користь України – суть мого життя, і я зроблю все можливе для втілення досвіду європейських колег із Асоціації колишніх парламентарів країн-членів Ради Європи та Європейського Союзу, членом якої я є. А наша Вінницька область має всі підстави стати базовим регіоном для успішного проведення цих змін у житті громад.
– Чи є у Ваших опонентів компромат щодо Вашого минулого – тісної дружби із Анатолієм Матвієнком, роботи в команді Григорія Калетніка та директорської посади в корпорації Володимира Продивуса?
– Сьогодні компромат можна елементарно зліпити на будь-якого посадовця, діяча чи лідера… Бо брудних технологій у політичному житті України вистачає і приклад оббріхування Віктора Януковича опонентами, на жаль, є показовим… Мене як вінничанина особливо обурює запуск «качок» про так звані мордобиття як стиль його роботи із керівниками регіонів.
Щодо свого трудового минулого, то я з чистою совістю працював із різними людьми всі ці роки і кожен мій колега нині щиро подає мені руку… Все через те, що я ніколи не йшов на змову із своїм сумлінням…
Тому зі своїми нинішніми та колишніми колегами я завжди щиро спілкуюсь, поважаю їхню думку, вибір… І коли на запрошення Володимира Степановича Продивуса я очолив корпорацію «Укрмостобуд», то під час спільної праці цілковито зрозумів – він надзвичайно ефективний менеджер, прекрасний колега і друг… Під час прем’єрства Віктора Федоровича був запущений механізм роботи цієї занедбаної у країні галузі, пішло фінансування, було прийнято досконалу нормативну базу. На жаль, з приходом Юлії Володимирівни «до руля» всі ці здобутки були зупинені, людей відправлено у вимушені відпустки, а галузь залишено без надії…
Стосовно Григорія Миколайовича і Анатолія Сергійовича, то з першим я спілкуюсь набагато частіше. Адже він співголова нашого Товариства «Вінничани у Києві» і веде дуже активну громадську роботу. З Матвієнком, на жаль, ми не часто зустрічаємось, але у нас нормальні людські стосунки…
– Коли востаннє Ви гостювали в рідному селі у батьків?
– Ще перед Новим роком. Але при першій можливості я як дитина з радістю гостюю у батька, 86-річного Пилипа Харитоновича, і матері, 83-річної Соломії Євгеніївни. До речі, в 2015-му році моєму рідному селу Баланівка виповниться 1000 років і я разом із земляками вже зараз готуюсь до цієї визначної, історичної дати в житті села.
– Сергію Пилиповичу, що потрібно негайно зробити для успішної реалізації проекту «Євро-2012»?
– Головне на сьогодні для команди Віктора Януковича – знайти шлях до інвестора і відродити його віру в Україну, нашу економіку та відкритість влади. Бо щодо підготовки інфраструктури майбутнього спільного із Польщею футбольного чемпіонату надходить все більше тривожних сигналів.
Водночас всі знають, як за очільництва Віктором Федоровичем Національного Олімпійського комітету наш спорт, стадіони, збірні команди України і дитячо-юнацькі школи своєчасно отримували всю необхідну фінансову та організаційну допомогу. На жаль, започатковані тоді програми нині загальмовані. А наші польські колеги, навпаки, перейняли приклад будівництва у всій країні мультивидових спортмайданчиків і до відкриття Єврочемпіонату вони готують здачу 2012 таких комплексів.
– Чи правда, що в області досі найсильнішою командою управлінців є вихідці з НДП?
– Я радий, що мені довелось працювати в НДП, і це була надзвичайно серйозна школа демократії та підготовки суперпрофесійних фахівців для інститутів влади і громадянського суспільства. Запорукою ж такої масовості на таланти й відомі особистості, що вийшли із лав НДП, стала атмосфера довіри, відкритості та добросердечності всередині партії. Культ внутрішньої свободи «ендепіста» дав путівку в життя багатьом нині успішним вінничанам. З рядів НДП вийшло чимало активних громадських діячів, які стояли біля витоків відкритого українського суспільства, контролю влади опозицією і, перш за все, громадськими організаціями.
А коли нинішня влада тиражує лише брехню та намагається «купити» голоси виборців порожніми обіцянками – шансів увійти в історію на позитиві та ефективності в неї не буде.
– Як Ви ставитесь до політичних «перебіжчиків», пристосуванців та перефарбованих патріотів? До Вас вже приходили прохачі посад від Януковича?
– З багатьма людьми довелось працювати в органах виконавчої та представницької влади, і скажу відверто – я не сприймаю «міняйлів» та «хамелеонів». Ситуації в житті та на роботі були різні, але жодного разу я не зрадив принципам команди, був і залишаюсь її надійним гравцем.
– Сергію Пилиповичу, коли і з ким Ви востаннє грали у футбол? Валерій Коровій у вашій команді?
– Спорт – це велика частина мого життя, і лише зайнятість справами та невелика травма заважають більш активно змагатись на футбольному полі та волейбольному майданчику. Але так чи інакше, намагаюсь тримати себе у формі, бо відчуваю себе сповненим енергією.
Стосовно Валерія Коровія, то він – мій справжній друг, ми разом грали в одній команді: я – захисник, він – нападаючий. А поза футбольним полем я ціную його як сім’янина, фахівця, визнаного економіста, патріота області, який робить все можливе для виживання Вінниччини у цей складний кризовий час.
– Розкажіть про свою родину. Як вона ставиться до Вашої тотальної зайнятості політикою та громадською діяльністю?
– Я дуже щасливий сімейний чоловік, бо зустрів у своєму житті ту саму половинку – свою Олену Іванівну. За фахом вона лікар, та більшу частину свого часу присвячує нашому сину, інваліду дитинства. Але всі ці життєві випробування лише додали міцності нашому союзу… А двоє онуків-вундеркіндів, 5-річна Настя і 2-річний Андрійко, яких подарувала нам донька – це найбільша в житті насолода і диво! Знаєте, коли спілкуєшся з ними, розумієш народну мудрість про «дорогих онуків», яких потрібно народжувати самому і одразу… А ще є чудова родина моєї сестри, батьки, свати, родичі – головний мій внутрішній світ і стрижень, що дає сили для перемог у роботі, творчості, спорті. Ось чому я вважаю себе дійсно щасливим!
Источник: Вінницька обласна щотижнева газета "33 канал" | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "
Сергій Татусяк: "КОМПРУ" МОЖНА ЗНАЙТИ НА КОЖНОГО. Сучасні політтехнологи зліплять на замовлення будь-який образ
"