У минулих номерах нашої газети ми розповідали про конфлікт навколо колишнього приміщення Вінницької і Брацлавської єпархії УПЦ Київського патріархату у Вінниці у проїзді Станіславського. Сьогодні там знаходяться продуктовий супермаркет і розважальний центр.
Керуючий єпархією єпископ Онуфрій (Хаврук) стверджує, що його попередник, архієпископ Геронтій (Хованський), спільно з колишнім її секретарем о. Василем Аксанюком продали єпархіальне приміщення, привласнивши собі значні суми грошей. Зокрема на прес-конференції, яку владика Онуфрій провів для місцевих журналістів, одна із прихожанок Вінницької єпархії УПЦ КП – Ніна Борисівна – розповідала, що згадане приміщення продане начебто за 5 мільйонів 700 тисяч гривень. А єпископ Онуфрій показав журналістам копію договору купівлі-продажу єпархіального приміщення, підписаного о. Василем Аксанюком.
У свою чергу, до редакції «33-го каналу» в різні дні звернулися архієпископ Геронтій, який нині перебуває на спокої поза штатом у рідному м. Суми, і о. Василій Аксанюк, які розповіли про своє бачення ситуації. За словами священиків, звинувачення на їхню адресу абсолютно безпідставні і надумані.
– Ніяких мільйонів не було, – розповідає архієпископ Геронтій. – За приміщення ми заплатили 700 тисяч гривень. Так, саме заплатили, а не продали. Але про все по порядку. Отже, міськрада виділила нам частину приміщення колишнього дитсадка у проїзді Станіславського, 7. Далі нам сказали, що необхідно цю будівлю приватизувати. У міськраді пообіцяли, що для нас приватизація обійдеться у 120 тисяч гривень. Ми розробили необхідну документацію, позичили гроші, аж тут нам – знову ж, у міськраді – кажуть, що ми маємо заплатити уже 700 тисяч з лишнім. Ми обурилися, адже спочатку казали одне, тепер інше. До того ж, такої величезної суми ми не мали. Звернулись до патріарха Філарета за грошима. Він відмовив. Далі – до пана Домбровського, він теж. Тоді ми відмовились від цієї будівлі, що нам дали під єпархіальне управління. Аж раптом міськрада сама внесла необхідних 700 тисяч гривень, перерахувала їх нам, а ми вже перерахували їй назад ці кошти за приватизацію. Отак було. Влада нашими руками, грубо кажучи, зробила для себе справу.
З свого боку про ситуацію розповів і о.Василій Аксанюк.
– Ми підійшли до владики Геронтія, а він каже, що цих людей, які купують у нас приміщення, дала влада. Тоді я підписав цей договір. Кошти нам перерахували на наш рахунок в “Укрсоцбанку”, і буквально вже через півгодини владика перерахував ці гроші на рахунок міста. Покупець сказав нам, що це він купує це приміщення для когось, а для кого – не знає. Тобто прийшли ці люди і сказали: «Ці гроші ми перераховуємо вам, а ви перерахуйте їх на бюджет міста». На той час ми вже мали борг 35 тисяч гривень, які вклали у цю приватизацію. Це були позичені гроші. Крім цього, влада з нас ще стягнула штрафу 36 тисяч гривень за те, що ми 2 місяці не могли внести гроші за приватизацію. Патріарх Філарет нам грошима не поміг, але дав лист до губернатора, аби нам це приміщення дали безкоштовно. Та він відмовив нам, не допоміг і в скасуванні штрафу 36 тисяч гривень, про який ми його просили.
– І після цього всього я сказав, - продовжує архієпископ Геронтій: «Оскільки немає правди тут, я подаю прохання звільнити мене за штат на спокій». Філарет без вагань підписав. Бо знав, як насправді є із тим приміщенням. Всі знали, як насправді все було.
Я не брав ніяких мільйонів, про які хтось розказує. Бо, люди добрі, хто б це мені дозволив обікрасти Філарета, вкрасти мільйони і ходити та посміюватись? Де це таке бачене, та ще в наш час? То Онуфрій – пастир брехливий, і його паства брехлива.
– Владика Геронтій поїхав з Вінниці з чемоданчиком і на поїзді додому в Суми, – додає о. Василь Аксанюк. – Не так, як Онуфрій: приїхав сюди з Рівненщини на велосипеді – і за 2-3 роки вже їздить на машині за 40 тисяч доларів і на «бусі» за 30 тисяч, і в квартирі живе. А архієпископ Геронтій в єпархії жив, спав у шапці і в кожусі в холод і як ходив пішки, так і ходить. Більше того – коли він з Вінниці їхав, то продавав свої особисті речі: книги, ряси, бо не мав на шматок хліба, не мав за що жити. То про які мільйони мова? Зрештою, є компетентні органи, була комісія патріарша, розбиралась. Нас ніхто не викликав у прокуратуру, бо вини на нас немає. Одним словом, «не їла душа часнику – смердіти не буде». А Онуфрій каже неправду.
Источник: Вінницька обласна щотижнева газета "33 канал" | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "
ЯК ПРОДАВАЛИ ЄПАРХІЮ ПІД РОЗВАЖАЛЬНИЙ ЦЕНТР. Заплутана історія із передачею-приватизацією колишнього приміщення Вінницької і Брацлавської єпархії Київського патріархату у Вінниці - або велика афера духовних отців, або суперпровокація.
"