Ці троє молодих чоловіків з села Кармалюкового Жмеринського району були сповнені сил і раділи життю. Всі разом десь чотири-п'ять років працювали на будівництві у столиці однією бригадою друзів-земляків… І загинули разом у одну фатальну мить.
В'ячеславу Лукашенку 30 грудня минулого року виповнилось лише 23 роки… Хлопець, крім будівництва у Києві, ще навчався в університеті податкової служби, влітку планував одружитись з коханою дівчиною з сусіднього села. У його доволі молодих батьків є ще донька, його старша сестра Наталя.
Олегу Ковальчуку у червні цього року виповнилось би 33. У чоловіка залишились батьки, дружина Леся і двоє дітей — чотирирічна Тоня та дев'ятимісячний Артемко… У своїй компанії на роботі він спеціалізувався на електрообладнанні.
Борису Стефанишину 21 січня цього року виповнився би 41 рік. Колись він, молодий випускник педагогічного вузу, із дружиною-колегою Тетяною Леонідівною приїхали у Кармалюкове — працювати до місцевої школи. Борис Васильович пропрацював багато років вчителем фізики, а його дружина — нині завуч у школі. Але на зарплатню педагога нині особливо не «розкрутитися», а ще ж родина, діти, господарство… Тому і став вчитель будівельником та приєднався до компанії друзів-заробітчан. Сиротами залишились дев'ятикласниця Наталя та шестикласниця Оля…
– Вони дружили між собою і родинами, хоча і жили на різних вулицях села. За увесь час, що працювали у столиці, повернувшись додому, на свята, урочистості, заходи завжди допомагали і грішми, і щось купували, привозили для села, для людей, не лише для себе. Меценати, можна сказати, сільські були. Добрі, щиросердні, веселі, товариські, — згадує голова сільської ради Кармалюкового Микола Огороднік. — Хлопці не планували їхати до столиці того тижня, хотіли залишитись ще у Кармалюковому і проголосувати на виборах, а також ще якнайдовше побути із рідними та близькими. Але їм зателефонував керівник та терміново викликав на роботу. Неохоче збирались чоловіки у дорогу, а, виїхавши «Опелем-Кадетом» Славика у п'ятницю, ще по декілька разів вертались додому і прощались із рідними та близькими. Наче востаннє. І дійсно, назавжди…
– Хлопці їхали «Опелем-Кадетом» автошляхом Житомир-Могилів-Подільський, коли між селами Туча і Весела Козятинського району близько 17-ої години вечора їм назустріч вилетів «Міцубісі». 37-річний водій «Міцубісі», вінничанин, який їхав із трьома пасажирами у напрямку Вінниці, швидше за все, не вибрав безпечну швидкість руху та вилетів на зустрічну смугу. «Міцубісі» розвернуло декілька разів і кинуло прямо у «Опель» жмеринчан, а слідом зачепило і «Лексус», що теж їхав до столиці. Від важкого удару «Опель» та «Міцубісі» перетворились на купу металобрухту, — згадує начальник відділення організації профілактичної роботи облДАІ Володимир Мотичко, — і внаслідок зіткнення усі троє жмеринчан загинули на місці. Водій «Міцубісі» ушкоджень не отримав, а пасажири-вінничанки: 35-річна мати із переломом черепа та її 16-річна донька із переломом носа і порізами, а також 44-річний калинівчанин із струсом головного мозку, закритою черепно-мозковою травмою та переломом щелепи – були доставлені свідками пригоди до Вінницької лікарні швидкої допомоги. Не постраждав і водій «Лексуса».
Як зазначив Володимир Мотичко, на момент зіткнення дорога була посипаною, із добрим освітленням, до того ж, ще не було настільки темно. Усі автомобілі технічно справні, а у водіїв – достатній стаж керування. Тому ймовірна версія трагедії — перевищення швидкості саме водієм «Міцубісі». За фактом аварії порушено кримінальну справу. До речі, це перша аварія із важкими наслідками у цьому році на Вінниччині.
Важке горе і відчай завітали до осель рідних та близьких загиблих жмеринчан, а також усіх, хто знав чоловіків. На вибори Президента, 17 січня, Кармалюкове огорнула туга від страшних похорон. А поховали друзів В'ячеслава, Олега і Бориса на кладовищі поруч — така була остання воля їхніх рідних та близьких.
– До Нового року було дивне передчуття у деяких рідних загиблих: снився їм хлопець-односельчанин, який повісився якраз на 9 травня. Отож ходив уві сні він селом, і запитували у нього люди: «А ти до кого?» «До Олега прийшов», — начебто відповів їм самогубця. Ті, звичайно, не зрозуміли, до якого саме Олега. А тепер ясно, — з сумом констатує Микола Огороднік, до речі, однокласник загиблого Олега Ковальчука. — У родині Олега декілька років тому сталось ще одне страшне горе. Його старший брат В'ячеслав повернувся з армії, захворів на цукровий діабет і невдовзі помер. Тепер у розквіті сил загинув і молодший брат. Звісно, ми не залишимо напризволяще сім’ї загиблих, допомагатимемо і дітям, і дружинам, і батькам чим зможемо.
...Такої страшної трагедії у нас у селі не було давно. Надовго вона закарбується у пам'яті всіх людей.
Редакція «33-го каналу» висловлює співчуття рідним та близьким загиблих…
Источник: Вінницька обласна щотижнева газета "33 канал" | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "
ТРОЄ МОЛОДИХ ЗЕМЛЯКІВ-БУДІВЕЛЬНИКІВ з села Кармалюкового Жмеринського району загинули в аварії
"