ЩЕ РАЗ ПРО ДВОСТАВКОВИЙ ТАРИФ

Двоставкові тарифи широко застосовуються в Європейських країнах, в Україні його впровадили 17 обласних центрів. Виконком Вінницької міської ради також прийняв рішення про затвердження двоставкових тарифів для населення 22.12.2009 р. Двоставковий тариф є єдиним тарифом, який складається з двох частин: умовно-постійної (абонентної плати) на теплопостачання та умовно-змінної частини загальних витрат теплопостачальних підприємств і виконавців послуг. Оплата умовно-постійної частини тарифу нараховується до сплати споживачам щомісячно впродовж року. Оплата умовно-змінної частини тарифу проводиться споживачем під час опалювального сезону за фактично спожиту теплову енергію.

Дочірнє підприємство «Теплокомуненерго «Маяк» повідомляє, що на виконання розпорядження Кабінету міністрів України №229-р від 26.04.2007р., постанови Кабінету міністрів України №1267 від 24.10.2007р. та рішення виконкому Вінницької міської ради №2988 від 22.12.2009р., з 1 лютого 2010 року при розрахунках за послуги з централізованого опалення затверджено двоставкові тарифи для споживачів категорії «населення». Тарифи за гаряче водопостачання залишаються одноставковими та не змінюються.

Двоставкові тарифи вводяться з метою зменшення фінансового навантаження на споживачів в опалювальний період та забезпечення надійних і високоякісних послуг з теплопостачання за рахунок зменшення збитків підприємства в умовах значних коливань попиту на послуги теплопостачання упродовж року шляхом наближення доходів від реалізації теплової енергії та послуг централізованого теплопостачання до витрат підприємства та зниження нераціональних витрат. Такий тариф широко застосовується в європейських країнах, а в Україні його впровадили і успішно ним користуються вже в 17 обласних центрах (в м. Тернополі, Івано-Франківську, Луцьку, Луганську, Львові, Миколаєві та ін.) Рішення про затвердження двоставкових тарифів на теплову енергію для населення було прийнято виконкомом міської ради 22.12.2009р. та опубліковано у місцевій пресі.

Двоставковий тариф є цілісним, єдиним тарифом, який складається з двох частин: умовно-постійної (абонентної плати) та умовно-змінної частин загальних витрат теплопостачальних підприємств і виконавців послуг.

І. До умовно-постійної частини тарифу на теплопостачання відносяться витрати на відрахування податків у бюджет, нормативні витрати води на підживлення теплових мереж, ремонт теплового обладнання, амортизаційні відрахування, заробітна плата. Ця частина витрат пов’язана з необхідністю підтримки в робочому стані джерела теплової енергії і теплопостачальних установок (ЦТП, бойлерні, теплові вводи, теплові мережі та котельні) для забезпечення споживачів якісною тепловою енергією при будь-якій температурі зовнішнього повітря, вона не залежить від кількості відпущеної теплової енергії, ці витрати теплопостачальне підприємство несе протягом 12 місяців на рік.

Запровадження постійної частини тарифу забезпечує рівномірне фінансування капітального ремонту та оновлення обладнання котелень і теплових мереж. Права споживачів при цьому не порушуються, вони відшкодовують економічно обґрунтовані витрати підприємств теплопостачання на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, але більш рівномірно — впродовж року.

Тому оплата цієї частини тарифу нараховується до сплати споживачам щомісячно впродовж року (12 місяців).

ІІ. Умовно-змінна частина витрат — це і є саме плата за фактичну кількість спожитої теплової енергії, яка не включає умовно-постійної частини витрат, що визначається приладом обліку (тепловим лічильником) або, в разі його відсутності, розрахунковим методом (за кв.м).

Основу цієї частини тарифу (умовно-змінної) складають витрати на паливо та електроенергію, необхідні для виробництва і транспортування теплової енергії. Кошти спрямовуються підприємством на оплату за паливо, спожите для виробництва теплової енергії, електроенергію, затрачену на виробництво та транспортування тепла.

Оплата цієї частини тарифу проводиться споживачем під час опалювального сезону, саме за фактично спожиту теплову енергію, і тому споживач повинен бути зацікавлений в її економії.

Таким чином, плата умовно-постійної частини тарифу (абонплати) не є оплатою за окрему послугу, бо обидві частини тарифу безпосередньо пов’язані з наданням послуг з теплопостачання і є складовими загальної собівартості виробництва, транспортування та постачання теплової енергії.

Загалом, оплата за рік, виконана за одноставковим тарифом, майже дорівнюватиме оплаті за двоставковим тарифом при умові незмінності складових тарифу (палива, електроенергії, матеріалів для ремонту, заробітної плати і т.і.) впродовж року.

Двоставковий тариф розрахований відповідно до «Правил розрахунку двоставкового тарифу на теплову енергію та гарячу воду», затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 08.09.2000 р. №191, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 02.11.2000р. №776/4997, та постанови Кабінету міністрів України №955 від 10.07.2006р.

Також повідомляємо, що при визначенні плати пільговим категоріям споживачів пільги нараховуються згідно з чинним законодавством, як на абонентську плату, так і за фактичне споживання.

Малозабезпечені верстви населення у відповідності до чинного законодавства будуть здійснювати оплату за житлово-комунальні послуги у межах 15% - 20% від доходу члена сім’ї завдяки оформленню субсидій.

Двоставкові тарифи надають можливість своєчасної та необтяжливої проплати споживачами наданих послуг, а теплопостачальному підприємству – планомірного та цілеспрямованого проведення робіт з утримання та покращення системи теплопостачання споживачів.

Источник: Вінницька обласна щотижнева газета "33 канал" | Прочитать на источнике