Найспокійніші вибори десятиріччя

17 січня стало звичайним вихідним днем на Львівщині. Жодного ажіотажу, шуму й ексцесів. Городяни без особливих проблем приходили на виборчі дільниці, шукали себе у списках, брали бюлетень і йшли в кабінку ставити позначку.

Дільниці ніхто не штурмував
За кожним членом виборчої комісії пильно стежив спостерігач, зрештою, члени дільничних виборчих комісій навіть особливо і не пробували щось десь домалювати. Понад те, звичного ажіотажу не виникло ні після завершення Служби Божої, ні навіть за декілька хвилин до 20-ї години. Ніде у Львові не було штурму виборчої дільниці, аби потрапити у приміщення до його офіційного закриття.
Люди, які чимало років так чи інакше займалися проведенням не однієї виборчої кампанії, мусили визнати – це були чи не найспокійніші вибори щонайменше за останні десять років. І в цьому основне досягнення Львівщини, де цьогоріч виявити громадянську позицію захотіло приблизно на 10% виборців менше, ніж на попередніх президентських виборах.
За словами виконавчого директора ЛОГО КВУ Оксани Дащаківської, і з боку виборців, і з боку членів виборчих комісій і спостерігачів у день виборів було проявлено високу взаємну культуру. Громадяни нині є доволі добре підготовленими і діяли раціонально. Якщо раніше в разі порушення їхніх прав вони буквально “трясли” голову виборчої комісії, то тепер переважно зверталися до суду. Цікаво, що найбільше таких звернень було в Шевченківському районі Львова. Натомість у сільських районах області звернень до суду було порівняно небагато. Проб­леми в сільських виборців були іншими – у віддаленості бага­тьох сіл і поважному віку виборців, яким було нелегко з’їз­дити в райцентр до суду.
Цікавий і характерний випадок стався на одній із виборчих дільниць в області. Політичні сили доплачують “своїм” членам виборчих комісій “добові”, та на цій дільниці члени комісій зібрали кошти, що їм доплатили по­літичні сили, і 20% переказали одному з дитячих будинків, а решту поділили між собою порівну.
Іншим цікавим випадком виборів 17 січня стало створення інтернет-дільниці. Голова однієї з виборчих дільниць округу №120 Степан Гринчишин відкрив в інтернеті блог, в якому висвітлював її роботу.
Підкупу виборців не виявили
Вибори – це завжди конкуренція, однак, як правило, все обмежується конкуренцією штабів кандидатів. Однак якщо раніше єдиною загальнонаціональною громадською організацією, яка проводила незалежне спостереження за перебігом волевиявлення, був Комітет виборців, то цьогоріч цим також займалася громадська мережа “Опора”. На Львівщині за голосуванням спостерігало близько 50 волонтерів КВУ та майже 60 – “Опори”.
Не підтвердилися цього разу чутки про ймовірний підкуп виборців. Можливо, причина в тому, що ця технологія не дає належного ефекту. А може, ймовір­них покупців просто відлякали ціни, які оголосили ймовірні покупці – від 300 до 1000 гривень за голос. Нескладно підрахувати, що за витрачені на купівлю десяти голосів гроші можна придбати кілька хвилин ефірного часу на місцевому ТБ.
Утім під час голосування не обійшлося без проблем. Найпоширеніша з них – мешканці кількох багатоквартирних будинків не змогли знайти себе у списках виборців. Голова міської виборчої комісії Олександр Щербаков пояснив це елементарним недбальством під час складання списків виборців. Адже під час кожних виборів межі виборчих дільниць зазнають певних коригувань, отож якийсь будинок могли виключити зі складу однієї виборчої дільниці, натомість “забути” внести до складу іншої. Втім спостерігачі вважають, що надалі такі проблеми вдасться вирішити за допомогою Державного реєстру виборців і вже під час другого туру президентських виборів (а тим паче, під час місцевих) таких негараздів не повинно виникати.
Так само цьогоріч “забули” подбати про умови для голосування на дільниці для неповно­справних. Наприклад, депутат Львівської облради Ярослав Рибальський, який пересувається у візку, розповів, що кабінка для голосування виявилася занадто вузькою, тож бюлетень панові Ярославу довелося заповнювати просто на колінах.
Однак на цьому його проблеми не закінчилися – урну для голосування на цій дільниці розмістили на сцені, тож самостійно туди потрапити він не міг. Якщо в’їзд на дільницю було пристосовано для того, щоб заїхати туди у возику, то вихід такої змоги не давав, тому довелося просити дозволу виїхати з дільниці у зворотному напрямку, що, в принципі, є порушенням закону.
Олександр Сирцов

Источник: ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА | Прочитать на источнике