Кабмін Тимошенко тисне на суди заради контролю за виборами

Напередодні президент­ських перегонів 2010 року боротьба за контроль над судами знову загострилася. У цій боротьбі Юлія Тимошенко має незаперечну перевагу, ос­кільки саме від Кабміну, що його очолює, залежить фінансування системи судочинства, зокрема виплата зарплат суддям.
У чесності й незалежності українських судів справедливо сумнівається значна частина населення. Попри це, саме суди ухвалюють остаточні рішення у спірних питаннях щодо приватизації державного майна або результатів виборів. Саме суд ухвалив рішення про незаконність приватизації “Криворіжсталі” та дозволив повернути підприємство в держвлас­ність. 2004 ро­ку саме Верховний Суд допоміг вирішити проблему з фальсифікацією під час підрахунку голосів і поставив крапку в епопеї з президентськими виборами.
Чому такий важливий контроль за судами, особливо адміністративними?
Тому що суди можуть:
– виключити члена виборчої комісії за систематичне та грубе порушення ним законодавства України про вибори;
– включити або виключити виборця зі списку виборців;
– зняти з реєстрації кандидата в президенти;
– тимчасово припинити діяльність ЗМІ, які порушують законодавство про вибори;
– розглядати скарги про порушення виборчого законодавства всіма суб`єктами виборчого процесу під час голосування.
Урешті саме суд може визнати вибори недійсними.
Варто зазначити, що 4 листопада Верховна Рада ухвалила зміни до Кодексу адміні­стративного судочинства, який суттєво розширює повноваження адмінсудів. Зміни передбачають, що у Вищому адмінсуді України (ВАСУ), як у суді першої інстанції, оскаржують рішення Центрвиборчкому щодо встановлення результатів не тільки референдуму, а й виборів. Отже, саме від рішення ВАСУ багато в чому залежатиме, хто саме стане наступним президентом України.
5 червня 2009 ВР ухвалила поданий БЮТ закон, згідно з яким від 1 січня всі адмінсуди зобов`язані використовувати систему документообігу, яка автоматично проводитиме розподіл судових справ між суддями. Але грошей на розробку такої системи і навчання суддів не передбачили. Відповідно, від початку 2010 ро­ку роботу адмінсудів буде паралізовано, а отже, в разі порушень виборчого законодавства звертатися буде нікуди. Тому 27 листопада пленум Вер­хов­ного Суду вирішив звер­ну­тися до Конституційного Суду для перевірки деяких положень цього закону. У поданні зазначено, що окремі пункти цього документа суперечать Конституції та закону про судоустрій.
11 червня 2009 року парламент затвердив нове антикорупційне законодавство, норми якого повинні набути чинності 1 січня 2010-го. Вони фактично забороняють суддям чи співробітникам суду купувати необхідні для роботи марки, конверти, картриджі для принтерів і використовувати власні комп`ютери, прирівнявши це до корупційних дій. В умовах хронічного недофінансування судочинства така практика – часто єдина можливість під­тримати роботу суду.
Голова Верховного Суду Василь Онопенко заявив, що ініціюватиме відстрочку набуття чинності цих законів, оскільки необхідних коштів у бюджеті не передбачено. А голова Ради суддів Петро Пилипчук наголосив: якщо закони діятимуть у тому вигляді, в якому їх прописано, то “правосуддя може зупинитися”.
Починаючи з вересня Юлія Тимошенко послідовно посилює тиск на судову систему. 29 ве­ресня вона зажадала звіль­нити суддів, які призупинили приватизацію Одеського припортового заводу.
30 вересня заступник голови фракції БЮТ Андрій Порт­нов заявив, що Блок має намір ініціювати зміни статусу суд­дів у такий спосіб, аби ті не могли брати участь в ухваленні рішень, що впливають на наповнення держбюджету і залучення інвестицій. Тобто Кабмін намагається отримати змогу самостійно вирішувати всі питання, пов`язані з приватизацією держвласності.
У листопаді уряд вирішив перевірити можливість використання фінансових важелів для блокування роботи адмінсуду. 12 листопада ВАСУ заявив про припинення своєї роботи. У відповідь на цю заяву Кабмін виділив зі стабілізаційного фонду 2,5 млн. грн. на заходи для забезпечення його діяльності.
І тут починаються “дива оперативності”. Гроші виділено відповідно до постанови від 11 листопада, тобто за добу до оприлюднення повідомлення про припинення роботи ВАСУ! Така “гіпер­оперативність” не випадкова – суду чітко дали зрозуміти, “хто в домі хазяїн”.
Про тиск на суди з боку Кабміну Юлії Володимирівні заявила Рахункова палата. За результатами проведеної 30 листопада перевірки вона встановила, що визначення обсягів фінансування Конституційного Суду повністю залежить від Мінфіну, що створює ризики адміністративного впливу на правосуддя шляхом обмеження обсягів фінансування.
Колегія палати повідомила, що за відсутності законодавчо затверджених нормативів забезпечення Конституційного Суду визначення граничних обсягів його витрат у проекті Держбюджету повністю залежить від Мініс­терства фінан­сів. Це регламентує постанова Кабміну, відповідно до якої організа­ційне забезпечення діяльності Конституційного Суду, матеріальне та побутове забезпечення суддів залежатиме від уряду.
Дії Кабінету Міністрів зрозумілі. Він ставить проведення виборів у повну залежність від себе, щоб допомогти прем`єрові в боротьбі за президентське крісло.

Источник: ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА | Прочитать на источнике