Українці не вірять у те, що вибори президента України відбудуться чесно. І мають для цього певні підстави. Недосконале виборче законодавство, очікування поствиборної судової тяганини, недофінансування роботи ЦВК, помилки в Державному реєстрі виборців – це лише деякі з фактів, на яких останнім часом наголошують усі без винятку кандидати на посаду глави держави.
Згідно з опитуванням, яке провів Інститут Горшеніна, 51,1% респондентів упевнені в тому, що президентські вибори буде сфальсифіковано. При цьому близько третини українців (33,9%) вважає, що фальсифікації траплятимуться, проте на підсумок волевиявлення вони не вплинуть, а 17,2% припускають на майбутніх виборах фальсифікації, що вплинуть на їх кінцевий результат. 38,4% опитаних складно відповісти, чи будуть фальсифікації. І лише 10,5% впевнені, що вибори президента України відбудуться чесно.
У такій недовірі до прозорого виборчого процесу немає нічого дивного, вважає голова ЛОО “Комітет виборців України” Роман Кошовий. “Традиційно чимало українців упевнені в тому, що відбуватимуться фальсифікації. Це пов’язано з тим, що на сьогодні громадяни не довіряють існуючим органам влади і політикам. А політики тільки підливають масла у вогонь, маніпулюючи цими поняттями”, – каже він.
Зацікавленість політиків у підігріванні, так би мовити, теми можливого фальсифікату очевидна. Принаймні досвід 2004 року свідчить, що внаслідок упевненості у фальсифікаціях може відбутися зміна переможця. Однак тут слід розрізняти два поняття: порушення виборчого законодавства та власне фальсифікації.
“Порушення виборчого законодавства дуже часто мають масовий характер, але вони є різноплановими і несистемними. Якщо ж у таких порушень системний характер і вони мають на меті змінити результати волевиявлення, тоді можемо називати це фальсифікацією, оскільки в такому разі необхідна організація цього процесу, потрібно вкладати певний ресурс, аби провести систематизовані порушення”, – пояснює Р. Кошовий.
Щодо залучених механізмів, то, на думку експерта, їх буде багато. Вони вже “працюють”: на сьогодні зафіксовано чимало порушень, пов’язаних із веденням виборчої агітації. Проте, оскільки всі без винятку кандидати “порушують”, ситуація не змінюється.
Також фахівці очікують порушень, пов’язаних із підробкою виборчої документації – наприклад, внесення неправдивих даних у протокол підрахунку голосів. “Ну і, звичайно, є ще одна річ. Не сказав би, що це порушення чи фальсифікація, але ми можемо знову стати заручниками судових війн, так званого судового футболу, який може так само суттєво впливати на результати. Скажімо, коли результати голосування почнуть “створювати” через суди, а не через виборчі комісії”, – підсумовує голова львівського осередку КВУ.
Стосовно очікуваних помилок у списках виборців, унаслідок яких частина громадян не зможе проголосувати, то тут значних проблем експерти не вбачають. Навіть незважаючи на те, що вже нині чимало людей зіштовхнулося з тим, що дані в Державному реєстрі не збігаються з реаліями. Скажімо, жителі одного з будинків Львова раптом “дізналися”, що всі вони народилися 1 січня. Трапляються також численні помилки з пропискою, місцем народження, дівочим прізвищем і банальними “очіп’ятками”. Усі ці неточності громадянам пропонують виправити, однак не всі готові витрачати на це час.
“Помилки у списках будуть, – каже голова Львівської окружної виборчої комісії Ярослав Любенко. – Не відкидаю того, що можуть бути навіть у день виборів, оскільки не всі особи, які мають право голосу, уточнять свої прізвища. Однак це робочі питання і вони не зникнуть. Усе залежить винятково від волі кожного виборця і його бажання щось змінити”.
А от Роман Кошовий закликає людей не хвилюватися через помилки в Державному реєстрі виборців, оскільки це ще не списки виборців. “На сьогодні жодних переліків виборців не існує. Вони з’являться приблизно через кілька тижнів. Нині існує державний реєстр виборців. Але люди постійно хвилюються і вважають: якщо їх немає в державному реєстрі чи якщо там помилки, то це означає, що їх не буде у списках виборців. Насправді, коли буде утворено дільничні виборчі комісії, кожен громадянин двічі отримає запрошення на виборчу дільницю, в яких буде вказано реквізити. І саме тоді можна підійти й уточнити чи внести зміни для того, щоб хтось не вкрав у виборця голос. Якщо не помиляюся, перше запрошення має надійти до 1 січня. Якщо хтось не отримає таких іменних повідомлень, це вже є підставою для того, аби зацікавитись, а що ж власне трапилося”, – каже він.
Щодо підготовки до виборів, то, як стверджує Ярослав Любенко, ЦВК діє згідно з календарним планом. Минулого тижня відбулося засідання за участю всіх голів ОВК, тепер відбувається погодження кошторису. Також окружні комісії уточнюють і на сьогодні деякі вже навіть мають “нарізку” виборчих дільниць й адреси, за якими розміщатимуть їх.
“Звісно, проблеми є. Щодо і законодавчого забезпечення виборів, і фінансового. Але скажемо так: якщо хочемо, щоб якийсь процес не відбувся, то шукатимемо різні причини для того, щоб він не відбувся. А якщо прагнемо, щоб у нашій державі було обрано президента, і щоб не було судів, щоб не було боротьби за ту шапку Мономаха, то повинні згуртуватися і проголосувати. Зробити все залежне від кожного з нас, аби результати виборів були чесними”, – підсумовує голова ОВК.
Ірина Гамрищак
Источник: ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "Вибори будуть. Хоч і не зовсім чесні..."