Віктор Ющенко: “Армія не повинна бути заручником політиків”

Хто не годує власну армію – годуватиме чужу. Цей крилатий і загальновідомий вислів, схоже, не усвідомлюють нинішні депутати й урядовці. Те, що День Збройних сил України, який нещодавно відзначали, не перетворився на поминки за армією – заслуга самих військовиків. І ми можемо тільки тішитися їхньому патріотизму. Зміни до Конституції 2004 ро­ку призвели до того, що Президент, одночасно – Верховний Головнокомандувач Збройних сил України, фактично став прохачем коштів в уряду та парламенту.
“У перший термін мого прези­дент­ства розпочато військову реформу. Для її продовження Україна витрачатиме не менше, ніж на державне управління. Вітчизняний оборонно-промисловий комплекс працюватиме насамперед на українську армію і флот. Збройні сили нашої держави стануть потужними, професійними, контрактними”, – це один із пунктів виборчої програми кандидата в Президенти Віктора Ющенка. Навіть попри шалений тиск із боку парламенту, він домігся змін в армії. Відразу після інавгурації глава держави скоротив термін обов’язкової служби до 12 місяців. І у грудні 2005-го затвердив Державну програму розвитку Збройних сил на 2006-2011 роки. Однак після ухвалення Держпрограми жоден уряд не виділив стільки грошей, скільки було записано в документі.
Те, що сьогодні відбувається в українській армії, можна назвати лише цілеспрямованою її ліквідацією. На цьому тлі вкрай цинічними виглядають заяви Юлії Тимошенко про перевиконання бюджету на 101-102%, тоді як солдати голодують, їм не видають грошей на найважливіші речі. Гарант неодноразово звертав увагу прем’єра на кризовий стан українського війська. На жаль, вона згадує про армію лише після нагадувань Віктора Ющенка.
Уряд передбачив у бюджеті на 2010 рік на потреби оборони 12,7 млрд. гривень, тоді як для відновлення боєздатності потрібно закласти близько 32 млрд. грн. Ця сума забезпечить лише виживання ЗСУ. При цьому з 12,7 млрд., які передбачив уряд у проекті бюджету, лише 8,2 млрд. грн. планують виділити за загальним фондом. Решту за спеціальним – те, що Мін­оборони має отримати від продажу своїх земель, майна і техніки. Цьогоріч дохід, через кризу, практично нульовий. А саме з цих грошей фінансують, зокрема, будівництво житла для військових. Це віртуальні кошти, які можуть і не з’явитися.
Віктор Ющенко неодноразово наголошував, що від 1991 року не було такої складної ситуації з фінансуванням Збройних сил. Зокрема, за його словами, з 12,8 млрд. гривень, передбачених у державному бюджеті на фінансування ЗСУ 2009 року, за десять місяців виділено лише 7,3 млрд. Президент був змушений навіть скликати Раду національної безпеки й оборони, щоб вирішити питання фінансування армії.
Глава держави не має наміру підписувати державний бюджет на 2010 рік, якщо в ньому не буде передбачено достатнє фінансування Збройних сил України. Про це йдеться в повідомленні, розміщеному на офіційному сайті Президента. “В бюджеті, порівняно з попереднім роком, утричі скорочено витрати на розвиток озброєння і технічного забезпечення, удвічі – на підготовку армії. Хочу наголосити – не можна політично жонглювати армією”, – заявив Віктор Андрійович. Фінансування бойової підготовки українського війська зменшено вшестеро порівняно з минулим роком.
“Не маю наміру підписувати зміни до бюджету, якщо там не буде враховано потреби української армії та військово-морського флоту. Не можна принижувати українського моряка, військового, солдата. Тому, коли ми говоримо про фінансування, перспективи українського війська, сказав би оптимістично: ці питання ми закриємо. Всі питання, що стосуються розвитку, підготовки українського солдата, моряка, ми вирішимо”, – заявив Віктор Ющенко під час візиту до українських моряків у Севастополі.
Витрати на армію мають становити 3% ВВП. 2008 року вони становили 10 млрд. грн., тобто трохи більш ніж 1% ВВП. 2009-го – 1,7% ВВП, майже удвічі менше необхідної суми. Фахівці стверджують, що цих коштів вистачить хіба що на утримання особового складу, та й то так-сяк. Глава держави неодноразово називав бюджетне фінансування армії принизливим для українського війська.
Змінити цю ситуацію Віктор Андрійович цілком спроможний після повторного обрання. Так, як йому вдалося виконати свою обіцянку про виведення наших військовиків з Іраку. Умови, згідно з якими вони перебували там, призвели до того, що за кількістю загиблих в Іраку бійців Україна посіла четверте місце серед держав коаліції: США, Великобританії, Італії. Відтак кількість жертв серед наших вояків із серпня 2003 року загалом становила 18 осіб.
Президент також закликає поважати рішення про те, що 2017 року має завершитися термін перебування Чорноморського флоту РФ у Севастополі.
“Український народ пішов назустріч і на 20 років після затвер­дження Конституції, яка забороняє розміщення будь-яких іноземних військових баз, ухвалив коректне та справедливе рішення, дозволивши пролонгувати присутність Росій­ського Чорноморського флоту в Севастополі, – заявляє він. – Треба зрозуміти, що Україна – незалежна держава, і ми не хочемо, щоб на нашій території був чийсь солдат, окрім українського”.

Источник: ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА | Прочитать на источнике