Вона “тримає удар”

Три тижні Україну справді лихоманило: не досить економічної та політичної криз – от вам іще й епідемія новітнього грипу. Це сьогодні, вже трохи оговтавшись, можемо покпинити одне з одного: до прикладу, чи “пролізе” вірус грипу крізь дірки в масці та скільки разів можна прати одноразову маску. Справді, крім часнику та лимонів, куплених у спекулянтів за шаленими цінами, непоганою профілактикою став оптимізм і гумор. Нещодавно біля дверей центрального поштампу якась літня жінка кинула іншій, екіпірованій ватно-марлевою пов’язкою: “Валідол пийте, а не маски вдягайте!”
А на початку все виглядало не так весело. Бажання багатьох наших політиків знайти крайнього було настільки сильним, що вигадували найабсурдніші речі. Майже істеричні звинувачення на адресу уряду про бездіяльність, про карантин і надзвичайний стан на території всієї України, про замовчування справжньої кількості смертельних випадків.
Роздавання регіоналами масок депутатам у примі­щенні Верховної Ради підливало масла у вогонь. “Маски-шоу” в українському парламенті дуже нагадувало комедійну передачу “95 квартал”.
А тим часом людям, які опинилися в центрі лиха, було зовсім не до сміху: з полиць аптек миттєво зникли ліки навіть від звичайної застуди. Власники фармацевтичних установ почали безпідставно “накручувати” ціни й на інші препарати. Саме в цей момент хаосу й паніки людям важливо було відчути, що їх не покинули напризволяще.
“Тримати удар” епідемії, як і кризи, зуміла прем’єр-міністр. Коли ми довідалися, що Юлія Володимирівна після наради в Києві терміново вилетіла до Тернополя, стало спокійніше. Наступного дня – до Івано-Франківська…
Депутати в затишній залі Верховної Ради “маскувалися” (незвична процедура для “обранців народу” – досі вони уміли носити віртуальні маски – скажімо, “слуг народу”, “вболівальників за долю народу”, “найчесніших”, “най­справедливіших” тощо), а Юлія Тимошенко відвідувала інфекційні лікарні в епіцентрі епідемії.
Вольова, мужня й рішуча прем’єрка зуміла взяти ситуацію під контроль: чітко орга­нізувала доставку ліків і необхідної апаратури в потерпілі області, налагодила контроль за аптеками, а головне – їй удалося погасити паніку.
“Я особисто організовую всі роботи з боротьби з епідемією і всю відповідаль­ність за кожен крок беру на себе”, – заявила у своєму виступі пані Тимошенко. В шпиталі безкоштовно завезли рятівний препарат для хворих на “каліфорнійський” грип, обладнано лабораторії для діагностування. Уряд виділив додатково з резервного фонду на боротьбу з епідемією ще 500 міль­йонів гривень. В аптеках з’явилися ліки. За кілька днів було ліквідовано дефіцит, що утворився значною мірою й через паніку. Ситуація справді стала контрольованою.
І тоді в нашому політикумі спалахнула ще одна “епідемія”.
Уражена бацилою заз­дрощів і сорому за власний переляк на тлі рішучих дій Юлії Володимирівни, “сильна стать” у ВР заходилася шукати “цапа відбувайла”. Один бідолашний політик, котрий іще недавно на телеекранах сентиментально плакав у рушник і запевняв, що країна без нього – ну, геть пропаде, заявив, що ні­якої епідемії й ніякого грипу в Україні немає. Мовляв, це лише... вигадка БЮТ з метою піару свого лідера.
Таки має рацію Євген Комаровський, лікар із тридцятирічним стажем, котрий у прямому ефірі зауважив: на боротьбі з епідемією піару не зробиш. Точніше, навряд заробиш “бонуси”. Натомість того, хто очолює цю боротьбу, як і лікарів, котрі ризикують власним здоров’ям (а часто, як засвідчили події та життя), не очікує бодай елементарна вдяч­ність від цих зверхників у разі подолання лиха. Знайдеться чимало пояснень типу “само минулося”, “нічого такого й не було”, “вигадка БЮТ” тощо.
Але якби, не дай Боже, епі­демію не вдалося зупинити, легко вгадати, кого звинувачували б.
Місія Всесвітньої організації охорони здоров’я, яка працювала минулого тижня в Україні, виставила уряду Юлії Тимошенко дві “п’ятір­ки”. По-перше, представники організації високо оцінили дії Кабміну в питанні протидії та непоширенні епі­демії грипу в Україні, а по-друге, вони повідомили про надання Україні 5 міль­йонів доз пандемічної вакцини як гуманітарну допомогу.
Таким став підсумок зустрічі заступника директора європейського регіонального бюро ВООЗ Нати Менабде з прем’єр-мі­ніс­тром України Ю. Тимошенко.
“Дозвольте визнати ефективність і своєчасність усіх дій, що їх ужив уряд, а також адекватність і своєчасність відповіді санітарно-епідеміологічної служби на виклики, що їх поставила пандемія”, – наголосила Ната Менабде. Вона зазначила, що саме завдяки крокам кабміну епідемію грипу було зупинено. “Україна першою з усіх держав східноєвропейського регіону зустріла першу хвилю пандемії. І саме дії уряду допомогли втримати цю ситуацію в певних межах і не дозволили вірусу поширитися”, – зазначила Ната Менабде.
У “Передвиборній програмі кандидата у президенти Юлії Тимошенко” є рядки: “Я готова взяти на себе повну відповідальність за країну, за зміцнення її суверенітету, за повагу людей до влади і відповідальність влади перед людьми. За ефективну економіку та розумні закони. За щастя, чесність і справедливість. За успіх України”. Хочеться вірити, що Україна нарешті матиме президента, з котрим зуміє подолати будь-які епідемії – й економічні, й політичні. Бо в боротьбі з цими епідеміями важлива воля, тверезий розум, відповідальність перед людьми.
Любов Наконечна, голова Івано-Франківської обласної жіночої організації “Доля".

Источник: ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА | Прочитать на источнике