Сергій Тігіпко: “Допоможіть малому бізнесу, і він витягне країну з кризи”

Погано сформульована та ще гірше реалізована система податкового стимулювання й державної підтримки малого і середнього бізнесу призвела до протилежного результату. Так вважає відомий український економіст і політик Сергій Тігіпко. Він має намір боротися за найвищу посаду в Україні на виборах у січні 2010 року. У розмові з нашим кореспондентом Сергій Леонідович розповів, що слід зробити, аби малий бізнес став локомотивом української економіки.
– Сергію Леонідовичу, як ви прокоментуєте той факт, що Україна посідає 145-те місце серед 181 держави в рейтингу Всесвітнього банку та Міжнародної фінансової корпорації, який оцінює умови ведення бізнесу?
– Тут можна ображатися тільки на самих себе. Україн­ським компаніям і надалі необхідно cплачувати 99 видів податків і витрачати на це 58,4% власних прибутків, тоді як середній світовий показник становить приблизно 40%. Для отримання всіх дозволів і лі­цензій на будівництво, а також підключення до комунальних мереж українським компаніям потрібно більш ніж 420 днів. До прикладу, середні часові затрати в СНД на одержання аналогічних дозволів займають близько 250 днів, а в біль­шості західних країн усі ці питання вирішують за один-два тижні. Цей невеликий перелік робить зрозумілим прагнення вітчизняного малого бізнесу піти в податкову тінь.
Розвивати малий і середній бізнес в умовах складної й непрозорої дозвільної системи і жорсткого пресингу контрольних органів неможливо. Відповідно, вищим політичним рішенням має бути радикально зменшити кількість перевірок, суттєво спростити фінансову звітність, уніфікувати дозвільні процедури для малого бізнесу, запровадити поширену у світі систему “єдиного вікна”. Усе це зробити технічно нескладно, ось тільки бюрократія чинитиме запеклий опір
– Нині багато говорять про те, що спрощена система оподаткування породила чимало зловживань…
– Справді, застаріла система класифікації видів діяльності малого та середнього бізнесу створює умови для масових махінацій із пільговим податковим статусом. Окрім того, якщо дрібних підприємців нинішні обмеження обсягу реалізації і ставки податку загалом улаштовують, то бізнес, який розвивається, в умовах кризи не може переходити на загальну систему оподаткування.
Аби не провокувати бізнес іти в тінь і працювати через “оптимізаторів”, необхідно підняти планку обсягу реалізації для платників єдиного податку до мільйона гривень. Варто також диверсифікувати ставку податку залежно від виду діяльності підприємства. Потрібно змінити і класифікатор видів діяльності, за якими можна отримати пільговий податковий статус, відокремити сферу послуг (у першу чергу, консалтинг, посередницьку діяльність тощо) і торгівлю від виробництва та реалізації продукції (власного виробництва).
– А як поясните, що внесок малого і середнього бізнесу у ВВП України становить лише 15%, тоді як у розвинених країнах Заходу він сягає 70%?
– Ми вже частково відповіли на це запитання. Головні причини – чиновницьке свавілля та корупція, погана податкова система. Але є ще один важливий чинник – недоступ­ність кредитних ресурсів. Уряди розвинених країн створюють або субсидують створення спеціалізованих фінансових установ, орієнтованих на обслуговування малого бізнесу. Адже звичайним банкам або економічно невигідно, або законодавчо неможливо обслуговувати таких клієнтів через відсутність ліквідних застав.
Отже, Україні потрібен державний або напівдержавний банк, орієнтований саме на цю категорію клієнтів. Така фінустанова має надавати довгострокові кредити під невеликі відсотки, можливо, без застави та під державні гарантії. При цьому кредити мають бути обов`язково цільовими, тобто виділяти їх лише під реалізацію проектів у тих сферах, які держава вважає ключовими: наприклад, у галузі енергозаощадження, ЖКГ або в сільському господарстві. Такі кредити під­приємець не зможе витратити не за призначенням. А відтак вони не призведуть до розкручування інфляції, але сприятимуть зростанню зайнятості та збільшенню інвестицій у тих секторах, які цікаві для держави.
Багато держав стимулюють розвиток малого бізнесу через надання йому преференцій під час проведення державних закупівель. Наприклад, такі піль­ги існують у США та Росій­ській Федерації. Там держава зобов`язана витратити певну частку бюджетних коштів, виділених на держзакупівлі, саме на фінансування контрактів із малими й середніми підприєм­цями, а такі фірми мають певні пільги під час проведення тендерів.
Малий бізнес допоміг Україні подолати кризу на початку дев`яностих минулого століття. Він здатний виконати цю функцію і сьогодні. Державі потрібно тільки прибрати перешкоди, які вона сама створила і запропонувати розумну систему мотивацій. Решту бізнес зробить сам.
Михайло Сірковський

Источник: ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА | Прочитать на источнике