Місто вдягає маски

Навіть двох днів після оголошення карантинних заходів виявилося достатньо, щоб принаймні частина львів’ян одягла медичні маски і в такому вигляді з’явилася на вулицях міста. Решта городян упродовж вихідних гарячково шукала по численних аптеках захисні пов’язки або ж бодай якісь ліки з тих, що мають запобігти захворюванню на гостру респіраторну інфекцію.
Дефіцит найпростішого
“Аміксин”, “Амізон”, “Оксо­лін” та “Арбідол” миттєво стали найбільш затребуваними фармацевтичними продуктами, їх запаси змели з полиць буквально моментально. Відтак ці ліки періодично з’являлися в окремих аптеках. Хоча Президент України Віктор Ющенко під час перебування на Львівщині запевнив, що 2 млн. медичних масок уже “везуть в область”, однак на практиці це мало що змінило.
“Телефоную своїм давнім партнерам-дистриб’юторам, щоб домовитися про постачання марлевих пов’язок, однак вони навіть не беруть слухавки”, – зізнався в розмові з “Газетою” один із представників аптечного бізнесу на Львівщині, який погодився прокоментувати ситуацію на умовах анонімності.
Здавалося б, простий на вигляд виріб – марлева пов’язка – є, фактично, продуктом спільного українсько-китайського виробництва. Хоча марлеві пов’язки виробляють в Україні, однак вони складаються з двох “комплектуючих”. При цьому тканину для маски виробляють у Китаї, а тасьму до неї – в Україні. Ос­кільки в Китаї теж бояться поширення епідемії грипу, то зараз там постачають маски винятково на внутрішній ринок. А якщо їх таки експортуватимуть, то не в Європу, а в сусідню Індію, щоб запобігти поширенню епідемії на своїй території. Тож єдине, на що доводиться розраховувати, – терміново налагоджувати власне виробництво. А це, знову ж таки, додаткові проблеми. Адже для того, щоб виробляти й реалі­зовувати марлеві маски, виробник повинен їх офіційно зареєструвати як медичний виріб, а це – час. Хоча, враховуючи форс-мажорні обставини, продуцентам можуть дозволити реєстрацію за спрощеною процедурою.
Соціальний проект для місцевого бізнесу
Одним із місцевих підпри­ємств, що погодилося виготовити марлеві пов’язки для Львів­щини, виявилася швейна фірма “Троттола”. Її керівник і власник Ярослав Рущишин розповів “Газеті”, що його підприємство розраховує пошити протягом тижня 100-150 тисяч марлевих пов’язок і для цього навіть відклало виконання інших замовлень. Питання тільки в тому, чи виділять із Держ­резерву достатньо марлі. Натомість тасьму та нитку “Трот­тола” надасть свою.
“Ми розглядаємо це як со­ціальний проект і не закладаємо у виробництво рентабельності”, – зазначив пан Рущишин. За його словами, пошиттям марлевих пов’язок можуть зайнятися й інші швейні підприємства. Питання тільки в тому, хто з них перебуває “на ходу” і здатен швидко переорієнтувати свої потужності.
Уряд спровокував дефіцит медпрепаратів
А тим часом в області, виявляється, бракує й основних профілактичних препаратів. Щоправда, частину з них виробляють в Україні. Харків­ська фармацевтична фабрика обіцяє протягом двох тижнів налагодити виробництво українського аналога “Таміфлю”.
Утім проблема ще й у тому, що від фармацевтів нині вимагають, з одного боку, забезпечити Україну необхідними ліками, а з іншого – “вкластися” в жор­сткі цінові обмеження, що їх встановлює уряд. “При цьому обмеження вводять “заднім числом”, і хоча офіційний текст постанови Кабміну ще не опубліковано в “Урядовому кур’єрі”, від нас вимагають її виконання”, – зізнався співрозмовник “Газети”. “Якщо, скажімо, щодо шпри­ців українського виробництва ми ще можемо “вкластися” в ці обмеження, то щодо фірмових імпортних – ніяк. А що робити, коли пацієнт бажає саме імпортний шприц?” – зазначив фармацевт.
Допоможи собі сам
Зусилля влади таки почали давати результат – у вівторок уранці більшість водіїв маршрутних таксі вже була в масках. Так само в пов’язках несли службу і працівники ДАІ.
Фармацевти, за даними “Газети”, терміново поїхали на гуртівні сусідньої Польщі, щоб там роздобути захисні маски. А громадяни діють звичним і перевіреним методом – шиють їх власноруч із тієї марлі, яку знайшли вдома. Воістину – “порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих”.




Олександр Сирцов

Источник: ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА | Прочитать на источнике