ВІЙНА МІЖ ЖИВИМИ ТА МЕРТВИМИ. Місцеві мешканці П'ятничан обіцяють кожного наступного небіжчика "не впускати" на цвинтар

Двадцятип’ятирічна «війна» між живими та мертвими триває у Вінниці за П’ятничанський цвинтар. Його відкрито 1941 року, там виділили під захоронення 26 гектарів приміської землі.

Цвинтар дуже швидко «заселили», і в 1984 році мешканці вулиці Кобилянської, яка межує з територією покійників, написали слізного листа в Москву. Люди жалілися, що не дотримується санітарна відстань від місць захоронень до житлових будинків, що з цвинтаря, який на підвищенні, підземні води збігають у криниці, і т.д. Замість Президії Верховної Ради СРСР відповіло облкомунуправління, яке заспокоювало, що підземні води знаходяться на глибині 9-14 метрів, тому ніякої небезпеки не несуть. У той же час ще у 1984 році людям обіцяли закрити цвинтар.

– Кладовище по вул. Ольги Кобилянської закрито років три тому, – розповідає його наглядач Микола Діденко. – Дозволено поховання тільки мешканців масиву П’ятничани. У них є вуличком: якщо той «дав добро», то ми захоронюємо. Для цього залишено квадрат 13-А. А незадоволені жителі тим, що ми не дозволяємо їм тримати городи на цвинтарі.

Миколу Діденка підтримують співробітники.

– Ми кожен день з кладовища вивозимо гори сміття, мертвих собак, кролів, пакети з фекаліями, які мешканці перекидають через діри у бетоні на цвинтар. З іншого боку цвинтар атакують сміттям дачники, — стверджують Катерина Панчук, Еріка Подуфальська, Максим Шатило, Вітя Босак. – Жителі масиву обривають з дерев біля гробів яблука, сливи і продають на базарі. Картоплю та іншу городину вирощують теж не для себе, а на базар, а за виручені гроші купують у селян безпечні овочі. Чотири роки тому ми висадили дубки на лінії санітарної зони, то деревця за ніч вони вирвали, щоб садити тут городи.

Метрів 100 санітарної зони, яка закінчується бетонним парканом – це смуги городів, на яких ще не зібрали капусту, ростуть пізні квіти.

Місцеві мешканці вкотре забили на сполох:

– Цвинтар з кожним днем розростається. Санітарна зона — це вже не 300 метрів, а 50. Тут дозволено ховати тільки п’ятничанських і то з трьох вулиць: Кобилянської, Тобілевича та Бєлінського, а хоронять кого завгодно, хто заплатить. Наших за рік померло десяток, а чогось тут могил близько трьохсот. І то – п’ятничанськими ряд починають, а середину захоронюють тими, хто більше дасть грошей. Ось гляньте, нашого чоловіка, який помер 5 жовтня, чогось поховали далеко, окремо від всіх могил, а не підряд. Це щоб інших, не п’ятничанських ховати не на Луці у воді, а тут, у місті.

– По цвинтару дуже багато обмурованих незайнятих місць. Це – продаж. У середньому – тисяча доларів. Багатії замовляють не стандарт 2 м на 1 м, а 5-6 метрів, то коштує площа теж дорожче. Навіть дорогу під високовольтною лінією «заселили» небіжчиками. Багато підготовлених ям з літа прикриті листям, і якщо знаходиться підходящий клієнт, то яма вже готова. Тільки плати гроші, – обурюються мешканці вул. Кобилянської.

– Ми тут щодень слухаємо похоронну музику, буває, по кілька мерців хоронять, а помер чоловік з Руданської, то вже «нельзя», повезли на Луку. У нас щодня страшенний сморід стоїть, і радіації ніхто не міряє. Скрізь плити бетонні. Ставили бетонний паркан, то все впритул до проїжджої частини, навіть під дитячий майданчик чи паркову зону місця не залишили. У нас з вікон один виднокрай: похоронні процесії, музика, сірий бетон і трупний сморід.

Усі нарікання людей з вул. Кобилянської, яка «вікнами» виходить на кладовище, слухала голова асоціації органів місцевого самоврядування м. Вінниці Наталя Панчук.

– Все побачене і почуте я передам Вінницькому міському голові та його першому заступнику, – каже людям Наталя Володимирівна. — Але моя думка така, що тут треба заборонити і захоронення, і городи, бо це епідемічно небезпечно. На око видно, що порушена норма санітарної зони.

Люди обіцяють, якщо їх не почують, засипати нововикопані могили, а чужих небіжчиків відправляти з кладовища, де дозволено ховати тільки п’ятничанських.

– Ми так вже робили. Допомагає. На деякий час захоронення призупинили, – вигукували налаштовані на крайність люди.

Источник: Вінницька обласна щотижнева газета "33 канал" | Прочитать на источнике