Ми вже повідомляли про трагічну загибель у аварії на Соборній 23-річної вінничанки Олени Собко. Нагадуємо, що водій «Опеля-Вектри» буквально розірвав дівчину на пішоходному переході, потім розбив ще машину і втік з місця пригоди, загубивши номер. Згодом правоохоронці знайшли «Опель» на Старому місті...
Тієї ночі батько Олени Михайло Віталійович довго не міг заснути. Страшний головний біль, певно, попереджав про щось лихе і фатальне. Аби не турбувати рідних, він пішов на кухню і намагався заснути там. Але мігрень не давала спокою чоловікові, біль відійшов уже під ранок. І в цей час, наче грім, пролунав телефонний дзвінок – вісник біди, яка несподівано увірвалась до родини.
– Олена жила з братом на Першотравневій, біля музичної школи, метрів за триста від місця загибелі. Між 4 і 5 годинами ранку зателефонував син Андрій, і буквально сказав два слова: «Олена в реанімації». Він не мав можливості довго розмовляти, і ми ще нічого не знали. Перед трагедією Олена вийшла ненадовго – зустріти подругу з Кіровограда. А подруга сама дісталась потрібного місця, сказала, що Олена її не зустріла. Стало незрозуміло, де донька, і вони почали її шукати. Обійшли місця, де могла бути Олена, але нічого не дізнались. І коли повертались додому, то побачили міліцейську машину. Правоохоронці повідомили жахливу новину, син – мені, і ми з дружиною на таксі поїхали до лікарні. Але тільки-но приїхали, як нам повідомили, що годину тому донька померла, так і не приходячи до тями, – розповів про жахливе горе чоловік.
За словами невтішного батька, «машина-вбивця» їхала на великій швидкості, збила ще одну машину і він (водій) зупинився посеред вулиці. Ніхто його не намагався зупинити, хоча ця частина міста добре охороняється. Коли я дізнався, хто це був, зрозумів, чому його не зупиняли». За словами батька, це «був колишній правоохоронець, аварію всіляко намагаються замовчати. Він ще казав, що машину в нього викрали»... Це і вразило рідних та близьких, адже Олена все життя мріяла працювати саме у міліції чи армії і дуже серйозно готувалась до цього.
– Олена була завжди душею компанії, весела, товариська, ніколи не сумувала. Справедлива була, якщо бачила, що ображають слабших, завжди приходила на допомогу. Була чесна, принципова, завжди відстоювала і доводила свою думку до останнього. Її основна мета – добитись усього самій і лише своєю працею забезпечити себе. Недарма переважна більшість її друзів були саме хлопці. Вона була найстаршою серед моїх дітей (є 22-річний брат Андрій і 14-річна сестра Віка), – з сумом і гордістю розповів батько. – Навчалась у школі в Київській області, закінчила МАУП. Працювала інспектором у охоронній фірмі, досягла успіхів по службі.
Їй дуже подобались форма, вишкіл, порядок, чіткість і визначеність. Хороша спортсменка, займалась єдиноборствами. У юриспруденції була підкована дуже добре, колись сперечалась на серйозні теми з двома досвідченими адвокатами, то виглядала переконливіше за них. А ще дуже любила тварин. Кого тільки вдома в нас не було – бездомні коти, собаки, миші, щурі навіть. Обов’язково повинна була захистити, допомогти слабшому, пригріти, прихистити. Останнім вихованцем став звичайний безпородний собака, який втратив господарку і друга. А на службі навіть із павуком потоваришувала, і він її зустрічав!
На дев’ять днів після смерті Олени зі свічками у руках рідні та знайомі загиблої вишикувалися вздовж тротуарів по обидві сторони вулиці Соборної. О пів на дев’яту вечора декілька байкерів каталися пішохідним переходом, перекриваючи рух транспорту.
Коли приїхала машина ДАІ, дорогу звільнили, але люди не розходились. Дехто тримав у руках портрет, перев’язаний чорною стрічкою. Після хвилини мовчання з вигуками: «Лена-Лена» хода попрямувала до фонтану біля готелю «Поділля». За декілька хвилин натовп розійшовся, залишивши вздовж вулиці мерехтливі вогники свічок. У пам’яті усіх, хто знав Олену, вона так і залишилась навіки усміхненою. І усі вимагають покарання для водія, який збив дівчину.
– Я не можу пробачити це людині, яка має безпосереднє відношення до силових структур, де так хотіла працювати Лена. Саме тому я зроблю усе, аби винний поніс найсуворіше покарання. Хоча воно не поверне мені доньку, – зітхає батько.
Офіційно
Коментує Олександр Ведешин, заступник прокурора міста Вінниці:
– Нині порушена кримінальна справа, проводиться досудове слідство. Підозрюваний у скоєнні цієї ДТП зі смертю заарештований. Особа підозрюваного, його соціальний статус, решта інших подробиць – таємниця слідства, яку не можна розголошувати до вироку суду. Єдине, що можна наразі сказати – прокуратура з самого початку прискіпливо контролює розслідування справи і ні в якому разі не дасть «спустити» її «на гальмах». Стосовно інших резонансних ДТП по Вінниці, то у Замостянському суді розглядається справа стосовно водія, який восени 2007 року на смерть збив дівчину і втік з місця події. Думаю, що до кінця року ми матимемо вирок у цій справі. Також вже завершене розслідування серпневої аварії на перехресті вулиць Театральної-Соборної, з загибеллю подружжя прибиральників. Матеріали справи направлені нам на вивчення і подальшої передачі до суду.
Правоохоронці просять усіх, хто став свідком, або кому щось відомо про обставини аварії, зателефонувати за цілодобовими телефонами: (0432) 59-33-20, 61-17-70, 59-33-33, 8(093) 823-93-91, 8(097) 505-22-75 або «102». Анонімність та конфіденційність гарантовані.
Источник: Вінницька обласна щотижнева газета "33 канал" | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "
"МОЮ ДОНЬКУ ЗБИВ КОЛИШНІЙ ПРАВООХОРОНЕЦЬ, тому трагедію намагаються замовчати", - вважає батько загиблої у аварії на Соборній
"