Арсеній Яценюк: кандидат і контрреволюціонер

Народного депутата Арсенія Яценюка обрали до парламенту 2007 року. Він був обличчям із першої п’ятірки “Нашої України-Народної самооборони” (НУ-НС). Тоді, під час виборчої кампанії, він неодноразово наголошував: політики мають брати на себе відповідальність за власні вчинки.
Чи сповідує пан Яценюк цей принцип відповідальності тепер, коли став кандидатом у президенти?
Читаючи теперішні “кандидатські” яценюківські ін­тер­в’ю, пересвідчуєшся, екс-спікер будує передвиборну програму, тотально заперечуючи ту, за якою його обирали депутатом 2007-го.
Російські політтехнологи, котрі колись ділили Україну на три “сорти” для Віктора Януковича, тепер співпрацюють з Арсенієм Яценюком, відштовхуючи його якнайдалі від українських інтересів, спрямовуючи нато­чмість ближ­че до захисту інтересів російських.
В інтерв’ю “Кореспонденту” (31 липня) А. Яценюк зауважив, що Владімір Путін став рятівником Росії. “Що він зробив? Він урятував країну. Дійсно, врятував. Але, звичайно, я не погоджуюся з усіма його методами”.
Арсеній Петрович уточнив, від чого саме Владімір Путін урятував країну. Мовляв, той успадкував хаос від олігархів Боріса Єльцина, ослаблену інфраструктуру та дисфункціональну державу, Чечню, сепаратизм і правовий безлад.
На думку українського кандидата в президенти, Росія часів Єльцина лише трохи відрізнялася від сучасної України. Отже, Україна (за моделлю Яценюка) також потребує рятівника.
Яким насправді є рятівник України?
Автор певний: Яценюк є контрреволюціонером, принаймні щодо п’яти соціально значимих питань.
Помаранчева революція
Декілька місяців тому, виступаючи в програмі “Свобода” на телеканалі “Інтер”, пан Яценюк сказав: він гордий, що не стояв на Майдані 2004 року і що тоді був членом команди Віктора Януковича. Але ж до парламенту Арсенія Яценюка привів блок НУ-НС, а не Партія регіонів!
Утім деякі члени команди Віктора Януковича цікавилися, що відбувається на Майдані. Адже помаранчева революція стала наймасовішим протестом у Європі з часів Другої світової війни.
А. Яценюк наче навмисне був або дуже зайнятий, або не цікавився подіями в його країні.
Парламентська недоторканність
Передвиборна програма НУ-НС 2007 року містила провідні акценти, що стосувалися скасування депутатської недоторканності та рівності всіх перед законом.
Арсеній Яценюк уже через рік після обрання до парламенту розповів “Україні молодій”: “Я був одним із найзапекліших противників цього гасла. Бо аж ніяк не вважаю скасування депутатської недоторканності ключовим пріоритетом. Таке гасло визначив штаб (блоку НУ-НС), але, чесно кажучи, не вважаю, що це було дуже розумно”.
2009 року Арсеній Петрович знову став прихильником скасування депутатської недоторканності.
УПА
А. Яценюк неодноразово зазначає про свою непідтримку питання визнання на державному рівні УПА борцями за національну незалежність. У лютому у Львові він висловив переконання, що закон про визнання вояків ОУН-УПА борцями за незалежність України та надання їм статусу учасників війни неможливо ухвалити в принципі.
На Волині пан Яценюк визнав, що в разі перемоги на президентських виборах, він не підтримуватиме питання про УПА, оскільки воно “не на часі”.
“Потрібен час для того, щоб не тільки 20 мільйонів укра­їнців Західної України знали правду про боротьбу вояків УПА, а й 26 мільйонів населення Східної України. Особисто для мене це питання складне”.
За його словами, він прагне вилучити із внутрішньої політики всі “міфи зі старого порядку денного”, мовляв, від 2004-го країна перебуває “в полоні класичних міфів”, до яких належать НАТО, ЄС чи Росія, ОУН-УПА та Друга світова війна, а також питання Чорноморського флоту.
Визнання УПА було однією із головних складових перед­виборної програми НУ-НС 2007 року, за якою Яценюка обрали до парламенту. Чому ж він погодився входити до першої п’ятірки кандидатів від НУ-НС, якщо не згоден із визнанням УПА та більшістю положень програми?
19 травня парламент “провалив” ухвалення в першому читанні нового Закону, що його ініціювала Юлія Тимошенко “Про увічнення пам’яті осіб, що загинули внаслідок воєн і політичних репресій”.
Голосів “за” назбиралося 221. Голосували майже всі бютівці та більшість “Нашої України – Народної самооборони”. Якби п’ять депутатів від НУ-НС підтримали проект, він став би законом. Одним із тих п’яти був Яценюк.
Законопроект передбачав регулювання питань ушанування осіб, визнаних жертвами воєн, політичних репресій, голодоморів, депортацій та учасників національно-визвольних змагань на території України та за її межами.
Україна – не єдина держава, яка зіштовхується зі складними питаннями своєї історії, що розділяють народ. Україн­ський президент може звернутися по пораду та підтримку до Ради Європи і до таких країн, як Іспанія – вона може поділитися власним досвідом єднання країни після жорст­кішого протистояння під час громадянської війни 1936-1939 років і режиму Франко.
Енергетика
Арсеній Яценюк неодноразово наголошував на своїй підтримці енергетичного консорціуму та приватизації української газотранспортної системи. Він говорив: “Мені було б дуже приємно, якби українські представники були в Раді директорів російського “Газпрому” в обмін, відповідно, на активи української газотранспортної системи...”.
“Україна молода” припускала: “Яценюк пропонує ро­сіянам конкретний шматок газової труби в Україні в обмін на якісь абстрактні родовища десь на Ямалі..!”
В одному зі своїх інтерв’ю Арсеній Петрович висловив переконання, що Україна має бути партнером на всіх етапах і всіх складових енергетичного ринку – від видобутку до продажу, з метою включення нашої держави до числа володарів газових запасів у Росії й отримання доступу до ро­сійських газопроводів.
Якщо А. Яценюк дійсно переконаний, що В. Путін гарантує Україні доступ до своїх енергетичних ресурсів після того, як Москва відкинула західні компанії, то він, урешті-решт, наївний. Єдиним надійним партнером, якого може мати Україна у сфері енергетики, є Європейський Союз.
НАТО
А. Яценюк – єдиний по­лі­тик, який заявив про намір відкликати свій підпис під листом до НАТО, що його в січні 2008-го надіслали разом із Ющенком і Тимошенко. Нагадаю, в документі лідери України просили розглянути питання про можливе надання Україні Плану дій із набуття членства під час квітневого саміту в Бухаресті.
Арсеній Яценюк зізнається: він розглядає НАТО як один із “міфів”, який потрібно вилучити з української політики, і неодноразово наголошує: Україну до Альянсу ніхто не запрошував. Але ж Генеральний секретар НАТО та лідери країн-членів неодноразово і за різних обставин зазначали, що Україна може стати членом організації.
“Моя позиція збігається з тією, що її дотримуються союзники по НАТО. Дозвольте мені нагадати, що під час бухарестського саміту ми вирішили одностайно: Грузія й Україна можуть стати членами НАТО в майбутньому, коли досягнуть необхідних критеріїв”, – заявив новий генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен.
Натомість пан Яценюк стверджує: членство в НАТО “неактуальне”. Але ж це в компетенції українських ке­рів­ників – зробити питання щодо членства в НАТО актуальним! Аж ніяк не за завданням НАТО Україна та Грузія мають стати членами Альянсу, коли досягнуть необхідних стандартів.
Якщо, як переконаний Арсеній Яценюк, відповідаль­ність за підштовхування України до руху в напрямку до членства в НАТО несе Брюссель, то Україна ніколи не приєднається до цієї організації.
В обох випадках – щодо НАТО чи Євросоюзу – головну відповідальність за підготовку держави до приєднання до цих двох важливих орга­нізацій несе Київ.
Яценюкове повторювання про незапрошення до НАТО виглядає, як запозичення з риторики Л. Кучми чи В. Януковича.
Але НАТО, на відміну від Євросоюзу, завжди тримало двері відчиненими для потенційних нових членів, проте ініціатива щодо вступу до Альянсу має виходити з Києва. Зрозуміло, що в разі обрання президентом Арсеній Яценюк ніколи не зробить потрібних кроків у напрямку до НАТО.
НУ-НС-2007 та Яценюк-2010
Лише за два роки А. Яценюк відійшов від ідеології НУ-НС, у першій п’ятірці якого його обрали до парламенту, та став опонентом ключових положень програми цієї політсили.
Багатовекторність Арсенія Петровича є причиною для стурбованості, оскільки свід­чить не лише про глибокий опортунізм і цинічність, а й про загрозливу ідеологічну “мінливість” кандидата на посаду глави держави.
Якщо Арсенія Яценюка оберуть у лютому 2010-го, якою буде його програма 2012-го чи 2014-го? З огляду на контрреволюційне крокування від НУ-НС-2007, Яценюк наслідуватиме Ющенка. Точніше його політичну й еконо­міч­ну багатовекторність і мін­ливість.

Источник: ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА | Прочитать на источнике