Лікарі Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні занепокоєні тим, що батьки стали останнім часом пізно звертатись до лікарні, коли у їхніх дітей є болі в животі.
А нині їхньою причиною дуже часто є гострий апендицит. Батьки про це і гадки не мають, а немовлята сказати про це самі не можуть. Відтак виникає велика загроза їхньому здоров'ю і життю.
- Раніше у дітей молодшого віку, до 3-х років, апендицити фіксувались, але це були, скоріше, винятки, ніж правило, — розповідає завідуюча відділенням гнійної хірургії Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні Наталя Солейко. — На рік таких випадків могло бути 1 чи 2, рідко 3. А за останній місяць (!) у нас таких дітей уже було що найменше п’ятеро. Їхній вік — 1 рік, рік і 2 місяці, 2 роки, 3 роки. І до лікарні їх привозили лише на третю добу, а було — і на сьому. А це вже період сильних ускладнень, перитоніту (гнійного ураження черевної порожнини), дуже важкого стану. Всі малюки в реанімації провели не менше тижня. Слава Богу, всі вижили, всіх забрали без повторних операцій додому.
- Яка причина такого спалаху гострого апендициту у немовлят?
- Науці невідома єдина причина гострого апендициту. Є декілька теорій. Вважається, що апендикс — це імунний орган, який відповідає за імунний стан шлунково-кишкового тракту. Там багато лімфоїдних утворень, так як і в усьому кишечнику, але найбільше — в апендиксі. Можливо, гострий апендицит пов'язаний із зниженням імунітету. Бо саме у трирічному віці трапляється так званий імунний провал — зниження імунітету. Це спостерігається в першу добу після народження, у 3-місячному віці, у 3-річному і в пубертатному періоді: в дівчаток — у 11 — 14 років, у хлопчиків трохи пізніше — в 13 — 15 років.
Якраз у цей період зафіксовано найбільше апендицитів. А ось чому в такому ранньому віці — поки що незрозуміло. Тому батькам треба бути уважним до стану дитини, бо вона сама не може ще сказати, що її болить живіт. Якщо вона квола, не дуже хоче ходити, більше проситься мамі на руки, лежить, починає температурити, блювати, нерідко бувають у такому випадку рідкі випорожнення, то батькам необхідно негайно звертатись до лікаря, з'ясувати причину.
Натомість вони часто починають займатись самолікуванням: дають маляті жарознижуючі, промивають клізмами кишковик. Інколи дають знеболюючі таблетки, а це взагалі жах, бо коли вже потім привозять дитину до лікаря, то вона навіть на пальпацію не реагує так, як необхідно. А тут і без того дуже важка діагностика. Наші корифеї — дитячі хірурги пишуть у літературі, що практично не вдається дитині до 3-х років поставити діагноз гострого апендициту, доки не розвинувся перитоніт.
Якщо це місцеве запалення — доба, дві, то це вже, звісно, проблема. Але коли це вже розповсюджений перитоніт, коли вже весь живіт немовляти заповнений гноєм і утворились багато абсцесів між петлями кишківника, то тут вже не лише повторне оперативне втручання буває потрібне, тут вже загроза здоров'ю і життю дитини. Бо виникає важка інтоксикація, аж до відмови нирок, починаються шок, поліорганна недостатність, запалення легень, виникає кишкова спайкова непрохідність. Частина таких дітей, на прохання медицини катастроф, оперована нашими фахівцями у районах області, а частину привозили у Вінницю. Просимо — розкажіть про це батькам. Бо медичні видання вони не читають, необізнані. І це може мати фатальні наслідки.
Источник: Вінницька обласна щотижнева газета "33 канал" | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "
У ВІННИЦЬКИХ НЕМОВЛЯТ - СПАЛАХ ГОСТРОГО АПЕНДИЦИТУ. Медики просять повідомити про це громадськість
"