МИ ЩЕ НЕ БАЧИЛИ КРИЗИ

Спочатку здавалося, наче криза уже позаду. Перестав коливатися курс долара, банки стали повертати депозити, а уряд продовжує наполегливо платити пенсії і зарплати.

Ситуація покращується? Ви- являється, ні. На жаль, в останні місяці стабільність була лише зовнішньою. Восени Україну очікує справжня криза, яка багатьом нагадає осінь 2008 року.

Річ у тім, що за півроку не зникла жодна з причин цієї кризи. Назвемо дві основні: падіння експорту і «дірки» у бюджеті держави.

ВНЕСОК СВІТОВОЇ КРИЗИ

Падіння експорту було б чимось далеким, якби не один факт. Ще у 2008 році експорт давав 68% виробництва в Україні. Іншими словами, держава працювала на вивіз і отримувала основні гроші з-за кордону.

Лише за перший квартал 2009 року експорт обвалився до 47,6% українського виробництва. Вітчизняну продукцію перестали купувати за кордоном. Стали нікому не потрібні сляби, добрива, верстати та вантажівки. Це і є внесок світової кризи в кризу українську.

Наприклад, у 2008 році металурги щорічно приносили країні близько 30 мільярдів доларів валютної виручки. Сьогодні вони живуть за рахунок податкових пільг і ледь зводять кінці з кінцями. Аналогічна ситуація з хіміками і машинобудівниками. Більш того, якщо на початку року щось іще продавалося, то у червні-липні в Україну взагалі припинився приплив валютного виторгу.

При цьому все виробництво в країні впало на 21,6%. Для порівняння: у Росії зменшення склало 9,5%, а в Польщі його взагалі не було.

Ці цифри вказують, що від зниження експорту втратили не тільки експортери. У 2008 році на ввезені з-за кордону гроші вони купували українські товари та послуги. Тепер робити такі покупки нема за що.

Недавно Світовий банк оцінив ступінь кризи вітчизняної економіки. За його даними, у 2009 році Україна втратить 15% свого виробництва. Вперше з 1991 року економіка держави «стиснеться».

Чи є надія, що експортери раптом стануть продавати набагато більше? Такі сподівання є, але, на жаль, для «світової майстерні» — Китаю. Щодо України ситуація протилежна.

«Якщо до травня падіння експорту української продукції коливалося у межах 40-46%, то у травні воно склало 57%, а в перші дні липня — 60%. Триває скорочення ринків збуту українських товарів», — каже перший заступник глави Секретаріату Президента Олександр Шлапак.

ГРОШЕЙ БІЛЬШЕ НЕМА

Втім, найбільш глибинна причина кризи — зовсім не у падінні експорту. Держбюджет увійшов у кризу на межі напруги. З осені 2008 року підприємства різко знизили виробництво і стали платити значно менше податків. Впали надходження від митниці — у кращі роки вона давала половину заробітку держави. Загалом доходи до бюджетів знизилися щонайменше на 30-40%.

Зате нікуди не поділися витрати. Уряду, як і раніше, треба платити зарплати та пенсії. Місцеві бюджети, з яких отримують гроші лікарі і вчителі, зависли на шиї уряду. Пенсійний фонд ще з 2005 року хронічно не справлявся з навантаженням і жив за рахунок допомоги з «центру». З початку 2009 року він винен уряду 8,6 мільярда гривень.

Звісно, можна вітати зусилля уряду. У таких складних умовах він з усіх сил шукає гроші для виплат, утримує Пенсійний фонд і «Нафтогаз України». Держава вже отримала 7,3 мільярда доларів від МВФ і скоро отримає ще 3,3 мільярда. Кредити дадуть Світовий банк, ЄБРР, росіяни і, можливо, ЄС.

Ще близько 36 мільярдів гривень отримано шляхом стягнення податків наперед і за рахунок «друкування» грошей. Це величезна сума, якщо врахувати, що всього за півроку до Державного бюджету зібрано 90,4 мільярда гривень.

Ці цифри вказують на незаперечний факт: за перше півріччя реальне виконання бюджету становить лише 66,2%. Даний показник відображає, скільки коштів економіка у стані кризи може віддати у вигляді податків. Отже, 33,8% грошей зібрано неприродним шляхом.

Не гріх було б так напружуватися, якби уряд швидко перебудував модель бюджету, прийняв антикризові закони і зупинив падіння економіки. Якби відмовився від частини пільг населенню і «заморозив» зарплати та пенсії. Що завгодно, аби прибрати величезний розрив між доходами та витратами скарбниці.

В реальності ж цього не сталося. Економіка не відновлена. Бюджет не змінений.

«Через падіння ВВП різко скоротилася прибуткова база, але бюджетні зобов’язання адекватно не переглянуті. Різко збільшується потенційний дефіцит бюджету, в тому числі, за рахунок позабюджетних соціальних фондів, місцевих бюджетів та «Нафтогазу України», — відзначив економіст Світового банку Руслан Піонтківський.

На 2009 рік Світовий банк прогнозує дефіцит бюджету у розмірі 6,5% ВВП, або 60 мільярдів гривень. Саме таким буде недобір, який уряд повинен буде закрити. І з яких джерел — наразі незрозуміло.

Днями були опубліковані результати опитування, яке проводив Нацбанк серед українських підприємств. 86,2% компаній вважають, що у наступні 12 місяців в Україні триватиме спад. 21,8% упевнені, що їхнє становище погіршиться, а 56,6% — що воно не зміниться.

Підприємства не будуть наймати людей, не стануть вкладати гроші у розвиток і навіть не залучатимуть кредити. Отже, вони не дадуть більше податків. Але бюджету потрібні гроші. Де ж їх узяти?

Поки що на це питання відповіді нема. Переплата податків у травні досягла 11,3 мільярда гривень. Не відшкодований підприємствам ПДВ — 14,7 мільярда гривень. Крім того, уряд змусив Нацбанк надрукувати близько 10 мільярдів гривень. Всі вони можуть дати ще, але вже небагато. МВФ теж дасть нескоро і небагато.

Таким чином, єдина надія — «друкарський верстат» Нацбанку. Але й тут в уряду мало простору для маневру. Видаючи кредити, МВФ змусив Україну обмежити «друкування» гривні.

Отже, грошей не буде. І це безпосередньо стосується пенсіонерів та працівників бюджетної сфери. Вони повинні зрозуміти, що у першому півріччі уряд вичерпав усі можливості підтримувати соціальні виплати на високому рівні. І з серпня прогнозуються перші проблеми з виконанням бюджету. Джерел фінансування уже не залишилося.

Це означає, що почнуться затримки з виплатами. Чи надовго — важко сказати, але абсолютно зрозуміло, що до кінця 2009 року легше не стане. Краще приготуватися заздалегідь, бо ми ще не бачили кризи.

Источник: Вінницька обласна щотижнева газета "33 канал" | Прочитать на источнике