У Черкасах усі без винятку каштани ушкоджені небезпечною для дерева мінуючою міллю. Влітку чи восени рятувати дерева вже пізно. Усі заходи по боротьбі із міллю необхідно проводити у вегетаційний період дерев – ранньою весною. Зараз можна лише компостувати або спалювати опале листя, аби зменшити кількість шкідників на наступний рік.
– Організація, яка має слідкувати за станом дерев у місті, проводити необхідні лабораторні дослідження і попереджувати міську владу про небезпечних шкідників, – це Державна інспекція захисту рослин Черкаської області, – наголошує начальник відділу екології та раціонального природокористування міськвиконкому Володимир Гусаченко. – На жаль, вони «згадали» про каштани тоді, коли знешкодити міль уже практично неможливо. Зважаючи на сьогоднішній стан черкаських каштанів, вони взагалі мали б оголосити карантин.
У місті налічується більше 4 тисяч каштанів, лише по бульвару Шевченка – 1517 цих дерев.
За словами Володимира Гусаченка, цього року планують лише збирати опале листя, вивозити за межі міста та утилізувати. Цей захід необхідно здійснювати, щоб зменшити кількість гусені на наступний рік. Оскільки каштанова міль перезимовує в опалому листі і весною знову вилазить на каштани та дає нові покоління.
– Взагалі існує кілька способів боротьби із міллю, – розповідає начальник відділу екології. – Наступного року ранньої весни для захисту каштанів ми використаємо три із них, зокрема випустимо комаху трихограму, випробуємо ін’єкції та «липучі стрічки».
Найбільш безпечним варіантом в умовах міста у боротьбі з каштановою міллю є випуск трихограми – природної комахи. При розмноженні самка трихограми відшукує відкладені на листку яйця молі і відкладає всередину своє яйце. Приблизно через добу личинка починає харчуватись, поступово виїдаючи яйце господаря, таким чином знищуючи шкідника.
На кожне дерево необхідно використати близько 50 тисяч таких комах. Їх розміщують на деревах у спеціальних пакетиках. Випускати трихограми найкраще в три прийоми: на першому етапі – 10 тисяч особин, через 5-7 днів – 30 тисяч комах, іще через 5-7 днів – 10 тисяч.
У Черкасах трихограми вирощують у науково-виробничому центрі «Черкасибіозахист». Коштують 50 тисяч комах близько 15 грн.
На кількох десятках каштанів випробують і другий спосіб боротьби із міллю – ін’єкції хімічних препаратів у стовбури дерев. Цей спосіб досить дорогий, тому масово його застосовувати поки що не планують. Одна ін’єкція коштує близько 20 євро.
«Липку стрічку» також випробують на частині каштанів. Ця стрічка схожа на «липку пастку для мух», якою обмотують нижню частину дерева. Вона перешкоджає молі добиратись до листя.
– Наступного року ми випробуємо на міських каштанах усі три види боротьби із мінуючою міллю, аби визначити, який із них найбільш дієвий і ефективний, – зазначає Володимир Гусаченко. – Саме тому методу і надаватимемо перевагу у майбутньому.
Довідка:
Мінуюча міль – гусінь, яка завдає значної шкоди каштанам та деяким видам кленів, живлячись всередині листка, знищуючи до 70 % його поверхні. В результаті дерева передчасно скидають таке листя, а у вересні починають частково відновлюватись і вдруге цвісти, що дуже знесилює дерево і може призвести до його загибелі.
Каштанова міль за сезон дає три генерації. Одна гусінь за цей період може розмножиться до 3375 особин.
Источник: Черкаська міська рада | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "Наступного року міська влада для боротьби із каштановими шкідниками застосує три різні методи"