За сприятливих умов імунна система здатна самостійно відновитися

Часті застуди, алергічні, автоімунні й пухлинні захворювання, ревматизм і ще чимало ін­ших проблем, як виявилося, можуть бути наслідком порушень у роботі імунної системи. Чому імунна система інколи “не витримує”, і чи можна її лікувати – про це розмова “Газети” із завкафедри клініч­ної імунології та алергології Львів­ського медичного університету, головним клінічним імунологом МОЗ України, професором, доктором медичних наук Валентиною Чоп’як.
– Про імунітет говорять давно й багато, однак кожен вкладає у зміст цього слова різне значення. Отож, що таке імунітет?
– Імунна система – це служба безпеки кожного організму, яка захищає його від зовнішніх упливів, переважно – інфекцій. Окрім того, вона регулює наш внутрішній гомеостаз. Під контролем імунної системи відбувається заміна старих клітин на нові молоді клітини. А якщо, не дай Боже, в організм потрапляє якийсь генетично чужорідний матеріал, молекула чи вірус, імунна система відразу займає позицію активної оборони. Лише від пухлин ця система людського організму має сім рівнів захисту. І щоб пухлина почала розвиватися, її мікроорганізмам потрібно зламати всі ці рівні.
Центральними органами імунної системи є кістковий мозок і тимус (вилочкова залоза), де наш імунітет “навчають працювати”. Також є периферійні органи, де зберігаються вже навчені “вояки”, які чекають, коли треба з’явитися і захищати організм людини. Ці захисники пересуваються всім судинним руслом, лімфатичними і кровоносними судинами.
– Які фактори заважають імунній системі добре працювати?
– Імунну систему перевантажують неякісна їжа, забруднене повітря і вода, малорухливий спосіб життя, психоемоційні навантаження, стреси. Все це спричиняє послаблення імунітету. Останнім часом спосіб життя людини дуже змінився. Якщо раніше мали місце певні традиції, наприклад, пости, фізичні навантаження, які давали змогу імунній системі віджити, відновити сили, то тепер цього, на жаль, немає.
Окрім того, бувають негаразди в самій імунній системі – імунодефіцит. Вони бувають вро­дженими й набутими. Вроджені пов’язані з генетичними дефектами – грубими й мінімальними: або якогось рецептора бракує, або в клітині порушено певний сигнал. Тоді імунний нагляд страждає. Загалом у популяції генетичні імунодефіцити трапляються один на 500 народжених. Це немало. Але це лише статистика. Люди все ще рідко звертаються до лікарів із такими проблемами.
Розрізняють також автоімунні захворювання, коли виробляються структури, які руйнують власний орган, наприклад, суглоб, шкіру тощо. Або алергічні хвороби, коли шкіра чи дихальні шляхи страждають від гіперчутливості організму. На щастя, нині медики навчилися контролювати такі зміни організму, але медицині бракує на це коштів.
Діагностику хвороб ускладнює те, що часто захворювання імунної системи замасковані під інші негаразди зі здоров’ям – люди потрапляють у реанімацію, пульмонологічне, ревматологічне відділення, однак причина недуги може бути іншою.
– Як відрізнити звичайну застуду від імунного дефіциту?
– Наприклад, якщо дитина хворіє більш ніж вісім разів на рік або в малюка впродовж тривалого часу підвищена температура тіла, то це прояви імунодефіциту. Такій людині потрібно проконсультуватися у спеціаліс­та-імунолога. Дуже часто реакція на вакцинацію також є проявом імунодефіциту.
Попри це, потрібно знати, що саме імунна система після вакцинації “вчить” організм зустрічати інфекції, не дозволяти їх розвитку, забезпечує організму імунну пам’ять на подразники тощо.
– Як лікарі визначають імунодефіцит?
– Ескулапи збирають докладний імунологічний анамнез, до­сліджують кров на кількість захисних білків і клітин тощо, клінічно обстежують хворого. Є певні критерії імунодефіцитних порушень, які дають підстави дійти висновку – наявний імунодефіцит чи ні. Крім імуноло­гічних, існує необхідність проведення генетичних досліджень. Це дуже дорогі обстеження.
– Скільки, до прикладу, коштує одне обстеження?
– Вартість обстеження іму­но­глобулінів – захисних антитіл людського організму – становить близько 80 грн., лімфограми – 150 грн. Це основні аналізи. Є й інші рівні обстежень, необхідність яких визначає імунолог.
– На що зазвичай скаржаться ваші пацієнти?
– Серед хворих чимало молоді, яка нещодавно перетнула межу перехідного віку. Відтак нерідко діагностуємо первинний імунодефіцит. В Україні нараховують близько 800 дітей із таким захворюванням. Вони потребують спеціальних препаратів, іноді впродовж усього життя. Частині хворих необхід­но здійснити пересадку кісткового мозку.
– Що сприяє відновленню імунної системи?
– Насамперед міцний сон. На другому місці – релігійність. Саме духовне збагачення знімає стреси, внутрішнє напруження, забезпечує хорошу мету в житті кожного. На третій і четвертій позиціях – якість води й продуктів харчування. Також дуже важливим є помірне фізичне навантаження і рухова активність організму: не варто надто виснажуватися, але щодня потрібно долати пішки чотири-шість кілометрів.
– Останнім часом люди активно цікавляться народними методами лікування, зокрема за допомогою лікарських трав.
– Так. Дуже добре сприяють зміцненню імунітету листя суниці, кореневища і ягоди. Чудово відновлює імунну систему шипшина, калина, гарбуз, настоянка ехінацеї, китайського лимонника, женьшеню тощо. Але до використання і цих природних ліків є певні застереження, адже надмірно стимулювати імунітет також не можна. Це треба робити лише в тому разі, якщо людина дуже часто хворіє, має виражену депресію імунної системи після складних операцій, стресів тощо.
Треба бути обережними, вживаючи спиртові настоянки, особливо це стосується дітей до шести років. Такі самі зауваження виникають до так званих адаптогенів – елеутерококу, китай­ського лимонника, женьшеню, родіоли рожевої, які впливають на імунну систему опосередковано, через нервову й ендокринну. Спочатку вони справді стимулюють імунний нагляд, а згодом виснажують його. Відтак схему вживання таких препаратів варто узгодити з лікарем.
Насамперед потрібно зробити загальний аналіз крові – якщо кількість лейкоцитів низька, тоді можна вживати додаткові стимулятори. Якщо ж таких дефектів організму немає, то достатньо виспатися і добре поїсти. Під час літнього сезону їжте якнайбільше фруктів, овочів, які містять багато вітамінів, мікро­елементів. Необхідні елементи для імунної системи є в якісному м’ясі.
Імунна система “не любить”, коли ви впродовж тривалого часу сидите за комп’ютером, курите, вживаєте надмірну кіль­кість алкоголю, сердитеся, займаєтеся самолікуванням. Взагалі не варто поспішати вживати ліки. Інколи дитина просто пчихне, і їй одразу дають антибіотик – це жах. Болить голова – вживають таблетки, підвищилася температура тіла – також. Для імунної системи велика кількість ліків – перший ворог.
– У якому віці імунна система потребує підвищеної уваги?
– Імунітет переважно слабкий у дітей до 16 років і в людей після 60-ти. У цьому віці імунна система найвразливіша, тому її варто особливо оберігати. Своєю чергою, на імунітет впливає стан нервової системи тощо. Але коли ми створюємо умови для від­живлення імунної системи, то інші набуті імунодефіцитні порушення поступаються. Адже справжніх причин порушень її роботи не так уже й багато – від одного до п’яти відсотків, які треба лікувати впродовж усього життя. Імунна система – дуже живуча, мобільна й репродуктивна. За сприятливих умов вона здатна відновлюватися самостійно.

Источник: ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА | Прочитать на источнике