Мєдвєдєв розпочав “холодну” війну проти України

Відкритий лист російського президента Дмітрія Мєдвєдєва на адресу Віктора Ющенка, що його оприлюднили у вівторок, став прямим утручанням у внутрішню політику нашої держави і за своєю формою не має нічого спільного з пропозицією діалогу. Навпаки – його написано в дусі “холодної” війни.
Звинувативши керівництво України в антиросійському курсі, Д. Мєдвєдєв “проїхався” по всіх “антиросійських гріхах”, яких, буцім, припустилася наша влада останнім часом. У своєму посланні на ім’я Віктора Андрі­йовича російський гарант згадав “антиросійську позицію України у зв’язку з варварським нападом режиму Саакашвілі на Південну Осетію”, продаж ук­раїн­ської збої грузинській армії, курс на вступ до НАТО, “нев­пин­­ні спроби ускладнити практичну діяльність Чорномор­ського флоту Росії”, газові пи­тан­ня, права російських інвесторів, історію, Голодомор, “витиснення ро­сійської мови”, вигнання ро­сійських дипломатів і “штучно створені” несприятливі умови для візиту Патріарха Кі­рілла.
З огляду на таку ситуацію, стверджує глава РФ, він ухвалив рішення відкласти приїзд в Україну нового російського посла.
Це послання не може викликати жодних ілюзій щодо “добросусідських” намірів Росії. Експерти погоджуються, що така позиція РФ є прямим втручанням у політику України та спробою вплинути на виборчі процеси в цій державі.
“Відкритий лист Мєдвєдєва – це публічна форма нової дипломатії, яку останнім часом проводить Росія. Вона називається дипломатією сили. Безпрецедентний випадок, коли лідер великої наддержави формує порядок денний для країни-сусіда, – зазначив у коментарі “Газеті” перший заступник секретаря Ради національної безпеки й оборони України Степан Гавриш. – Зрозуміло, що Росія в такий спосіб продовжує позиціонуватися як войовнича держава і замість того, щоб шукати реальні способи побудови гід­них сфер співпраці, пропонує систему силової політики, яка є неприйнятною”.
Однак, як виявилося, не для всіх така позиція є неприйнятною. Низка українських політиків, які традиційно пропагують про­російський курс нашої країни, – Віктор Янукович, Петро Симоненко і, щонайдивніше, Арсеній Яценюк – зробила спроби виправдати тональність і критику з боку північного сусіда. Мовляв, останнім часом українсько-ро­сій­ські відносини дають підстави говорити про неадекватність позиції нашого керівництва.
Наразі ні Віктор Ющенко, ні Юлія Тимошенко як носії вищої влади в країні не висловилися. Щодо прем’єрки, то її однопар­тійці традиційно заявили, що це питання не в її компетенції – як не в компетенції була позиція щодо війни в Грузії, вступу до НАТО й з інших суперечливих питань, що можуть “зачепити” Росію і частину проросійськи налаштованого електорату. За­мість Віктора Ющенка позицію української влади висловила голова його секретаріату Віра Ульянченко. Це, на думку Степана Гавриша, дає змогу Президентові глибше вив­чити зазначену проблему й відповісти так, щоб не зашкодити перспективі розвитку українсько-російських відносин.
“Упродовж тривалого терміну Україна демонструє бажання вийти на новий рівень стратегічного партнерства з Росією. Відкидаючи політизацію цих відносин, ми шукаємо прагматичні, фінансово-економічні варіанти для того, щоб наші відносини були прогнозованими, – стверджує Степан Гавриш. – Україна за своїм економічним потенціалом та іншими можливостями не є конкурентом для РФ. Навпаки – вона є чітко зрозумілим генетичним партнером”.
Отже, вважає перший заступник секретаря РНБО, наша держава не повинна гарячкувати й відповідати емоційно.
Степан Гавриш вважає, що наші переваги саме в позиції конструктивного діалогу. “Лист написано в дусі “холодної” війни. Він не має нічого спільного з демо­кратією. Таку відвертість не можна розглядати як відвертість діалогу. Це відвертість сили. Але не впевнений, що нині Україна прийме виклик “холодної” війни. Ми в цьому не зацікавлені й робитимемо все, щоб послабити емоції, позбавити від­носини політики. Емоційних рішень не буде. Будуть спокійні прагматичні висновки. Думаю, ширше й активніше вестимемо діалог з Європейським Союзом і із самою Російською Федерацією, якщо вона, звісно, не закриє будь-які дипломатичні можливості”, – резюмує пан Гавриш.
Тим часом українська еліта повинна консолідуватися на захист національних і державних інтересів і водночас шукати змоги діалогу з політичними елітами Росії, чіткіше й упевненіше пояснюючи свою позицію. А вона, вважає пан Гавриш, аж ніяк не антиросійська.

Ірина Гамрищак

Источник: ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА | Прочитать на источнике