Тьола, герла, чуха, пацан, штрих – саме на такі слова відгукуються молоді люди. Здавалося б, що в селі такого жаргону бути не повинно, адже доступу до Інтернету, де є все, в селі немає.
Та, видно, сільська прописка вже не в моді, бо юнаки та дівчата, щоб не відрізнятись від міської молоді, почувши де-небудь незрозуміле слівце, якомога наполегливіше вживають «моднячий» суржик, навіть не розуміючи інколи, що вони говорять.
– Так звана “блатна лексика” – це своєрідний престиж. Хлопець чи дівчина почуває себе «своїм» у групі молодих людей, якщо вміло жонглює сленговими словами, - каже Саша, студент-філолог.
- Наприклад, висловити чужу настирність або своє незадоволення чимось звучить так: «задовбав!», «заколібав!», «достав!». Обман виражається: навісив лапшу на вуха, запудрив мізки, надув, кинув, розвів, – перекладає компанія молодих людей. - Позитивні емоції у слензі передаються як кайфово, кльово, круто, ломовово, смачно, убойно, файнє, чумово; байдужість — до банки, по барабану, паралельно, фіолетово; а от друзів називають джус, друган, дружбан, кент, гайзи, черепи. Гарна, приваблива, зі смаком одягнена дівчина у сленговій лексиці — краля, модель, мирса, траля, соса; повна дівчина — ляйба, кохана — лямура, матильда, хризантема.
«Халтура» спочатку вживалася музикантами у значенні підробітку, сьогодні — це неякісно зроблена робота, непрофесійність у роботі. Часто для позначення легкого заробітку кажуть “халява”. А от гермак (з мови рокерів) — головний убір мотоцикліста; салага/салабон (армійське) — юнак, молода людина; спіч (з мови хіпі та пост-хіпі) — розмова, виступ.
Загальновживаними стали англіцизми OK!, сорі, хай!, бай!, френд, бой, ґел, бестовий тощо.
Цікаво зазначити, що більшість з усталених виразів негативно емоційно-оцінні: ти мене кумариш! – себто, ти мені обрид; ти на кого батон кришиш? чи ти на кого наїхав? – коли хтось чіпляється, провокує бійку; фільтрувати базар – бути обережним у розмові; на халяву і оцет солодкий – приємне те, що не потребує надмірних зусиль; мені буде торба – мовляв, “мені кінець”. А як вам: круто, кльово, общага, бухло?..
«Ці словечки, – ну просто якийсь жах, – каже пенсіонерка Тетяна Вікторівна. – Моя внучка таке інколи скаже, що вуха в’януть. Хоч бери, та й закривай її вдома. Куди котиться наша молодь? – остерігається бабуся.
А от вінницький поет та письменник Петро Скорук, який також у своїх поезіях інколи вдається до «модних» словечок, думає по-іншому:
– Культура мовлення, як культура в цілому, змінюється з часом. Нові слова з’являються, а старі відходять у небуття, – каже Петро Михайлович, у творчому доробку якого
8 книг. – Все залежить від ставлення до цих слів та того емоційного навантаження, яке вкладене в ці слова. Можна вилаятись словом «люба», а от в слово «дурепа» можна вкласти стільки ніжності, що твій співрозмовник і не помітить образи. Марно боротись і з ненормативною лексикою. Хай мат і заборонений, але хай він буде. Власне кажучи, наш дозвіл йому не потрібний.
Молодіжний сленг – це повноцінний елемент мовного простору. Ці словечки тепер можна почути й від дорослих та свідомих людей. Якою мовою розмовляють наші діти зараз – це те, що ми залишили їм у спадок.
Источник: Молодіжна газета Вінничини | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "
"ПРІВЄТ, ПАЦАН!" ЧИ "ПРИВІТ, ДРУЖЕ!"?
"