Крилатий мешканець оселився нещодавно у Михайла Колачинського з села Бортники Тульчинського району.
- Часто буває, що й звірі та птахи у біді тягнуться до людини за допомогою. Так і цей лелека. По обіді у п’ятницю йшов бідолаха собі сільською вулицею, так крокував по сільському асфальту повз нашого обійстя. Ото син Тарас його першим побачив, забрав і приніс додому. Лелека людей зовсім не боявся, в нього бідного було усе крило обпалене і перебите, попечене сильно, але ж сказати про свою біду не міг. Певно, десь на електричні дроти цей молодий бусел налетів і обпікся, добре, що не загинув. Ми лелеку прихистили, перев’язали поранення, зробили щось на зразок «шини». Згодом пішли на став, наловили риби і жаб, погодували. Незабаром лелеці стало краще, він почав поступово одужувати. Так і залишився крилатий мешканець у нас, — розповів Михайло Колачинський.
Отак і оселився лелека на подвір’ї селян. Імені, щоправда, ще не набув – кажуть на нього люди просто — Буся. З людьми почуває тепер себе вільно, не боїться добрих господарів, подружився із дорослими й дітьми, а також із домашньою сторожовою вівчаркою. Увесь день на ногах, а вночі, як і заведено, відпочиває, на подвір’ї гуляє вільно, а от у хату заходити боїться. У село, щоправда, з обійстя господарі свого крилатого гостя не пускають, щоб бува не скривдив чи не забрав хтось. Деякий час сини, донька, дружина Михайла Гнатовича ловлять рибу, жаб, пуголовків та по черзі ввечері годували лелеку з відра. А нині птах вже сам ходить по городу і сам ловить живий дріб’язок на харчування.
Що робити із крилатим вихованцем далі, коли прийде осінь, зима, дощі і холоди – родина ще не знає. Хоча, кажуть люди, може, він і одужує – бо вже тріпає лелека пораненим крилом і намагається розправляти його. Але прощатись із ним родина не хоче.
Приємно птаху – з радістю ходить за людьми, які врятували його. Приємно і людям – подивляться на нього – і відійдуть на задній план життєві скрути і негаразди, стане приємніше і тепліше на душі, поліпшиться настрій, захочеться посміхнутись… І, звичайно, відповідальність та почуття піклування за ще одного члена родини. Адже лелека — це символ добра, щастя, родинного затишку.
Источник: Вінницька обласна щотижнева газета "33 канал" | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "
ПОПЕЧЕНИЙ ЕЛЕКТРОСТРУМОМ ЛЕЛЕКА ПРИЙШОВ ІЗ БІДОЮ ДО ЛЮДЕЙ
"