Нагадуємо, що редакція газети «33-й канал» є офіційним представником програми «Жди меня». Ми допомагаємо людям знайти один одного. Прочитайте і Ви сьогоднішні публікації. Можливо, знаєте чи зустрічали цих людей. Відгукніться, наша адреса: 21021 м. Вінниця, пр. Космонавтів, 23; E-mail: chanel33@vinnitsa.com
Здрастуйте, шановна редакціє! Мене звуть Ірина Юріївна Кучеренко. Я шукаю свого дідуся - Кучеренка Михайла Феодосійовича, 1942 року народження. Я ніколи його не бачила і сподіваюсь, що ви допоможете мені з ним зустрітися. Все, про що я пишу, розповіла мені моя бабуся, Мещерякова Лідія Іванівна. Вона познайомилась з дідом за листуванням, він їй сподобався і вона поїхала до нього. В той час він жив в Україні, у Вінницькій області, в селі Сокілець, що на Немирівщині. Згодом вони одружились і у них з’явився мій тато Юрій. Але у сім’ї були суперечки. Так сталося, що бабуся виїхала до себе на батьківщину, в Мордовію, коли батьку було 3 роки. Гадаю, дідусь також хотів повернутися, але факт залишається фактом – вони втратили зв’язок один з одним. Коли мені було 10 років, ми писали за тією адресою, але відповіді не було. Я дуже хочу знайти дідуся, познайомитись з родиною. Допоможіть, будь ласка, у пошуках.
Матір двох дітей забрали невідомі люди. Вже 6 років шукаємо
Я, Засидко Світлана Іванівна, шукаю Козуб (Козаченко) Раїсу Вікторівну, 1971 року народження. Проживала в Чечельнику Вінницької області. 24 жовтня 2003 року ввечері невідомі люди подзвонили у двері (ніхто їх не бачив). Рая сказала двом дітям лягати спати, мовляв, вона вийде ненадовго і незабаром прийде. Одяглася у шкіряну куртку, блакитні джинси і чорні чоботи. Вийшла з будинку і до сьогоднішнього дня не повернулася. Може знаходитися де завгодно, можливо, навіть не в Україні. Інформація про зниклу: зріст: 165 см, обличчя овальне, волосся коротке, хвилясте, фарбоване, у вухах сережки. Була одягнена у шкіряну куртку, блакитні джинси, чорні чоботи.
Військовий зник у Кіровограді, не доїхавши додому
Здрастуйте, шановна рубрико “Чекай на мене”. Мене звуть Лищук Олег Миколайович. У нашій рідні сталася велика неприємність (дуже не хочеться казати - лихо, горе). Зник наш родич Горпинюк Іван Іванович 1982 р.н. - молодий чоловік і тато, дуже гарний син і дядько. Після служби Ваня був на заробітках у Росії, потім женився (в Україні, Вінницькій обл. Тиврівському р-ні, у смт Сутисках) і в нього народилася дитина. Щоб не їхати від родини, але прохарчувати сім’ю, він влаштувався в охоронну фірму на Україні “Ельба инвест” охоронцем. Його перевели у м. Кіровоград на об’єкт “Гідросила” (що біля залізничного вокзалу). Працював він вахтовим методом і в неробочі тижні приїжджав додому. Пропав Іван 27 серпня 2006 р., коли в черговий раз їхав додому з об’єкта охорони. Добирався сам, не дочекавшись водія мікроавтобуса, що розвозив їх по домах. Ваня зателефонував дружині, коли сів в автобус, і сказав, що незабаром буде, але може не вистачити грошей на дорогу (тому що підняли набагато ціни, а зарплату ще не дали). Останній раз бачили його в Україні на виїзді з м. Кіровограда у бік м. Умані. Може бути під іншим ім’ям.
Шукаю брата по крові. Можливо, він живе у Жмеринці
Я, Максименко Вероніка Миколаївна, розшукую сина Шумило Ольги Михайлівни (прізвище дівоче), мого брата, який народився приблизно у 1940-1945 роках. Моя матір, Шумило Ольга Михайлівна, народилася приблизно у 1918-24 роках, вчилася в 1938-40 р. у Жмеринському медичному училищі Вінницької області в Україні. ДОПОМОЖІТЬ знайти брата по крові. Заздалегідь вдячні!
Источник: Вінницька обласна щотижнева газета "33 канал" | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "
МРІЮ ЗУСТРІТИСЬ З ДІДУСЕМ, ЯКОМУ ПИШУ ПОНАД 10 РОКІВ З МОРДОВІЇ
"