Ось що пригадали Руслан та Ольга Журавлі, жителі села Печера Тульчинського району:
– Дружина поїхала на шкільний випуск до сина, а я був на господарстві. І ось після обіду з’явилась спершу невелика хмарка, яка згодом затягнула усе небо, настала якась зловісна тиша. Я відчув, що буде щось лихе, пішов забрати курчат і виключити музику на комп’ютері. Ледь встиг забрати курчат, як зірвався сильний вітер, зникло світло. В хаті вирвало вікна, в сараї, у прибудові також зірвало фронтон. Нашого коня, який пасся біля горіха за сараєм, вітром підняло на півтора метра у повітря і з силою кинуло об дерево. Побило коня бідолашного, добре, що не скалічило. По подвір’ю літали шифер, бляха, скло, рами, з паркану бетонні плити вирвало, городина полягла уся, дерева зламало, шифер, мов молотком, у стіни вбило. А у хаті що коїлось... Десь за десять хвилин пошкодило усе наше нажите кров’ю і потом добро... Пішов сильний дощ. Хлів і хату затопило, а свині плавали, одна свиня з переляку у курник забилась. Пес утік у сусіднє село.
Від Південного Бугу смерч йшов «скачками» по центру Печери... Люди бачили величезний чорний хобот, який, мов у пекельному танку демонів, переливався усіма кольорами веселки. Інші розповіли, що бачили декілька хоботів, які потім злились у один. За лічені хвилини диявольська сила знищила людське майно, у повітрі літали зламані дерева, стовпи, дроти, шифер, цегла, водостоки, антени, скло, вікна, рами, людські речі. Наче величезні пазурі рвали дахи, залишаючи голі перекриття, дерли стіни, розвалювали сараї та гаражі, мов підкошені, падали сосни Потоцьких над Бугом. Найбільше від стихії постраждала родина вчителів Шаповалових. Тієї п’ятниці вони якраз повернулись із університетського випуску доньки і не передбачали нічого лихого. А після смерчу та дощу родина залишилась на руїнах....
– Я зайшла у кімнату перевдягатись, аж раптом почався дуже сильний вітер, у нас в хаті вирвало одну з віконних рам і з силою пронесло майже через усю хату та розбило. Мені ще склом ноги порізало. Дивом не зачепило чотирирічну онуку Юлю, тільки вона встала з ліжка, як на це місце впала і розбилась купа скла з вікна, а далі пішло усе трощити, бити і ламати у хаті. Усі ми поховались у ванній і так пересиділи негоду. Страшно, дуже страшно. За вікном впала розламана навпіл сторічна липа, розвалило вщент сарай, літню кухню, зірвало фронтон, вибило вікна... Нашу машину-«трійку» підняло у повітря і з силою кинуло об землю так, що автомобіль нині не їздить. Металевий 12-метровий тавр кинуло кудись у село, і ми досі не можемо його знайти.
Одразу після буревію пішов сильний дощ, затоплюючи у пошкоджених хатах і господарствах те, що не знищив вітер. Потерпілі печоряни у негоду кинулись за брезентом, тканинами, аби хоч якось захиститись від нашестя вже водної стихії. Гуртом, з останніх сил, змучені старі і малі натягали брезент на вибиті рами, на дахи, вичерпували воду, прибирали у понівечених хатах та на завалених обійстях, працювали у суцільній пітьмі, без світла і телефонного зв’язку, наче відрізані від світу...
А у суботу знову пішов сильний дощ із ураганом, знищивши та звівши нанівець старання печорян. Змученим людям довелось починати усе спочатку, на допомогу прийшли і сусіди з недалеких Бортників...
Нині центр Печери являє сумне видовище, незважаючи на те, що пройшло більше тижня після природного лиха. Добре, що стихія обійшлась без жертв, серйозних поранень чи тілесних ушкоджень. Працівники електромереж поступово відновлюють світло.
– Хоч багато дахів дещо вдалось покрити, поставити вікна і двері, надалі потрібен подальший ремонт хат і споруд. Але за які кошти його робити людям? А ще у кожного родини, діти, батьки, ще треба щось поїсти, у щось взутись, одягтись, – питають потерпілі.
– Хто нам допоможе, адже в нас знищені ще й речі, запас продуктів, зимового одягу, взуття моєї дочки, наприклад, три пари, з них не вціліло взагалі, книжки усі пішли за вітром. Ми, по суті, залишились на вулиці. А як спати, коли стеля у будь-який момент може впасти на голову, незважаючи на підпорки?! Як нам, як нашим дітям надалі жити? Онучка і досі плаче, боїться у хаті залишитись, – плаче Людмила Володимирівна Шаповалова, у якої до того ж серйозна хвороба і яка декілька місяців тому пройшла «хімію». А після стихії вчителька багато діб була під крапельницею. До того ж, ця родина сплачує кредит... Так само запитують інші потерпілі громадяни. А що робити самотнім дідусям чи бабусям? Адже стихія не вибирала, чиє майно нищити...
– Поки що ми за власні кошти, під «хрестик» у нашому магазині взяли шиферу, жерсті, гвіздків, рубероїду для ремонту тощо, – каже Руслан Журавель. – Витрат вже десь на понад десять тисяч гривень. А далі що?
А ще казали печоряни, що відчувають: їх забули: «У понеділок після стихії лише вони для виду проїхали, пройшли, щось теж для виду понаписували, навіть не зайшли до хат і господарств, і голови району і райради нічим не цікавились, лише телебачення привезли з собою для піару».
Втім, Василь Василишен, голова Печерської сільської ради, наполягає на зворотному:
– Посадовці районної влади були вже в нашому селі у суботу о 6 ранку, а далі були і голови району, і заступники, а під вечір і заступник голови ОДА, які обходили хати, дивились та підраховували збитки. Того ж дня у нас було засідання районної комісії з надзвичайних ситуацій та комісії сільської ради. Усі працювали з перших днів стихії. Сьогодні ми вже зібрали дані про нанесені збитки та висновки комісії і передали на Вінницю, але звідти поки що відповіді та коштів немає. Люди вимушені самі відновлювати пошкоджені оселі і господарства.
– Які попередні збитки, нанесені стихією?
– Ми підрахували їх по мінімуму – 350 тисяч гривень, і в них входять лише висновки за матеріальні витрати про пошкоджені оселі, наприклад, скільки розбило листів шиферу. Втрачений врожай чи зламані дерева сюди не входять.
– Деякі люди скаржились на те, що їм продавали у сільських магазинах будматеріали за завищеними цінами...
– Дійсно, в одному магазині продавали по 43 гривні, в іншому - по 48 гривень, але ж це приватні магазини приватних підприємців, тому я на них жодного впливу не маю.
За офіційною інформацією Головного управління з питань НС ОДА, всього у Печорі пошкоджено близько 120 житлових будинків (20 будинків - на 80 %, 40 будинків - на 60%, 60 - частково).
Источник: Вінницька обласна щотижнева газета "33 канал" | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "
НА ПЕЧЕРУ НАЛЕТІВ СМЕРЧ. "Мого коня, який пасся, вітром підняло на півтора метра, а у повітрі було видно великий чорний хобот..."
"