«Привіт усім, хто хоча б раз у своєму житті стикався з підлістю і зрадою. Мабуть, таких чимало. Нещодавно і я поповнила ці ряди. Як це не банально звучить, але розчарувалась у близькій подрузі, якій довіряла найпотаємніші секрети і яку більше 10 років називала сестрою.
У нашому класі всі вважали Женю «вертихвісткою». «Лицемірка вона, за красиву «шмотку» маму рідну продасть», - переконували мене однокласниці, але я на те не зважала і ризикнула – перша запропонувала дружбу. З часом ми зблизились, скрізь ходили разом. Ніхто не хотів з нею спілкуватись. А мені було шкода цю дівчину. «Які люди жорстокі і недалекоглядні, - гадала я. – Невже вони не розгледіли, яке у Євгенії добре і чисте серце?» Тепер розумію, що була сліпцем, бо «клюнула» на наївну посмішку і жалісливі розповіді про те, «як важко жити, коли всі тобі заздрять».
З радістю завжди робила за подругу домашні завдання і регулярно виручала її на контрольних. Дати списати своїм – то святе. А скільки разів просила вчителів, щоб «натягнули» Жені гарну оцінку за семестр, бо вона «здібна учениця, але трохи незібрана». Ділилась з нею усім – від обіду, який мама давала у школу, до кофтинок і спідничок з власного гардеробу. Наче особистому щоденнику довіряла їй амурні таємниці.
Сукню, яку одягну на випускний бал, я побачила в одному із глянцевих журналів. Моя тітка працює швачкою, тому без проблем погодилась створити для мене цей шедевр. Я взяла подругу з собою на примірку. «Дуже гарне!» – вигукнула тоді захоплено Євгенія і якось роздратовано прикусила губу. Про свою сукню мені не розповіла. Натомість я ще й повідала їй про майбутню зачіску.
Можете лишень уявити моє здивування, коли під час вручення атестатів я побачила Женю у копії свого наряду (навіть колір майже співпав). Мало того, наші голови прикрашали ідентичні діадеми. «Як це розуміти?!» - запитала у неї. «Ну, чого ти скипіла? Що тут поганого?! Ми з тобою як сестрички-близнючки», - засміялась вона. Цілий вечір я просиділа у кутку танцполу. Мені вже не хотілося ніякого свята, бо настрій був не той. Ще кожен підходив і злорадно казав: «О! У тебе така ж сукня, як у Жені. Плагіат!» Хотілося скрізь землю провалитись. Навіть на спільній фотографії класу мене нема. А коли помітила, що подруга «заливає» до хлопця, у якого я таємно закохана, то від образи розплакалась. Вона ж добре знала про мої почуття і так привселюдно по них топталась. Туш потекла, і я стала схожа на Бабу-Ягу. Оце так бал, до якого з нетерпінням готувалась рік!
Після випускного я чекала пояснень і дзвінка з вибаченнями. Але пройшов тиждень, а від Жені ні слова. Не розумію, чому вона так підло зі мною вчинила. Раніше я чула, що жіночої дружби не існує. Тепер у цьому пересвідчилась…”
Источник: Молодіжна газета Вінничини | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "
"НАЙКРАЩА ПОДРУГА ЗІПСУВАЛА МЕНІ ВИПУСКНИЙ! Такої підлості від людини, якій довіряла найпотаємніше, я не очікувала…"
"