ВУНДЕРКІНДИ ВІННИЧЧИНИ: ХТО ВОНИ? ЗНАЙОМТЕСЬ! У родині Титків їх аж двоє. Двійнята сестра Аня та брат Микола разом набрали 599, 5 бала. А Олександр Власюк - усі 600.

Аня і Микола Титки — підтвердження того, що справжня дружба між братом і сестрою існує. Вони — нерозлийвода від самісінького народження.

Обоє розумники, закінчили цього року улюблену СЗОШ №35 із золотими медалями. А ще стали зірочками на зовнішньому оцінюванні. Анні вдалось набрати чотириста балів з української мови та історії України, а Миколі не вистачило якихось півбала, щоб отримати максимум з математики.

Але він радий за сестричку, яка потрапила у вісімку вінницьких вундеркіндів (подільських інтелектуалів приймав Віктор Ющенко). Олександр Власюк — випускник спеціалізованої СЗОШ №34 з поглибленим вивченням математики і фізики — знаменитість № 1 у нашій області за підсумками ЗНО-2009. Хлопець має одразу три сертифікати з 200 балами у кожному. Його досягнення змогла перевершити лише єдина на всю Україну випускниця з Івано-Франківська, яка набрала аж 800 балів (!), щоправда, із чотирьох предметів.

Для Вінниччини 2008-й став приємною несподіванкою – одразу 8 вундеркіндів виявилось на Поділлі. В одвічній суперечці, хто розумніший - чоловіки чи жінки - нарешті поставлено крапку: перемогла дружба, бо і перших, і других у нас порівну. «Молодіжці» вдалось поспілкуватись з деякими інтелектуалами, які радо погодились розповісти читачам свої неймовірні історії підкорення Олімпу знань. Окремі випадки реально вражають.

«Після того, як не вступив із золотою медаллю… пішов у армію!»

Своїм прикладом вінничанин Володимир Новак вкотре доводить усім скептикам, що істинні знання непідвладні часу. Мрії здійснюються завдяки розуму і цілеспрямованості. «Нісенітниця! Без грошей зараз нікуди», – подумає, мабуть, більшість. А як тоді бути з прикладом Володимира?!

Коли три роки тому Володимир Новак закінчив СЗОШ №12 із золотою медаллю, то твердо вирішив піти по батькових стопах і стати юристом. Ця професія приваблювала його ще з дитинства. Допомагати людям у скрутних ситуаціях – що може бути благороднішим?! Хотів випробувати власні сили в одному з найпрестижніших вузів країни. Та випускнику тоді прямо натякнули, що без кругленької «мзди» шансів стати студентом – нуль. Такої астрономічної суми у родині не було.

- Та навіть якби і була, то не платив би. Це принизлива процедура для ледачих, а я звик досягати мети своїм розумом, – пояснює Вова. – Звичайно, образливо, але не опустив тоді рук. Пішов в армію. Горджусь, що достойно відслужив і переконаний, що через це повинен пройти кожен чоловік. То великий і неоціненний досвід.

До речі, в 11-му класі хлопець з цікавості взяв участь у тоді ще пробному тестуванні. Набрав по 180 балів з двох предметів. Непоганий старт. Але фініш стане ще кращим.

Після армії Володимир цілий рік наполегливо вчився вдома. Самоосвіта і допомога колишніх шкільних вчителів – ось його основний рецепт успіху на цьогорічному ЗНО.

- Хотів би подякувати заступнику директора з навчальних питань СЗОШ №12 Марії Іванівні Мацері, вчителям: з української мови – Надії Іванівні Миколюк, з історії – Лілії Борисівні Матюшковій, батькам і друзям, – наголошує співрозмовник. – Не уявляю перемоги без усіх цих людей.

Володимир Новак отримав максимальні 200 балів з української мови та літератури і з історії України. Хлопець ні на мить не відступає від давньої мрії і знову робить ставки на професію юриста. Ми переконані, що цьогоріч двері не лише до університету, який колись «відфутболив» вундеркінда (себе Вова таким не вважає, але його досягнення підтверджують це почесне звання – авт. ), а й ряду інших титулованих «вишок» гостинно відчиняться для нього. І нехай вже держава платить хлопцю гроші у вигляді підвищеної стипендії, на яку він, як ніхто, заслужив.

«У нас у родині могло бути два вундеркінди, але сестра обігнала мене на півбала!»

Аня і Микола Титки – двійнятка. Сестра з’явилась на світ на п’ять хвилин раніше, але з радістю прислуховується до порад брата. У стосунках вони за рівноправ’я. Обоє закінчили СЗОШ №35, золоті медалісти. Вчились в одному класі, сиділи за однією партою. А от характери у них трохи різняться.

- Коля – людина публічна, він завжди на виду. В школі його навіть обрали президентом, а я, усі кажуть, що скромніша і не люблю бути у центрі уваги, – розповідає Анна Титко. – У мене душа ще з молодших класів тяжіє більш до гуманітарних наук, а братова стихія – точні. Це нас неодноразово виручало – то я йому допоможу твір написати, то він пояснить, як вирішити складну математичну чи фізичну задачу. І перед тестуванням одне одного підтягували.

З-поміж усіх предметів Аня найбільш полюбила історію і географію. Скільки призових місць з них на олімпіадах з цих предметів - важко навіть перерахувати. «Без минулого – нема майбутнього!» – так дівчина пояснює своє захоплення. До тестування з української мови та літератури їх обох готувала класний керівник Тетяна Олександрівна Дем’янчук, а от з історією дівчині допомагали вчителька Вікторія Іванівна Нагорна і директор Тетяна Григорівна Нальотова (Микола здавав математику). Ну, і, звичайно, самостійно наполегливо шліфували свої знання. Як результат – в Анни максимальні 400 балів з двох тестів. А її брату не вистачило лише півбала, щоб отримати 200 з мови.

- Чесно кажучи, навіть і не мріяв про такий високий показник з мови та літератури, бо основний акцент робив все ж таки на свій «коник» – математику, – зізнається Микола Титко. – Сестрі не заздрю, а дуже радий за неї. Вона усе це справедливо заслужила. Горджусь такими кровними зв’язками. На зустріч до Президента супроводжував її.

З майбутніми професіями обоє визначились. Як не дивно, але тендітна і ніжна Аня хоче навчатись у Академії внутрішніх справ України, а її брат, скоріш за все, обере фізмат у Вінниці чи Києві.

- Вона з дитинства завжди відстоює правду і не терпить несправедливості. Відшукає зерно істини навіть у найзаплутанішій справі, – сміється Коля. – Трохи сумно, бо, можливо, доведеться розлучитись, а звикли бути разом, мов нерозлийвода.

Анна і Микола позитивно ставляться до ЗНО і переконані, що тести збільшують шанс вступу для обдарованих дітей. «Не такий страшний вовк, як ним лякають!» – впевнені вони з власного досвіду.

«Україну ніколи не проміняємо!»

Історії Андрія Усачова і Сергія Кашубіна ми вирішили об’єднати в одну, бо вони в дечому схожі. Судіть самі: обоє цьогорічні випускники (Андрій закінчив фізико-математичну гімназію № 17, а Сергій - Вінницький технічний ліцей) і золоті медалісти. Майбутнє планують поєднати з програмуванням, у точних науках почуваються, мов риба у воді. Навіть вступати хочуть до одного київського вузу, щоправда, на різні факультети. Перший набрав максимальні 200 балів з фізики і математики, другий - з української мови та літератури і теж математики.

- Одного бала мені не вистачило з фізики, щоб повторити рекорд Олександра Власюка і підкорити одразу три предмети, – розповідає Сергій Кашубін. – Прикро, бо помилку зробив технічну, мабуть, від хвилювання. Але і 599 з 600 – погодьтесь, непогано. Тести були досить важкими, та якщо готуватись не в останній місяць, а хоча б під час усього навчального року, то реально можна справитись.

Подаровані Віктором Ющенком ексклюзивні годинники хлопці не носять. Сергію ремінець завеликий, а Андрій взагалі не полюбляє будь-які атрибути на руках. Хоча обоє зізнаються, що отримати такий презент від глави держави було приємно і ті спогади залишаться до кінця життя.

Окрім науки, вони мають й інше хобі. Андрій грає на гітарі у власній групі, яку створив з однокласниками, а Сергій іноді пише чудові вірші. Талант – як діамант: проявляється у різних гранях.

Ми поцікавились, чи мають пропозиції від закордонних вузів, бо український мозок цінується у всьому світі.

- Україну ми ніколи не проміняємо! – запевнили нас подільські вундеркінди. – Це благодатна земля, тут усе настільки рідне і близьке серцю.

Сподіваємось, що Батьківщина гідно оцінить патріотизм своїх юних синів і їм ніколи не доведеться змінювати чи шкодувати про свій вибір.

«600 балів не стали для мене сюрпризом, бо я йшов до цього 11 років!»

Найважче було взяти інтерв’ю у найбільшої знаменитості з цьогорічного ЗНО у Вінницькій області Олександра Власюка. Хлопець побив усі рекорди, бо набрав по 200 балів одразу з трьох предметів (!) Щоденний графік Саші розписаний мало не по хвилинах: випуск, подача документів, вступ… Та й пішов на контакт він неохоче, мовляв, чого ви всі таку сенсацію з моїх результатів зробили, я тут нічого особливого не помічаю. Так, інколи скромність ще більше прикрашає і без того талановиту людину.

- 600 балів не стали для мене сюрпризом, бо я до цього наполегливо йшов 11 років, – зізнається рекордсмен тестування. – Щоправда, з мовою не дуже товаришую, тому готував себе до дещо скромнішої оцінки.

Вчителі і колишні однокласники із спеціалізованої СЗОШ №34 з поглибленим вивченням математики і фізики в один голос заявляють, що ні на мить не сумнівались: їхній Сашко – найкращий і найрозумніший. Останні два роки підряд він займав третє місце на Всеукраїнській олімпіаді з математики. Його вже тоді запрошували на співбесіду до престижних вузів. До речі, школу закінчив із золотою медаллю.

- Хочу вступити на механіко-математичний факультет у Київському національному університеті ім. Т. Шевченка, – продовжує Олександр Власюк. – Сподіваюсь, мої бали стануть у пригоді.

Він досить прохолодно і скептично ставиться до зовнішнього оцінювання. Каже, що корупцію повністю воно не в силі здолати і, на жаль, не завжди високий бал у сертифікаті – це свідчення геніальності. Хтось перехвилювався, а комусь пощастило і вгадав правильну відповідь. Хоча у його випадку допомогла титанічна праця і самовдосконалення (практично самостійно готувався до ЗНО). Годинника від Президента, як і деякі інші подільські розумники, не носить.

- У мене вже є свій, до якого я більше звик, – пояснює сміючись. – А цей нехай лежить у коробочці, щоб нащадкам показати.

Героєм чи вундеркіндом себе не вважає. Про особисте життя говорити відмовився, але згодом таки натякнув, що воно є. Як бачите, перед коханням усі рівні – і відмінники, і двійочники.

Источник: Молодіжна газета Вінничини | Прочитать на источнике