З розумінням ставлюся до того, що в умовах демократії можна вільно висловлювати власну точку зору на речі, які тебе найбільше хвилюють, або заявити про свою позицію з приводу того, що відбувається.
Отож, яким було моє здивування, коли я прочитала надрукований у газеті «33-й канал» лист своїх земляків, дітей героя війни, про те, що портрет їхнього батька, який довгий час висів у клубі, де зазвичай для молоді влаштовувалася дискотека, мною був викинутий геть. Хоч насправді це не відповідає дійсності.
Я працюю бібліотекарем в с.Селевінці Немирівського району всього півтора року і ні за яких обставин собі цього ніколи б не дозволила. Як громадянка я глибоко шаную пам’ять нашого земляка Героя Радянського Союзу І.Борисюка. Навчаючись у школі, ми вивчали його життєвий шлях, і як бібліотекар буду робити все, щоб про його подвиг знала і пам’ятала сучасна молодь.
Знаходячись у місці масового скупчення людей, портрет за цей тривалий час набув вигляду, який, м’яко кажучи, не дуже личить герою. Керуючись благородними мотивами, я вирішила реставрувати портрет, забравши його із актового залу в бібліотеку, щоб потім розмістити його у більш безпечному місці, де люди змогли б віддавати шану нашому герою. Це можуть підтвердити жителі с. Селевінці Володимир Коваль та Інна Гнасько, студентка коледжу. Сьогодні портрет знаходиться там, де йому і личить бути. Вважаю, що звинувачення, висунуті проти мене, є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності.
Дивує, що пишуть солідні люди, а в листі стільки злості та неправди. До речі, нащадкам героя не завадило б і самим знати, де саме висить портрет батька.
Внаслідок тієї публікації мені як людині та посадовій особі заподіяно моральну шкоду. Чекаю від авторів публікації вибачення через газету. Якщо цього не буде, тоді я вимушена буду звернутися до суду по захист честі та гідності мене і моєї сім’ї.
Источник: Вінницька обласна щотижнева газета "33 канал" | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "
ПОРТРЕТ НЕ МОЖНА ЗНЯТИ ТАМ, ДЕ ВІН НІКОЛИ НЕ ВИСІВ
"