БРАТ ПРОДАВ ХАТУ, А СЕСТРА ВИМАГАЄ ЇЇ ПОВЕРНУТИ
«В аварійному стані знаходиться хатина по вул. Жовтневій, 81 в Оратові, де ніхто не проживає. Ми з мамою зліпили її з болотечка. Просимо всіх добрих людей – віддайте її нам! Нікому вона не потрібна, заростає бур’янами, а нам вона дорога як пам’ять про батька, що загинув на війні у Польщі». Ганна Гордіївна Гаврищук, авторка листа, два роки пише подібні скарги у всі інстанції. Живе сама у добротному цегляному домі на цій же вул. Жовтневій.
– Віддайте, подаруйте нам з братом і сестрою нашу батьківщину безкоштовно, ми там посадимо вишні, квіти. Може, хоч газета допоможе, – просила Ганна Гаврищук.
– У 1986 році брат Ганни Гордіївни продав цю хатину райвідділу культури за 3500 рублів, – пояснив Ігор Барський, селищний голова Оратова. – Вона на балансі держустанови, там жили працівники культури. Останній жилець у 2007-му одружився і переїхав. Ну, подумайте, хіба селищна рада має право віддати чи подарувати те, що належить державі? Прокуратура відразу кримінальну справу відкриє!
Так, тимчасово будиночок не використовується, але є люди, які потребують даху над головою, можуть вкласти копійку і жити. А, може, відкриємо там студію гончарного мистецтва. Відремонтуємо, і хай діти вчаться!
У сусідів, що живуть поряд, свої види на хатинку. Вони стверджують, що її подвір’я – це єдиний проїзд на їхні городи. Люди просять офіційно продати будівлю їм, щоб трактор міг заїхати і виорати землю на городах. Як пообіцяв Ігор Барський, подальшу долю хатинки вирішить сесія селищної ради.
ПЕНСІОНЕР СКАРГИ НЕ ПИСАВ
Глибокою образою дихав кожний рядок листа з с. Медівки Оратівського району, написаний російською мовою. «Караси в сметане, а гривни в кармане. Педагог Степа стал рыбоводом, и караси, коропцы, толстолобики помогли ему разбогатеть. Приезжают клиенты, кому надо рыбки на свадьбу, именины, похороны – никому не отказывает. Так родилась в селе мафия. У нас живут пенсионеры, больные люди, может, купил бы кто килограмм на уху, так нет.
А медивского карася можна скушать в кафе на ст. Липовец, там рынок сбыта.
Вот вам свежий пример. 17 мая приехали дети и внуки к семье Зарицких, они живут на берегу ставка. Сын с женой на лодке плавал, показывал детям лебедей с лебедятами, то Степа устроил им скандал чуть не на все село! Просим вас через газету повлиять на этот беспредел, а то скоро людям купаться будет негде. Пенсионер Алексей Паринов».
– Ні, це неправда, – запротестували жінки з Медівки. – Ставничий Стьопа дозволяє купатись у ставку, ловити рибу вудками, влаштовувати маївки, різні свята. Такого не було, щоб він даремно до людей чіплявся.
– Якби Куцак займався аферами, то голова КСП «Маяк» Петро Тереньович Сплодитель відразу б його звільнив, а не тримав би 7 років рибоводом, - підтримав сільський голова Віталій Коломієць. – У ставку Сухомлин Куцак не дозволяє плавати човнами, ставити сітки, путанки, а ніяких інших заборон немає.
Але найбільшим сюрпризом для нашого кореспондента стало те, що пенсіонер Паринов категорично відмовився від авторства злополучного листа.
– Посмотрите, почерк и близко не мой, русские слова перемешаны с украинскими, а я знаю только русский, – переконував Олексій Паринов. – Боже упаси, чтобы я на Степана поклеп наводил! Догадываюсь, кто это написал. Но знайте, что большинство медивчан уважает ставничего.
Система збуту риби, за словами Степана Куцака, налагоджена давно.
– Буває, дзвонять серед ночі – бабуся померла, треба риби на поминки. Я її не продаю від себе, пишу рибу в зарплату, а потім цю суму відраховують, Сплодитель дав мені таке право, – розповів Степан Миколайович. – Всю решту вилову офіційно продаємо через магазин.
На березі ставка привільно розкинувся «Гай пам’яті», посаджений випускниками с. Медівки у 2009 році. Начебто добра справа, але з місцевою владою зовсім не погоджена.
– Незрозуміло, чому цей гай розпланований так анархічно, що немає підходу до берега ставка, – дивувався Анатолій Опалюк, голова Оратівської райради. – Відсутнє відповідне рішення сільради, не відведена земля, немає дороги, пожежних розривів... Порядок на ставку Сухомлин треба наводити.
Источник: Вінницька обласна щотижнева газета "33 канал" | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "
ПЕРЕВІРИТИ ЛИСТИ З ОРАТІВЩИНИ, в яких люди скаржились на утиски їхніх законних прав та інтересів, з'ясувати реальний стан справ на місцях - з таким завданням відправився в дорогу наш кореспондент
"