Підвищувати вартість газу треба зараз і на 50%

Ситуація на українському газовому ринку стає все критичнішою. НАК “Нафтогаз України” фактично перебуває на межі банкрутства, уряд не має грошей на закупівлю росій­ського газу на зимовий період, газопостачальники вже заговорили про підвищення ціни на газ для споживачів. Про те, що призвело до такої ситуації на газовому ринку та шляхи її розв’язання – в інтерв’ю з Володимиром Саприкіним.
– Пане Володимире, минулого тижня ви сказали, що в українського уряду є лише два тижні на перегляд газових угод. Чому?
– Тому що в газових угодах, укладених 19 січня цього року, зазначено, що їх можуть переглянути протягом півроку. Тож, якщо ми цього не зробимо зараз, змушені будемо жити з цими угодами далі.
– Які саме пункти варто переглянути?
– Передусім в угодах між Росією й Україною зафіксовано формулу “бери або плати”. Тобто наша держава повинна вибрати весь обсяг газу, інакше до неї можуть застосувати штраф­ні санкції. Прем’єр Росії Владі­мір Путін сказав, що наразі РФ не застосовуватиме ці санкції до України. Але це зовсім не означає, що такого не станеться в майбутньому. Тим паче, по­дібна ситуація була з Білоруссю. Через те, домовленості між РФ і Білоруссю щодо ціни на газ не були закріплені в документах, нині Москва ви­ма­гає від Мінська сплатити їй за блакитне паливо кілька додаткових сотень мільйонів доларів.
Друге – Україна погодилася на найвищу базову ціну на газ – 460 доларів. Вища вар­тість узимку, коли укладали цю угоду, була лише в Німеч­чини. Інші держави, в тому числі й розташовані від Росії да­лі, ніж Німеччина, отримували блакитне паливо за нижчою ціною.
Третє – ставка транзиту. Во­на в нас найнижча в Європі, що теж дуже невигідно Україні.
Також у зобов’язаннях “Газ­прому” немає симетричного обов’язку контракту “качай або плати”.
Четверте. “Газпром” раніше робив знижки для закачування палива в українські газосховища, які необхідні для успішного проходження зимового пері­оду. Тепер він цього не робить.
Загалом умови українсько-російських газових контрактів дуже жорсткі, їх спрямовано проти України.
– Чому наша держава під­писала такі невигідні угоди, якщо маємо чим поторгуватися з Росією – у нас є газотранс­порт­­на система та газосховища, які необхідні і РФ, і Європі?
– Це риторичне запитання. Воно не до мене, а до тих, хто підписує такі документи.
– Нещодавно Президент сказав, що ситуація в “Нафтогазі” близька до катастрофи. На­томість уряд переконує, що все не так катастрофічно. Хто ж правий?
– Як завжди, істина десь посередині. Ситуація в НАК “Наф­тогаз України” справді погана. Але банкрутом вона не буде. Якби це була приватна компанія, то вона вже давно збанкрутувала б, але оскільки “Нафтогаз” належить державі, то роз­ори­тися йому ніхто не дасть.
Проте “Нафтогаз” залишається найбільшим споживачем держбюджету. У всьому світі такі компанії роблять великі відрахування у державну скарбни­цю, а наш замість того, щоб заробляти кошти, сам потребує дотацій, оскільки в Україні надто низькі ціни на газ для споживачів. НАК “Нафтогаз України”, Нацкомісія з регулювання електроенергетики та Мінпаливенерго планують підвищити вартість газу для населення “до економічно обумовленого рівня” з 1 січня 2010 року. Але підвищувати ці­ни в січні буде пізно. Збільшувати вартість газу треба зараз і на 50%, а Кабмін повинен збіль­­шити субсидії для малозабезпечених.
Розмовляв Володимир Хрущак

Источник: ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА | Прочитать на источнике