Наш плюс – багато забиваємо, мінус – багато пропускаємо

Луцька “Волинь” першою з-по­між команд першої ліги розпочала підготовку до наступного сезону. Підопічні Віталія Кварцяного вже вирушили в Крим.
За інформацією офіційного сайту “Волині”, кримський збір стане ключовим для луцького клубу у плані формування складу. Разом із “Волинню” до Ялти вже прибуло кілька потенційних новачків із Балкан, Бразилії та з українських клубів. Окрім того, своїм ходом до Криму на оглядини у “Волинь” приїдуть іще десятеро футболістів. Щодо втрат команди Віталія Кварцяного, то їх практично немає. Декілька молодих гравців не змогло поїхати на збір лише через травми.
Віталій Кварцяний поділив­ся з “Газетою” своїми вражен­нями від сезону та планами.
– Як оціните сезон для своєї команди?
– Перед “Волинню” поставлено завдання увійти до “п’я­тірки” найкращих команд. Нам це вдалося. Хлопці підросли, в нашій команді грає найкращий бомбардир ліги. Загалом колектив хороший, перспективний. Могли б заробити і більше очок, але ми часто свідомо йшли на ризик. Здійснювали впродовж матчу по п’ять за­мін – максимально дозволену кіль­кість, залучали в основу молодь. Наш плюс – багато забиваємо, мінус – багато пропускаємо. Проте нашою ціллю є готувати молодь. Упев­нений, ми – на правильному шляху.
– Які плани на наступний сезон? Коли врешті “Волинь” розпочне боротьбу за путівку в еліту?
– Дуже складно робити ставку на молодь і досягати результату. Подивіться, ваша непогана команда ФК “Львів” не втрималася в еліті, в “Харкові” теж щось не спрацювало, хоча в цьому місті хороші економічні умови. Ми продумано підходимо до питання повернення в Прем’єр-лігу. Маємо нестандартні ідеї, сер­йозні плани.
– Можете розповісти про цей “серйозний план” докладніше?
– Хочу підсилити команду, запросити більше досвідчених виконавців. Молодь повинна на когось рівнятися. Потрібно “зіграти” склад, краще відпрацювати захисні дії, навчити гравців командної швидкості. Це тактичні задумки, а про стратегічні мені не хотілося б говорити.
– Стратегічні плани тримаєте в секреті?
– Так… Зараз передчасно про це говорити. Усе залежить від того, кого ми “підпишемо” влітку, небагато досвідчених футболістів хоче їхати в Луцьк, усі хочуть грати в Прем’єр-лізі. Нам потрібно реально оціню­вати свої можливості.
– Переходячи з першої ліги у вищу, команди надовго в еліті не затримуються. Це свідчить про суттєву різницю цих двох дивізіонів?
– Різниця в бюджетах клу­бів.
– Тобто бюджету для перемоги в першій лізі не достатньо, аби втриматися “на плаву” в Прем’єр-лізі?
– Так. Подивіться, “Львів” непогано виступав у Прем’єр-лізі, але щось не спрацювало. Думаю, мова не лише про гру, а про навколофутбольні речі. Йдеться про кваліфікацію працівників клубу, які володіють хорошими зв’язками для ведення футбольного господарства. Клуб не повинен мати проблем зі стадіоном, організацією домашніх матчів. “Львів” і “Харків” мали саме проблеми з домашніми аренами, прово­ди­ли поєдинки за межами свого міста, а це дуже важливо. Вони ж через це не дорахувалися кількох очок. Ми ґрунтовно підходимо до питання повернення в Прем’єр-лігу, вийшовши в елітний дивізіон, не хочемо боротися за виживання, а тішити вболівальників яскравою грою. А для цього потрібно багато зробити.
– А ви не сумуєте за Пре­м’єр-лігою?
– Сумую не лише я, а й усі волинські вболівальники. В першій лізі наша команда – один із лідерів за відвідува­ніс­тю домашніх двобоїв. А наші глядачі люблять ходити на серйозні матчі. Впевнений, 4-6 тисяч глядачів для нас не показник, у вищій лізі на кожну нашу гру приходило б щонайменше 6-8 тисяч.
– Коли “Волинь” “вилетіла” з вищої ліги, ви вже тоді знали, що в еліту повернетеся нескоро?
– Так, я знав, що ми нешвид­ко повернемося. Тоді політична ситуація була така, що футбол для нас відійшов на другий план. у нас було завдання грати й тішити вболівальників. Ми з ним даємо раду.
– Від команд із Прем’єр-ліги не отримували пропозицій про працевлаштування?
– Усі знають, що не планую переїздити з Луцька. Хіба, не дай Бог, форс-мажор станеться. Тренер повинен бути готовим до втрати роботи в будь-який момент.
– Віталію Володимировичу, представники тренерського цеху, як правило, надовго не затримуються на одному місці. Звідки у вас така любов до Луцька?
– Навіть не знаю. Все своє життя прожив з однією дружиною, ми разом понад 30 років. Хтось таки мусить на Волині воювати з різними, так би мовити, течіями. Не хочу, щоб і далі в нашому місті футбольне життя нагадувало байку про лебедя, рака і щуку. Говорю про президента “Волині” та місцеву владу. Луцьк мав би брати приклад із Донецька, Харкова, де влада чим може допомагає своїм командам. Насправді були пропозиції від команд Прем’єр-ліги. Але навіщо про них розповідати? Коли настане час і я залишатиму футбол, тоді обов’язково про них розкажу, а тепер у цьому немає сенсу.
– Як оціните зміни в україн­ському футболі після створення Прем’єр-ліги?
– Прогрес у тому, що було створено Прем’єр-лігу. Це потрібно було зробити давно. Зараз критикують виконувача обов’язків голови цієї організації Данілова. Достеменно не знаю ситуації, але мені видається, як часто в нас буває, критикують людину, яка тягне на собі повний віз. Усі хочуть незаангажованого керівника, але призначте Петренка – він може симпатизувати “Динамо”, а візьмете Іваненка – він уболіватиме за “Шахтар”. Але все-таки Прем’єр-лігою мусить керувати український фахівець, іноземцеві складно збагнути наш менталітет, приклад швейцарця Курта красномовно це підтверджує.
– Дебютанти наступної Прем’єр-ліги – “Оболонь” і “Закарпаття” – вам добре відомі. Як гадаєте, вони в еліті надовго?
– Усе залежить від того, як вони вирішать організаційні питання. А те, що ці команди вміють грати натхненно і здатні забрати очки в лідерів, не сумніваюся. В них є футболісти, які вміють грати. Щоправда, йдеть­­ся про першу лігу. Футбол змінився, він став швидшим, на прийняття рішення залиша­ється дедалі менше часу. В Прем’єр-лізі впроваджують більше тактичних схем, аніж у нас, у першому дивізіоні. Шанси закріпитися в еліті “Оболонь” і “Закарпаття” мають, але багато залежить від уміння керівництва клубу вирішувати організаційні питання. Якщо позафутбольні моменти не заважатимуть команді налаштовуватися на гру, то все буде гаразд. Не все залежить від футболістів. Вони можуть вигравати, однак без хороших премі­аль­них довго це не триватиме. Нехай із маленькою зарплатою, але преміальні повинні бути високими.

Источник: ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА | Прочитать на источнике