У ПОМИНАЛЬНИЙ ДЕНЬ ДУШІ ПОМЕРЛИХ ЗЛІТАЮТЬСЯ ДО СВОЇХ МОГИЛ

В обласному центрі в неділю, сьомого червня, більше десяти тисяч городян відвідали кладовище на П’ятничанах, аби вшанувати пам’ять своїх родичів та близьких. Традиційно ці маршрути на Трійцю були безкоштовними, і від площі Гагаріна до кладовища курсувала понад сотня мікроавтобусів.

Черги на посадку в безкоштовні автобуси були організованими, без штовханини та лайки. Цього року на кладовищах лише кожен десятий за давньою традицією піднімав поминальну чарку… Торік бажаючих випити «за упокій» було набагато більше. Але обласне духовенство проти поминальних обідів на могилах. Це не по-християнськи.

В багатьох населених пунктах Вінниччини вшанування пам’яті померлих родичів має дещо інший формат. На 11-12 годину ранку на цвинтарі усіх збирає поминальний дзвін, місцевий батюшка читає молитву «по усопшим», а кожна господарка несе в кошику обов’язковий набір продуктів, якими пригощають присутніх.

Обов’язковим атрибутом такого відзначення як у місті, так і в селі є аїр. Ним люди обсипають могили. Адже зілля – символ смерті і відродження; магічного впливу на почуття, вчинки людини, її долю. Це надійний оберіг від нечисті.

Пам’ять про померлих родичів - це не лише наша повага до свого родинного дерева. Це ознака нашої духовності, рівня культури в суспільстві. Прибрані кладовища, окультурені, доглянуті могилки - вже те найбільше, що ми можемо зробити для найдорожчих нам людей.

Кажуть, що душі померлих злітаються у цей день до своїх могил. Якщо це так, то, аби нам не було перед ними соромно, не забуваймо, що всі ми не вічні.

Пом’янути померлих - це святе.

Источник: Вінницька обласна щотижнева газета "33 канал" | Прочитать на источнике