Хіба є бiльше горе для батькiв, нiж хоронити рiдну єдину дитину? 22 травня квітувала весна, буяли квiти, а тато з мамою i багато гайсинчан навiк прощались з 19-рiчною Юлею Корчовою. Як, чому вона пiшла з життя? Це запитання мучило всiх, хто знав вродливу, талановиту дiвчину. «Хтось її занапастив...» — перемовлялись мiж собою люди.
- Юля вчилась у полiтехнiчному унiверситетi, жила в студентському гуртожитку. Все, за що бралась, у неї виходило. Добре вчилась, закiнчила школу iз золотою медаллю, любила малювати, грати на фортепiано, спiвала, читала масу книжок, прямо ковтала їх. Спiшила жити, — схиливши голову, тихо розповiдала мама Людмила Петрiвна. — Вступила у полiтех у 2007-му, але покинула вчитись. У 2008-му сама здала тестування i вдруге вступила в полiтех на iнший факультет, обрала комп'ютери. Казала, що професiя чудова, але сам процес навчання, Болонська система їй не подобаються. Може, себе ще не знайшла, бо не могла зупинитись на чомусь конкретному...
Перевелась на заочний, ми вже знайшли для неї квартиру. 17 травня Юлечка приїхала в Гайсин, весь наступний день не виходила з дому, слухала музику. А 19-го раптом рiзко поїхала у Вiнницю. Я повертаюсь з двору, вона менi назустрiч: «Мамо, я пiшла!» — i побiгла, зникла вмить. На зупинцi її не було, може, машина якась забрала? Залишила вдома всi документи, мобiльник...
А далi, очевидно, подiї розвивались швидко. Iз мiлiцейського зведення: «19 травня о 17 год. 38 хв. на тел. 102 повiдомили, що в глибинi лiсового масиву «Лiсопарк» виявлений труп дiвчини, 1990 року народження, студентки ВНТУ, яка покiнчила життя самогубством через повiшання. Тiло направлене на судмедекспертизу».
Шокувала смерть Юлi i колектив ВНТУ — як студентiв, так i викладачiв. Особливо тих дiвчаток, що жили з нею в однiй кiмнатi i їздили на похорон у Гайсин. Адже вони знали, що переведення iз стацiонару на заочний Юля сприйняла нормально, казала, що хоче здобувати ще одну освiту, журналiстську, — недарма ж вона любила писати, майже щовечора вiдкривала свiй щоденник.
- Ми все докладно проаналiзували, навiть психолога залучали. Може, дiвчина не ходила на заняття, може, вчилась не дуже добре, але депресiї одногрупники у неї не помiчали, - подiлився думками Микола Очкуров, заступник декана з виховної роботи iнституту комп'ютерних технологiй ВНТУ. — Незрозумiло, чому вона це зробила... З'явилась пiдозра — чи їй, часом, не «допомогли»? Чому Юля серед бiлого дня опинилась за 4 км вiд мiста, в лiсi?
Дiйсно, запитань багато, а вiдповiдей мало. Таємницю Юля взяла з собою. Крапку в цiй справi слiдчi не поставили, остаточного висновку немає. Тiльки для нещасних батькiв зрозуміло, що найбiльше горе, найстрашнiша трагедiя в їхньому життi вже сталась.
Дiти, дiти, якби ви знали i вiдчували бiль батькiвського серця! Може, когось iз вас це i зупинило б перед останнiм, незворотним кроком?..
Источник: Вінницька обласна щотижнева газета "33 канал" | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "
ТАЄМНИЦЮ ЮЛЯ ВЗЯЛА З СОБОЮ. Чи покінчила життя самогубством студентка політеху?..
"