Кажуть, що кохання з першого погляду існує. Про це вам скаже будь-хто, хоча половина із тих «будь-хто» чомусь з ним не зустрічалась віч-на-віч навіть один раз. Але все одно всі, як один, будуть переконувати у його існуванні.
Ця історія розпочалася ще 15 років тому. Тоді ніхто не вважав її серйозною – швидше, як привід для різноманітних жартів та глузувань з нашого героя. А тепер... Ні, не буду забігати наперед, краще розповім історію спочатку.
...Перше вересня 19... року видалося просто жахливим: надворі була справжнісінька осіння злива, від якої не рятувала навіть парасолька; вітер нещадно жбурляв великими холодними краплями по дахах будинків, які аж стугоніли від такого натиску, в обличчя ранніх перехожих; по небу із калейдоскопічною швидкістю неслися важкі сірувато-сиві хмари. Саме такого «погожого» ранку Ромчик збирався до школи. Збирався з якимсь невідомим острахом і трепетом, який дивно стискав шлунок.
Сьогодні він йшов у перший клас. Як сказав його батько вчора: «Ти ступаєш на нову стежину у житті! Дивись, не підведи! Сподіваємось на тебе, як на сто пар коней!» А потім чомусь тихо посміхнувся.
Школа буквально зачарувала малого хлопця, для якого усе здавалося цікавим і незвичайним. На першій шкільній лінійці він побачив багато непосидючих хлопчиків і дівчаток з великими бантами. Потім виявиться, що частина з них міцно увійде в його життя на найближчі десять років, бо саме вони стануть його однокласниками. А ще він побачив високу красиву дівчину, дуже схожу на старшу сестру, тільки ця мала руде волосся. На ній було червоне плаття із велетенськими квітками, яке дуже вразило малого... А ще погляд – якась чудернацька суміш вчорашньої наївності та теперішньої серйозності, яка їй геть не пасувала...
Після лінійки було перше знайомство з класною кімнатою, шкільними товаришами та вчителькою. Ромчик разом із мамою і татом, які йшли обіруч, знайшли потрібний клас. Прочинивши двері, хлопець ледь не впав від несподіванки – у класі біля учительського столу стояла та сама рудоволоска.
Немов у тумані, Ромчик слухав голос, який лагідно сповістив, що його власницю звати Валентина Павлівна. Вона звернулась і до учнів, і до їхніх батьків з проханням відповідально ставитися до навчання, зробити допоміжні таблиці та придбати зошити у косу лінію.
Так закрутилося-завертілося шкільне життя хлопця, який щоранку йшов до школи, немов на свято. Відразу після занять робив усі уроки, ще звечора складав портфель, вставав без будильника і маминих нагадувань, снідав, не вередуючи, і, тепло вдягнувшись, сам йшов до школи. А там намагався у всьому бути першим: у навчанні, в іграх та у допомозі їй – тендітній 22-річній дівчині, вчорашній випускниці педагогічного інституту.
...Якось взимку Ромчик раніше повернувся з уроку англійської і у класі почув голоси. Хтось сварився. Чоловік казав щось про стосунки, які зайшли у глухий кут, про важкість і неможливість таких стосунків. Жінка тихо схлипувала і мовчала. Нарешті чоловічий голос гаркнув, що це кінець і його власник вийшов з класу, гримнувши дверима, ледь не наступив на Ромчика, який увесь цей час стояв біля дверей і прислухався.
Кров шуганула малому в обличчя. Він буквально палав люттю до того чоловіка, який щойно вийшов. Хлопець різко забіг до класу і побачив Валентину Павлівну, обличчя якої аж запухло від нескінченних сліз. Ромчик тихо підійшов до неї, взяв її руку і сказав: «Нехай іде, як він такий! Він вас не любить, зате я люблю дуже сильно! Не плачте! Коли я виросту, я обов'язково з вами одружусь! Обіцяю! Ви мені вірите?!»
Вчителька поволі втерла сльози, лагідно глянула на малого і сказала: «Так, Ромчику, я тобі вірю!» Вона раптом повеселішала і посміхнулась.
...Відтоді минуло 15 років: за цей час Ромчик встиг закінчити школу із срібною медаллю, знайти високооплачувану роботу та вступити до університету на заочне відділення. А зовсім недавно Роман та Валентина зіграли гучне весілля, яке ще довго пам'ятатимуть ті, хто на ньому був. Адже не щодня побачиш, як перша вчителька виходить заміж за свого учня.
P.S. Буквально зо два тижні тому я дізнався, що Валя та Рома чекають первістка. Ось таке воно, шкільне кохання з першого погляду!
Источник: Молодіжна газета Вінничини | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "
"ЯК ВИРОСТУ, ОБОВ'ЯЗКОВО З ВАМИ ОДРУЖУСЬ!" - пообіцяв Рома своїй першій вчительці
"