"ДРУЖИТИМЕМО З ЛИПЕЦЬКОМ І БЄЛГОРОДОМ", - вирішили члени обласного товариства "Україна-Росія"

– Сьогодні ми розпочинаємо свою діяльність практично з нуля! – наголосив Іван Бондарчук, голова товариства, на звітно-виборних зборах 22 травня. – Працювати доведеться напружено і ефективно.

Про товариство, його мету і завдання знають поки що мало подолян. Це не політична, а громадська організація, до неї входять представники різних політичних партій. Її головне завдання – нормалізація стосунків з Росією в економічній, політичній і духовній сферах.

– Те, що маємо сьогодні, інакше як пародією на стосунки між стратегічними партнерами не назвеш. Згадаймо лише конфлікт на Кавказі, газову війну та ін. Розрив зв’язків, які в окремих випадках мають історію, що обчислюється століттями, зашкодить не лише окремим підприємствам або галузям, а й економікам обох країн, – сказав Іван Бондарчук. – У радянські часи за обсягами валового внутрішнього доходу Україна і Росія входили у десятку провідних країн світу, вдумайтесь, в десятку, а сьогодні у так звану “Велику сімку” входить лише Росія, і то завдяки своїм масштабам і сировинній базі. Хто тепер чув про Україну в економіці? Ми втрачаємо не лише сьогодні, а й перспективу, бо внаслідок послаблення науково-технічних зв’язків залишаємось осторонь високих технологій, якими пишалися в минулому, і стаємо неконкурентоздатними у сьогоднішньому глобалізованому світі. Втрачаємо традиційні ринки збуту для продукції вінницьких агропідприємств, які тут же заповнюються неякісною продукцією. Відвоювати їх буде надскладно.

Іван Миколайович навів красномовні приклади: у Москві відбулась зустріч редакторів російськомовних газет з 86-ти країн світу. Російська мова – одна з офіційних мов ООН, де йому доводилось виступати як представникові українського парламенту. В ізраїльський кнесет внесений законопроект про надання російській мові статусу офіційної, бо кожен п’ятий ізраїльтянин – виходець з колишнього СРСР. 14 млн. етнічних росіян живуть на території України, кожна 4-та сім’я змішана. 4 млн. українців сьогодні на заробітках у Росії.

– Ми скажемо нашим дітям і онукам, що у складний час вітчизняної історії, коли ставились під сумнів успадковані нами віковічні цінності, і серед них дружба з російським народом, чітко заявили свою позицію, бо Єльцин, Путін, Медвєдєв приходять і відходять, а дружба з російським народом – вічна, – переконував Іван Бондарчук. – Ми не зможемо вирватись з обіймів нашої багатовікової спільної історії з Росією, не розірвавши свого серця. То ж чи варто його рвати?

Віктор Петров, голова обласної організації КПУ, зауважив, що ніхто не заперечує проти європейської інтеграції України, але при цьому не слід забувати про спільне слов’янське коріння України з Росією і Білоруссю.

Петро Кузнєцов, керівник спілки підприємців і промисловців Вінниччини, наголосив, що він добре знає російський промисловий потенціал. Це, насамперед, ринки збуту для української продукції. На Заході нас не чекають, а якщо і прорвемося туди, то забезпечити європейську якість нам буде непросто. Експортний потенціал України повинен розвиватись у бік Росії, це велика територія, і нерозумно шукати щось далеко і не використовувати те, що поряд. Вже є спільні російсько-українські ідеї, розробки, які сприймаються краще, ніж, наприклад, китайські.

Неоднозначно сприйняли виступ Івана Бондарчука присутні. Зокрема, вінничанин Леонід запитав з підтекстом:

– Чи є подібні товариства в Росії, чи не нав’язуємось ми з своєю дружбою?

На що Бондарчук відповів:

– Розумні люди в Росії зацікавлені у нормальних взаємостосунках, і потрібно, щоб з нами рахувались: ми дві незалежні держави і стосунки будуємо, як рівноправні партнери.

Головою обласного товариства знову було обрано Івана Бондарчука. Члени товариства визначили ряд пріоритетних завдань, серед них – ініціювати відновлення зв’язків з Липецькою областю, встановити побратимське спілкування з Бєлгородською областю РФ. Членство у товаристві “Україна-Росія” може бути індивідуальним і колективним.

Більш докладні довідки можна отримати за тел. 61-13-78.

Источник: Вінницька обласна щотижнева газета "33 канал" | Прочитать на источнике