У Вінниці він теж свій! Адже дружина Ельжбета походить від графського роду Грохольських, які до революції володіли маєтками у Стрижавці та теперішніх П’ятничанах.
Мало того, саме у стрижавському маєтку народився тесть режисера - граф Станіслав Грохольський і одна з його доньок вийшла заміж за майбутнього кіногенія Кшиштофа Зануссі - поляка з італійським прізвищем.
До речі, перед його зустріччю з вінницькою пресою саме про можливий зв’язок його прізвища із відомою маркою побутової техніки кіночиновники просили не запитувати... Кажуть, маестро дуже не любить говорити на цю тему. А ще виявилось, що пан Зануссі терпіти не може горілки... І приїхав до Вінниці на Дні польського кіно не з пустими руками, а 6-ма фільмами. Відомий гість вже встиг сходити до вінницького костьолу на Соборній...
- Пане Зануссі, серед спонсорів показу ваших фільмів немирівська горілка... А Ви вживаєте українські міцні напої?
- Я не знаю, чому тут не присутні представники бренду «Nemiroff», але я особисто горілку не п’ю!
- Це правда, що Ви приїхали до Вінниці, аби відвідати парк родичів своєї дружини на П’ятничанах?
- Ця історія вже триває 400 років, як пани Грохольські пов’язали свою долю із містом над Бугом та Стрижавкою. Тому я вже 5-й раз у вашому місті та завжди із особливим теплом, ностальгією і спогадами ставлюсь до Вінниці. Бо тут, на П’ятничанах, народився мій тесть! Але щодо парку, то моя дружина як пряма спадкоємиця графів Грохольських в жодному разі не претендує на повернення цієї приватної власності собі...
Тому я стовідсотково вирішив їхати зі своїми фільмами до Вінниці, а на Харків уже не вистачить часу.
- Сьогодні Ви гість Вінниці, а до Вас у гості в Польщу можна приїхати?
- О, так! Мій дім завжди відкритий для візитерів зі всіх країн світу, особливо багато у ньому студентів - цілі натовпи. Приїздіть - і нічліг та сніданок ми вам гарантуємо! Дякувати Богу, що серед гостей досі не було затятих піроманів, які б могли спалити будинок...
- Чим Вас здивувала нинішня Вінниця?
- Востаннє я був на Поділлі десь у кінці 80-х ще напівтаємно, бо поляків не хотіли нікуди офіційно возити, окрім Києва. І тому тоді, у 87-му, довелось на авто неофіційно приїхати до Стрижавки, аби побачити залишки маєтку Грохольських і кінозал у ньому... Нинішня Вінниця - це зовсім інше місто, ніж тоді, у кінці радянської ери. Знаєте, місцями це дуже європейське місто!
- Маестро, що Ви тепер знімаєте?
- Я тільки-но закінчив спільний з українцями кінопроект «Серце на долоні» із Богданом Ступкою у головній ролі, який буде представлено завтра у Києві. В широкому прокаті його не буде до появи вашого місцевого варіанту... Скажу більше, сценарій писався спеціально під Ступку, який грає роль олігарха та говорить із специфічним акцентом. Чому Ступка? Ну, де у нас в Польщі взяти справжнього олігарха? І тому вибір впав на нього. Це дуже вдала роль для пана Ступки, і на фестивалі у Римі він був одразу помічений, та вся італійська кінопреса написала, мовляв, справжній талант європейського калібру, якого ми чомусь раніше не знали! І коли під час прес-конференції у Римі ми спілкувались із пресою, дуже було приємно бачити на столі наші два прапори - Польщі та України.
- Що Вас надихає на гарне кіно?
- Літературні твори я рідко екранізую, а частіше звертаюсь до життя, безпосередніх замальовок із повсякдення. Так було із більшістю моїх фільмів, телепроектів та театральних постановок.
- Чому Ви не спілкуєтесь українською мовою?
- Після стількох візитів до вашої країни та спільних робіт із українцями я досить добре її знаю та розумію, але сміливості вільно спілкуватись українською досі не маю... На жаль.
- Після Вінниці куди проляже Ваш творчий шлях?
- За тиждень після католицької Пасхи в Італії, на Сіракузах, я ставлю великий проект «Медея» для 9 тисяч глядачів.
- Як Ви будете святкувати Великдень?
- Це особливий день - і в нашому домі буде дуже багато гостей, навіть з Китаю...
- Це правда, що за спільний із Михалковим фільм про повій Вас сварили у Польщі?
- Фільм знімався у трьох частинах світу, і справді у Південній Америці там є історія про групу жінок вільної професії - польок та одну українку. І коли герою настає час їх врятувати, українка родом із Вінниці погоджується вирватись із сексуального рабства, а польки - ні... Саме за це мене сварили на Батьківщині, але це ж творчість.
- Як полякам вдається знаходити гроші на кіно?
- Держава Польща, як у всіх нормальних країнах, не дає грошей із бюджету на кіно. Бо у нас запроваджено французький варіант - 1,5 відсотка від усіх кінозборів у кінотеатрах та реклами на всіх каналах йде саме на вітчизняне кіно. І цей варіант виживання сінематографу спрацьовує. Звісно, американський кіновал заїдає, але не перемагає повністю польське кіно. У цьому, я вважаю, ми переграли політиків і маємо гроші для реалізації творчих задумів. А ще у важкі часи ми надрукували в центральних газетах прізвища усіх депутатів сейму із такою ремаркою: «Дивіться, поляки, хто голосував за рідне кіно, а хто - за американське!» І після такого кіношантажу на голосування за кіно Польщі прийшла і проголосувала «за» небувала кількість депутатів. Ось так ми перемогли скруту!
- Якби Вам запропонували зняти кіно у Вінниці, про що був би цей фільм Зануссі?
- Звісно, про історію ваших родин до 1-ї світової війни, адже в архівах зберігаються такі зворушливі та майже готові сценарії... І не обов’язково про поляків, а й українців, росіян, євреїв... Про спільну мову цих людей і їхнє тодішнє життя. Для мене це дуже цікаво - повернутись і реконструювати пам’ять про наших дідів та прадідів. Бо цей спадок належить всім!
- Ви не думали зібрати гроші на відбудову замку Грохольських у Стрижавці?
- Це питання до мера Вінниці, з яким я сьогодні познайомився і мав майже годинну розмову... Адже місцеві адміністрації на своїй землі приймають свої закони і в такий спосіб борються проти безробіття та за популяризацію свого краю. Бо в країнах Європи муніципалітети сьогодні вже готові платити кіношникам гроші, давати безкоштовно готелі, ресторани і таксі тільки за те, щоб кіно знімалось у вашому місті... У Польщі є мінімум чотири міста - Варшава, Краків, Гданськ та Вроцлав, де кошти за кінозйомку на їхній території можна завтра отримати «автоматом».
Після такого одкровення знаменитого режисера мер тут же пообіцяв готелі, ресторани і таксі для знімальної групи Зануссі за умови початку зйомок нового фільму на вулицях Вінниці.
Источник: Вінницька обласна щотижнева газета "33 канал" | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "
ЧОМУ ЗАНУССІ ВИБРАВ ВІННИЦЮ ТА КИЇВ ДЛЯ СВОГО ВІЗИТУ?
"