Велика перебудова медичної галузі розпочнеться найближчим часом і саме з Вінниччини. Чому? Бо ініціатива тотальної оптимізації вийшла звідси.
Про це нещодавно говорили на прес-конференції начальник управління охорони здоров'я області Олександр Жупанов, його заступники, головний лікар обласної лікарні ім. Пирогова Петро Гунько, начальник обласного медико-статистичного інформаційно-аналітичного центру Василь Железняк та інші компетентні особи.
Зрештою, привід, з якого люб'язно запросили журналістів, був приємний: згідно з рейтингами, медична галузь Вінниччини стала першою в Україні у загальному підсумку та за показниками роботи у сільській медицині. Підсумки рейтингів підбивав Інститут стратегічних досліджень Міністерства охорони здоров'я. Серед 5 груп показників було й таке: якість і доступність медичної допомоги. Що ж, якщо минулий рік був для вінницької медицини найуспішнішим, то цього року фінансові можливості будуть скромними. Їх вистачить на забезпечення тільки захищених статей. Це означає одне — кардинальну перебудову.
Нині у селах Вінниччини працює 1200 медичних закладів: ФАПи, дільничні лікарні, амбулаторії. Але, як зазначив Василь Железняк, така мережа не що інше, як гальмо для подальшого розвитку нових форм і методів роботи. Тому вже цього року підлягають «оптимізації» 520 ліжок у районних лікарнях. Все тому, що останнім часом вони перетворилися на будинки для престарілих, яким важко пережити зиму. Але призначення лікарень — лікувати! Тим часом на утримання 1 ліжка у стаціонарі минулого року виділялося 10 гривень на день. На думку Олександра Жупанова, оптимальний вихід з ситуації — запровадження мережі амбулаторій сімейної медицини. У найбільш віддалених куточках області існуватимуть пункти «швидкої допомоги». Програма реформування актуальна тому, що сьогодні галузь не має стільки коштів, щоб утримувати зайві ліжко-місця. Одного побоюються медики — що їх благі наміри може не зрозуміти населення і журналісти спаплюжать.
Та чи не найбільша проблема вінницької медицини — кадри. Ні, ситуацію дуже складною не назвеш, але те, що нині 400 лікарських вакансій в області вільні — факт зовсім не оптимістичний. У переважній більшості страждають від кадрового голоду сільські медичні заклади. Сьогодні тут не вистачає фахівців престижних спеціальностей: акушерів-гінекологів, педіатрів, терапевтів. Молодь не хоче йти в село на 1 тисячу гривень зарплати, усіма способами намагається залишитися в обласному центрі. Боротьба за місце під сонцем йде досить жорстка, бо щороку медичний університет готує для Вінниччини 130-140 молодих спеціалістів. От і виходить так, що в селах, у переважній більшості, працюють пенсіонери. Таких — 20 відсотків. Ще стільки ж — лікарів передпенсійного віку.
Наскільки дороге здоров'я кожного окремо взятого вінничанина – можна судити з таких цифр, які прозвучали під час прес-конференції. Минулого року на лікування 1 мешканця області було витрачено 510 гривень. На лікування 1 жителя США щороку виділяється 6300 доларів. Лікування гепатиту С коштує пацієнту від 100 до 150 тисяч гривень. Так само, як і лікування розсіяного склерозу. Оптимальний вихід — страхова медицина. Але коли вона буде запроваджена — одному Богові відомо. Зате знаємо напевно, що допоки українською медициною опікуватиметься 18 міністерств та відомств — толку не буде, як у тій народній приказці: у семи няньок — дитя без догляду…
Источник: Вінницька обласна щотижнева газета "33 канал" | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "
ДІЛЬНИЧНІ ЛІКАРНІ ПЕРЕТВОРЮЮТЬСЯ НА ПРИТУЛКИ ДЛЯ ПРЕСТАРІЛИХ. Отже, медицину знову треба "оптимізовувати"
"