Інформація про виконання бюджету занадто оптимістична

Багато з того, що діється в українській економіці – таїна за сімома печатями. Уряд навмисно не подає даних про ВВП, повернення ПДВ і лише нещодавно оприлюднив інформацію про виконання бюджету за перший квартал цього року. Згідно з даними Держказначейства, за січень-квітень без урахування власних надходжень бюджетних установ до спеціального фонду держбюджету бюджет виконано на 81,7 відсотка планових показників. Про те, наскільки реальним є цей показник і як виконуватимуть бюджет надалі, “Газета” з’ясовувала в директора економічних програм Центру Разумкова Василя Юрчишина.
– Як ви оцінюєте показники виконання бюджету?
– Якщо взяти до уваги, що багато галузей економіки ледь-ледь працюють, а загалом вона впала на 30%, люди перебувають у не­оплачуваних відпустках і немає надходжень до бюджетів різних рівнів, у тому числі до Пенсійного фонду, то вони виглядають достатньо добре. Щоправда, лише в тому разі, якщо ці дані відповідають дійсності.
– Тобто вони, на вашу думку, можуть бути завищеними?
– На жаль, нині відбувається дуже суттєве звуження інформації про економічний стан країни. Починаючи від того, що нам не подають динаміку ВВП, перестали подавати поточну інформацію про виконання бю­джету та немає інформації про обслуговування зовнішнього боргу. Що менше публічної інформації, то гірші, судячи з усього, справи у влади, зокрема в уряду. Та інформація про виконання бюджету, яку нам подають, може бути дещо оптиміс­тичнішою, ніж є насправді. Тому що є натяки на зарахування бюджетних платежів майбутніх періодів чи проблеми з відшкодуванням ПДВ.
– На вашу думку, як може розвиватися ситуація з виконанням бюджету в подальшому? Чи є змога поліпшити надходження, зокрема через акцизи на алкоголь і тютюн, які от-от почнуть діяти?
– По-перше, невідомо, коли ці акцизи почнуть діяти. Цей закон іще не підписано, а їх упрова­джують не від сьогодні. Основний бюджетоутворювальний канал – промисловість. Поки вона не запрацює, поки люди не почнуть отримувати нормальну зарплату, доти не буде ні нормального наповнення податкових джерел, ані відрахувань у Пенсійний фонд із фонду заробітної плати. Є шанс поліпшити виконання бюджету, але це напряму залежить від того, коли почне нормально працювати промисловість.
– А що мав би зробити уряд для того, щоб запрацювала промисловість?
– А що уряд зробив для того, щоб запрацювала промисло­вість? Можете навести приклад?
– Фактично нічого.
– От бачите, ви самі відповіли на це запитання. Антикризову програму Кабмін розробляв у листопаді. Тепер виносять нову антикризову програму на розгляд Верховної Ради, а сьогодні (у понеділок, – “Газета”) з’явилося повідомлення, що її відмовилися розглядати, тому що минув час.
– Усе ж таки, які закони потрібні для подолання еконо­міч­ної кризи?
– Передусім необхідно знижувати податковий тиск, але це рішення треба було ухвалити ще в листопаді, тоді податковий тиск можна було б знижувати вже від січня. Зробити це тепер нереально. У всьому світі в жовтні-листопаді всі країни, які розглядали антикризові закони, зробили фіскальне стимулювання. Чи це було зниження податкового тиску, чи спеціальні канали фінансування окремих галузей – причому нових, перспективних, скажімо, зниження оподаткування екологічних нових автомобілів. Це дійсно те, що давало розвиток промисловості.
У нас утрачено час для цього. У листопаді відбулася перша зустріч “великої двадцятки”, під час якої чітко говорили про те, щоб не допускати розширення протекціоністських заходів. Ми ж вирішили йти власним шляхом і то піднімати акцизи на імпортні товари, то знижувати їх. Тепер залишили два види товарів, на які підвищують акцизи, – холодильники й автомобілі. Однак це все одно залишається на рівні шарахання туди-сюди. Півроку втрачено.
– Попри те, що бюджет не виконують, уряд не має наміру переглядати його. Чому?
– Так, а також не планує змінювати прогноз ВВП. Єдиний, хто прогнозує зростання економіки цього року – наш уряд, і ми не можемо його змусити змінити свій прогноз. Так само й бюджет. Кажуть, його переглядатимуть у травні. Та не переглядатимуть його! Все, що треба зробити Кабміну, – виконувати свої зобов’язання перед МВФ. Це може стати основою для змін. Тоді в нас справді щось змінюватиметься, це побачать міжнародні фінансові інституції і зможуть допомогти нам ресурсами. Хоча не знаю, наскільки результативно використають ці ресурси, але це вже інше питання.
Ви правильно кажете: уряд не має наміру переглядати бюджет, а також макроекономічні показники. Нам кажуть: усе добре. Втім і в жовтні казали, що криза нас обійде стороною. Не можу відповідати чи давати якісь рекомендації, які нікому не потрібні. До них ніхто не дослухається.
– Як уплине виконання бю­джету на ситуацію на валютному ринку?
– Тут можуть бути суперечливі тенденції. Економічна нестабільність завжди є дестабілізаційним чинником для національної валюти. Тож не відкидаю, що за поганих економічних умов гривня слабшатиме. Проте є й інший варіант. Оскільки погано працює економіка, людям не виплачують зарплату, їхня купівельна спроможність знижується, то, по суті, громадяни не мають за що купувати валюту й нав­паки – виноситимуть ті за­ощадження, які мають, щоб обміняти їх на гривні й купити хліб. А це чинник посилення національної грошової одиниці.
Не готовий нині сказати, які тенденції переважатимуть. На мій погляд, було б краще, щоб ми не мали другого сценарію – зміцнення валюти на тлі зменшення купівельної спроможності. Нехай краще люди отримують зарплати та мають змогу не просто існувати, а й купувати трохи валюти, якщо вони дійсно цього потребують. Нехай буде слабка девальвація гривні, яка сприятиме експортерам, а влада нехай займається “відсіканням” валютних шоків. Тоді можна було б вважати, що ситуація на валютному ринку нормально прогнозована. А втрата купівельної спроможності та стримування курсу гривні – це один із найгірших варіантів.
Розмовляв Володимир Хрущак

Источник: ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА | Прочитать на источнике