І все-таки вони народжують…

Соціологи б’ють на сполох: чисельність населення в 45 країнах світу в найближчі 40 років суттєво скоротиться. У цьому списку є й Україна, ба більше – наша держава серед лідерів. Фахівці з ООН вважають, що до 2050 ро­ку українців стане менше на 10-15 мільйонів.
“Газета” поцікавилася у львів’ян, що, на їхню думку, найбільше стримує українців від поповнення в родині.
Матір семирічного Ромчика, навіть не дослухавши запитання, ввічливо, проте переконливо, зазначила, що за нинішніх обставин у державі народження другої дитини – виключено. Насамперед через матеріальні обставини. Втрата роботи одним із членів сім’ї суттєво погіршить її добробут, доведеться рахувати кожну копійку.
Менш категоричною була Тетяна К., мама трирічного Андрійка. Як вважає жінка, народження другої дитини цілком можливе. Воно бажане, хоча й не на часі.
– Бачите, що відбувається в державі, – говорить вона.
Нині в її сім’ї працює лише чоловік, отож доводиться всі­ля­ко економити. Допомога від держави радше символічна, цих коштів не вистачає навіть на дитяче харчування.
Натомість Наталія та Микола Л., заручившись підтримкою батьків, торік “подарували” Тарасикові пречудову сестричку. Не скаржиться Наталія і на лікарів. За її словами, ніхто в них нічого не вимагав, але про всяк випадок дали 300 до­ларів на всіх – лікареві, акушерці, медсестрам. Вони, мовляв, заслужили на винагороду.
Нині маленька Тетянка спить у лі­жечку, подорожує у візочку свого братика. Одяг купують – за потребою, дещо залишилося ще зі старих речей. А от державна допомога справді мізерна – 140 грн. І це при тому, що подорожчали лі­ки, дитяче харчування, одяг. Тому, незважаючи на любов до дітей, питання третьої дитини в родині навіть не обговорюють.
Може, тому серед однокласників Наталії двійко дітей сьогодні мають лише одиниці, значна ж частина взагалі не поспішає народжувати.
– Гроші лікарям давали лише під час виписки, – говорить Світ­лана, ма­ма дворічної Ані. І додає, що дала лише тому, що їй провели операцію з кесаревого розтину.
Батьки самі виявляють ініціативу й дають гроші в пологовому будинку. Якби не мали їх, у них ніхто не вимагав би. Щодо того, скільки хто дає, то все залежить від товщини гаманця, зазначає Світлана.
Сьогодні її дитині йде третій рік, грошей у лікарнях у неї ніхто не вимагає. Зате решта витрат на дитину зросла неймовірно. Прид­бати новий одяг, купити ліки, не говорячи вже про дитяче харчування, надзвичайно дорого.
Ірина, продавець магазину дитячого одягу, каже:
– Усі ціни на дитячий одяг та інші вироби українські виробники чомусь прив’язують до курсу долара. Як наслідок, за останні кілька місяців вартість товарів для новонароджених зросла майже вдвічі. Для прикладу, “конверт на виписку” тепер коштує від 110 грн., костюмчик – від 50 грн., повзунки, розпашонки – 5-8 грн., пелюшки – 10-15 грн. Ще не менш ніж 100 грн. піде на різноманітні шкарпетки, шапочки, чепчики. Загалом виходить близько 300-350 грн.
Значно дорожче обійдуться молодим батькам дитяча постіль, рушники, ковдрочки. Тут слід приготувати приблизно 500 грн. Ще стільки само приготуйте для придбання одягу для молодої мами. Проте, як вважає продавець, жінки не поспішають на­роджувати не лише через матеріальні витрати. Значно важ­ливішими для молодих жінок є перспективи подальшого забезпечення та виховання дитини. Найбільше вони бояться, що їхні чоловіки можуть втратити роботу.
Василь Худицький

Источник: ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА | Прочитать на источнике